- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
В розподільних мережах необхідні підстанції для перетворення параметрів електричної енергії до величин, які підходять для приймачів та споживачів. Для живлення двигунів, електротехнологічних та освітлювальних установок на напрузі до 1000 В застосовують трансформаторні підстанції (ТП) з трифазними двообмотковим трансформаторами з вищою напругою 6, 10 та іноді 35кВ. Схема з’єднання обмоток - "трикутник-зірка з нейтраллю" (Δ/Yн), яка введена стандартом з 1.01.67р., рекомендована як основна замість широко уживаної раніше схеми "зірка-зірка з нейтраллю"(Y/Yн), оскільки у цьому випадку зменшується опір нульової послідовності й покращуються умови роботи захисту від однофазних КЗ в мережах низької напруги. У випадках, коли параметри напруги та частоти приймачів відрізняються від загальноприйнятих у промислових мережах, на підстанціях передбачають спеціальні перетворювачі, які разом з відповідним трансформатором складають перетворювальну підстанцію (ПП).
ТП найчастіше виконуються комплектними. На промислових підприємствах їх розташовують в залежності від умов виробництва в окремих приміщеннях або відкрито в цеху з легкою огорожею. Можливі компоновки таких КТП наведені на рис.5.12.
|
|
а) |
б) |
|
|
в) |
|
Рис. 5.12. Комплектні трансформаторні підстанції:
а – одно трансформаторна; б – двотрансформаторна однорядна;
в – двотрансформаторна дворядна.
В розподільних мережах експлуатується також багато ТП старих зразків, так звані збірні, які в окремих випадках споруджуються і тепер. Такі підстанції мають наступні компоновки (рис.5.13): окремі ТП, прибудовані ТП, вбудовані ТП, внутрішні ТП та інші (наприклад, розташовані на даху або в підвальному приміщенні):
1.Окремі ТП бувають з одним або двома трансформаторами, з розподільним щитом або без нього, в окремих випадках з розподільним пристроєм вищої напруги та батареєю статичних конденсаторів. Застосовується також відкрита установка трансформаторів, іноді з перегородкою. В сільських мережах застосовують ТП, встановлені на опорах.
2.Прибудовані ТП - такі, одна стінка яких співпадає зі стіною промислової будівлі, а сама підстанція розташована зовні. Проти будівництва таких підстанцій часто виступають архітектори, оскільки вони псують зовнішній вигляд будівель.
3.Вбудовані ТП - такі, одна стіна яких співпадає із стіною промислової будівлі, а сама підстанція розташована всередині .
4.Внутрішні ТП - такі, усе обладнання яких розташоване всередині виробничого або іншого приміщення.
I |
|
II |
|
III |
|
Рис. 5.13. ТП з внутрішнім та зовнішнім встановленням; Т – камера трансформатора, Щ – приміщення щитової, І – окремо стоячі, ІІ – прибудовані, ІІІ – вбудовані
Трансформатори для ТП загального використання виготовляють з напругами обмоток 6(10 або 35)/0,4(0,69) кВ номінальною потужністю від 25 до 2500 кВА за шкалою. В промисловості переважно використовують трансформатори від 400 до 1600 (2500) кВА. Приклад схеми та компоновки такої підстанції показано на рис. 5.14.
|
Рис. 5.14. Схема та компоновка промислової КТП
|
а)
б)
Рис. 5.15. Габаритні розміри та принципова схема КТПГС: а) габаритні розміри КТП, б) принципова схема
Промисловістю виготовлялись і виготовляються комплектні трансформаторні підстанції для сільських, міських та промислових мереж, які практично повністю відповідають наведеним діапазонам за номінальними потужностями. Наприклад, ОАО „Укрелектроапарат” випускає одно- і двотрансформаторні КТП для промисловості, міст, сільського господарства з трансформаторами будь-якої потужності в оптимальному діапазоні, а також спеціальні КТП, наприклад КТППН-100...250/10(6)/1,2...2,4/0,4 з триобмотковими трансформаторами для нафтової промисловості з глибоким регулюванням напруги на обмотці СН.
В міських мережах застосовують різноманітні конструкції підстанцій, іноді суміщені з розподільними пунктами, з трансформаторами потужністю від 250 до 630кВА (іноді 1000кВА). КТП для міських електричних мереж типу КТПГС-250...630/10/0,1, принципова схема та габаритні розміри якої показані на рис. 5.15, виробляє ОАО”, „Укрелектроапарат
Для міських мереж набувають застосування блочні КТП в бетонних оболонках надземні, напівнадземні а також підземні.
На рис 5.16. наведена конструкція підземної КТП.
Рис. 5.16. Конструкція підземної КТП
Рис. 5.17. Схема блочної комплектної трансформаторної підстанції
Блочна трансформаторна підстанція, як і збірна ТП, складається з трьох основних вузлів: пристрою вводу – 1, силових трансформаторів – 2 та розподільного пристрою НН – 3. Схема такої ТП показано на рис. 5.17.
Пристрій вводу СН цієї ТП виконаний на основі двох малогабаритних комплектних елегазових (SF6) пристроїв на чотири функції (комірки) кожний, основне силове обладнання яких розташоване в загальному баку. Розподільний пристрій НН може бути з вимикачами навантаження й запобіжниками або з автоматичними вимикачами.
В сільських мережах застосовують підстанції з трансформаторами потужністю від 25 до 250кВА, переважно однотрансформаторні. На рис. 5.18 показано конструкцію та схему підстанції з повітряним вводом для сільської мережі. На великих відгодівельних комплексах, птахофабриках тощо, які вимагають високого рівня надійності і споживають відносно велику потужність, використовують підстанції з двома трансформаторами з взаємним резервуванням та живленням від двох незалежних джерел.
а)
б)
Рис. 5.18. Підстанція з повітряним вводом для сільської мережі:
а) конструкція та габаритні розміри КТП, б) принципова схема
Пристрої вводу ТП виконують:
для глухого приєднання ліній живлення (рис. 5.19,а);
для приєднання через роз’єднувач або вимикач навантаження (рис. 5.19,б);
через вимикач навантаження із запобіжником (рис. 5.19,в-д);
через силовий вимикач (рис. 5.19,е).
а) б) в) г) д) е)
Рис. 5.19. Схеми пристроїв вводу трансформаторних підстанцій СН/НН
Ввідні пристрої КТП для промисловості та міських мереж пристосовані для кабельних ліній, а у КТП для сільських мереж - для приєднання повітряних ліній. В окремих випадках ввідний пристрій ТП переймає додатково функції РП. Тоді для збірних підстанцій над приміщенням ТП, виконаним, наприклад за рис. 5.13, надбудовують другий поверх, в якому розміщуються дві секції шин з усім необхідним обладнанням з можливістю приєднання до чотирьох (по дві на кожну секцію пристрою вводу) повітряних ліній напругою 10 кВ.
Для міських мереж різні фірми випускають малогабаритні комплектні елегазові (SF-6) пристрої, наприклад, типу RM-6 (рис. 5.20.), а також пристрої з вакуумними вимикачами, наприклад, фірми “Таврида Електрик” (рис.5.10), які набувають все більшого використання.
RM6
на 4 функції RM6 на 3 функції
Рис. 5.20. Зовнішній вигляд та габаритні розміри пристроїв RM6
