- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
Для розрахунків відхилення частоти необхідно провести її вимірювання, яке виконують наступним чином. Для кожного і-го спостереження за встановлений період часу вимірюють дійсне значення частоти (Гц), а потім розраховують осереднене значення fу (Гц) як результат осереднення N спостережень fі за інтервал часу, рівний 20 с, за формулою
. (4.26)
Кількість спостережень повинно бути не менше 15.
Розраховують значення відхилення частоти f (Гц) за формулою
, (4.27)
Якість електричної енергії за відхиленням частоти оцінюють аналогічним чином, як і в попередніх випадках.
4.4.6. Розрахунок провалу напруги
Вимірювання
тривалості провалу напруги
в секундах (рис 4.3) виконують наступним
чином:
фіксують початковий момент t0 різкого спаду напруги (тривалістю не менше 10 мс) огинаючої середньоквадратичних значень напруги, що визначені на кожному півперіоді основної частоти, нижче від 0,9·Uном;
фіксують кінцевий момент tк відновлення середньоквадратичного значення напруги до 0,9·Uном;
розраховують тривалість провалу напруги (с) за формулою
= tк – t0 . (4.28)
Допускається визначати максимально допустиму тривалість провалу шляхом розрахунку сумарної витримки часу пристроїв релейного захисту , автоматики та комутаційних апаратів в мережі електропостачальної організації.
Якість електроенергії за тривалістю провалів напруги в точці загального приєднання вважають такими, що відповідають вимогам чинного стандарту, якщо найбільше з усіх виміряних на протязі тривалого періоду спостереження(як правило, на протязі року) тривалостей провалів напруги не перевищують гранично допустимого значення.
Глибину провалу напруги визначають за формулою
, (4.28)
де Uмін – мінімальне з усіх виміряних середньоквадратичних напруг за період її провалу(В, кВ).
Частість появи провалу напруги Fп (%) розраховують за формулою
, (4.29)
де m(
)
– кількість провалів напруги глибиною
та тривалістю
за період спостереження Т;
М – сумарна кількість провалів за період спостереження Т.
4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
Імпульсну
напругу Uімп
(рис 4.4.)
визначають
як максимальне значення напруги під
час її різкої зміни(тривалість фронту
імпульсу не більше 5 мс) Тривалість
імпульсу напруги за рівнем 0,5 його
амплітуди tімп0,5
(мс, мкс) вимірюють наступним чином: із
загальної кривої напруги виділяють
імпульс напруги та визначають амплітуду
цього імпульсу Uімп.а
(в, кВ) як максимальне значення; визначають
моменти часу tп0,5
та
tк0,5
(мкс), які відповідають перетину кривої
імпульсу напруги горизонтальною лінією,
проведеною на половині амплітуди
імпульсу. Після цього розраховують
за формулою
. (4.30)
4.4.8. Розрахунок тимчасових перенапруг
Вимірювання коефіцієнта тимчасової перенапруги Кпер.U (рис 4.5.) виконують наступним чином:
Вимірюють амплітудне значення напруги Ua (В, кВ) на кожному півперіоді основної частоти під час різкого перевищення рівня напруги, рівного 1,1
Uном
.Визначають максимальне з виміряних амплітудних значень Ua мак. З метою виключення впливу комутаційного процесу вимірювання здійснюють через 0,04 с після початку процесу.
Розраховують коефіцієнт тимчасової перенапруги за формулою
. (4.31)
Тривалість
тимчасової перенапруги
(с) визначають за формулою
, (4.32)
де tк пер та tп.пер.– кінцевий та початковий моменти часу тимчасової перенапруги.
4.5. Вплив якості електроенергії на електроприймачі та елементи електропостачальних систем
Відомо, що економічність роботи електроприймачів та споживачів електричної енергії, а також елементів електропостачальних систем у тій чи іншій мірі залежить від якості електричної енергії.
Вплив показників якості електричної енергії на роботу промислових електроприймачів найбільш повно дослідив проф. І. В. Жежеленко, наприклад, в [4.2, 4.3], а також цілий ряд дослідників та наукових організацій [4.8, 4.10, 4.12]. В цілому можна констатувати, що відхилення показників якості за межі допустимих значень призводить до значних матеріальних збитків.
Частота – це загальносистемний параметр, тому розглянемо насамперед вплив відхилення частоти на роботу електроприймачів та параметри режиму елементів електропостачальної системи. Зміна частоти впливає на потужність і продуктивність електроприймачів промислових підприємств. Механізми і агрегати споживачів за ступенем залежності їх роботи від частоти можна поділити на наступні групи.
