- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
Радіальні схеми бувають одноступеневі, двоступеневі та багатоступеневі. Переважне застосування знайшли одно- та двоступеневі схеми. Слід запобігати застосування складних багатоступеневих схем, але вони можуть виникнути примусово в процесі розвитку підприємства, а також під час утворення схеми живлення периферійних ТП.
Одноступеневі радіальні схеми (рис. 5.25.) застосовуються переважно на невеликих підприємствах, а в міських та сільських мережах - для живлення окремих ТП, які випадають із зони загального обслуговування. На великих підприємствах одноступеневі радіальні схеми застосовуються для живлення окремих груп потужних однорідних споживачів: насосних, компресорних, перетворювальних, пічних тощо.
|
|
а) |
б) |
|
|
в) |
г) |
Рис. 5.25. Схеми розподільних мереж
Живлення окремої однотрансформаторної ТП потужністю до 400-630 кВА виконується одинокою радіальною лінією (рис.5.25,а), якщо відсутні приймачі 1-ї та 2-ї категорій та за умовами прокладання лінії можливо швидко її відремонтувати. Якщо ж присутні приймачі 2-ї категорії, то живлення ТП можна виконати за схемою з двома кабелями, причому в роботі може бути один з них або обидва.
Резервування при живленні РП може здійснюватись як взаємне (рис.5.25,б) або з використанням окремої лінії від незалежного джерела (рис.5.25,в). Певний економічний ефект може дати використання схеми з одним вимикачем на декілька ліній, особливо за наявності реактора (рис.5.25,г). Така схема вже набуває деякі риси магістральної схеми.
Рис. 5.26.Живлення розподільних пунктів за радіальними схемами
Радіальні схеми живлення РП, а також окремих двотрансформаторних ТП, виконуються подвійними лініями, кожна з яких живиться від окремої секції шин ГПП (рис.5.26). Переріз проводів цих ліній з врахуванням допустимого перевантаження в післяаварійному режимі повинен дозволяти передавати по ній розрахункове навантаження обох секцій або трансформаторів. Інші способи резервування, наприклад, за допомогою резервних перемичок на стороні СН між ближніми ТП, з резервним радіусом та резервною магістральною перемичкою СН, використовуються дуже рідко і зустрічаються тільки на старих підприємствах [5.4, 5.8].
Двоступеневі радіальні схеми з проміжними розподільними пунктами застосовують в основному на великих та середніх підприємствах, а також іноді в містах для живлення через РП великих пунктів споживання електроенергії. На рис. 5.27,а показано двоступеневу радіальну схему з живленням ЦРП від ТЕЦ потужним струмопроводом 10кВ. Для обмеження струмів КЗ на фідерах. що живлять РП. застосовано реактори. Від РП другого ступеню розподілу живлять трансформаторні підстанції, а також двигуни 6кВ через відповідні трансформатори 10/6 кВ.
а)
б)
Рис. 5.27. Двоступеневі радіальні схеми
а) – живлення від ТЕЦ, б) – живлення від ГПП
Для живлення окремих ТП радіальні схеми можуть бути одиночними без резервування для споживачів 3-ї категорії (ТП-1, ТП-6), з резервуванням за допомогою кабельних перемичок (ТП-2а,б), розрахованих на парціальну величину навантаження більш відповідальних споживачів, але не більше ніж на 30% від потужності ТП, а також подвійними з взаємним резервуванням (ТП-3–ТП-5).
Радіальні схеми розподілу електроенергії по території підприємства застосовують у випадках компактного розташування споживачів. Вони виправдовуються за рахунок застосування легших та дешевших комірок, наприклад, типу КСО-366, з вимикачами навантаження на РП (замість тяжких та коштовних комірок типу КРУ) та глухого приєднання трансформаторів. Приклад такої схеми наведено на рис.5.27,б. На підприємстві споруджені РП1 для живлення електротехнологічного виробництва з потужними перетворювачами, РП2 для живлення двигунів 6 кВ та окреме РП3 (з метою зменшення впливу різко змінних навантажень) для живлення цехових ТП.
