4.3.2. Коливання напруги
Коливання напруги характеризуються наступними показниками:
- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
Останній технічний термін (флікер) вперше застосований в нормативних документах, хоча в світовій практиці його використовують давно. Флікер – це суб’єктивне сприйняття людиною коливань світлового потоку штучних джерел світла, які пов’язані з коливаннями напруги в електричній мережі живлення цих джерел.
Норми цих показників установлені наступним чином.
Гранично
допустимі значення розмаху зміни напруги
Ut
в точках загального приєднання до
електричних мереж для коливань напруги,
огинаюча яких має форму меандру, в
залежності від частоти повторення змін
напруги (F
Ut)
або інтервалу між змінами напруги
(
tі,і+1)
дорівнюють значенням, що визначають за
кривою 1
на рис. 4.2.
|
а) |
|
б) |
Рис 4.1. Коливання напруги довільної форми (а) та за формою меандру (б)
Для споживачів електричної енергії з лампами розжарення в приміщеннях, де вимагається значне зорове напруження, – рівні значенням, які визначаються з кривої 2 рис. 4.2.
Рис 4.2. Гранично допустимі значення змін напруги в залежності від частоти повторення зміни напруги за хвилину для коливань напруги
Гранично допустиме значення суми усталеного відхилення напруги ( Uу) та розмаху зміни напруги ( Ut) в точках приєднання до електричних мереж напругою 0,38 кВ рівне 10% від номінальної напруги.
Гранично допустиме значення для короткочасної дози флікера(Рst) у випадку коливань напруги з формою, що відрізняється від меандру, рівне 1.38, а для тривалої дози флікера (PLt) для тих самих коливань рівне 1,0.
Короткочасну дозу флікера визначають за інтервал часу спостереження 10 хв. Тривалу дозу флікера визначають за інтервал часу, рівний 2 год.
Граничні допустимі значення для короткочасної дози флікера (Рst) в точках загального приєднання споживачів з ламами розжарення в приміщеннях, де необхідне значне зорове напруження для коливань напруги з формою, яка відрізняється від меандру, рівне 1,0, а для тривалої дози флікера (PLt) у тих самих точках рівне 0,74.
4.3.3. Несинусоїдність напруги
Несинусоїдність напруги характеризується наступними показниками:
- коефіцієнтом спотворення синусоїдності форми кривої напруги;
- коефіцієнтом n-ї гармонічної складової напруги.
Нормально допустимі та гранично допустимі значення коефіцієнта спотворення синусоїдності кривої напруги в точках загального приєднання до електричних мереж з різними номінальними напругами Uном наведені в табл. 4.1.
Таблиця 4.1.
Значення коефіцієнта спотворення синусоїдності
кривої напруги (в процентах)
Нормально допустиме значення при Uном, кВ |
Гранично допустиме значення при Uном, кВ |
||||||
0,38 |
6-20 |
35 |
110-330 |
0,38 |
6-20 |
35 |
110-330 |
8,0 |
5,0 |
4,0 |
2,0 |
12,0 |
8,0 |
6,0 |
3,0 |
Нормально допустимі значення коефіцієнта n-ї гармонічної складової напруги в точках загального приєднання до електричних мереж з різними номінальними напругами Uном наведені в табл. 4.2.
Граничне значення коефіцієнта n-ї гармонічної складової напруги розраховують за формулою:
KU(n)гран=1,5 KU(n)норм, (4.1)
де KU(n)норм – нормально допустиме значення коефіцієнта n-ї гармонічної складової, яке визначене з табл. 4.2.
Таблиця 4.2.
Значення коефіцієнта n–ї гармонічної складової напруги
Непарні гармоніки, не кратні 3, при Uном, кВ |
Непарні гармоніки, кратні 3**, при Uном, кВ |
Парні гармоніки, при Uном, кВ |
||||||||||||
n* |
0,38 |
6-10 |
35 |
110-330 |
n* |
0,38 |
6-10 |
35 |
110-330 |
n* |
0,38 |
6-10 |
35 |
110-330 |
5 |
6,0 |
4,0 |
3,0 |
1,5 |
3 |
5,0 |
3,0 |
3,0 |
1,5 |
2 |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
0,5 |
7 |
5,0 |
3,0 |
2,5 |
1,0 |
9 |
1,5 |
1,0 |
1,0 |
0,4 |
4 |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
0,3 |
11 |
3,5 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
15 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
6 |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
13 |
3,0 |
2,0 |
1,5 |
0,7 |
21 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
8 |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
17 |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
0,5 |
>21 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
10 |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
19 |
1,5 |
1,0 |
1,0 |
0,4 |
|
|
|
|
|
12 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
23 |
1,5 |
1,0 |
1,0 |
0,4 |
|
|
|
|
|
>12 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
25 |
1,5 |
1,0 |
1,0 |
0,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
>25 |
0,2+ +1,3х х25/n |
0,2+ +0,8х х25/n |
0,2+ +0,6х х25/n |
0,2+ +0,2х х25/n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*n – номер гармонічної складової напруги.
** Нормально допустимі значення, приведені для n, рівних 3 та 9, відносяться до однофазних електричних мереж. В трифазній трипровідній електричній мережі ці значення приймають вдвічі меншими від приведених в таблиці.
4.3.4. Несиметрія напруг
Несиметрія напруг характеризується наступними показниками:
- коефіцієнтом несиметрії напруг за оберненою послідовністю;
- коефіцієнтом несиметрії напруг за нульовою послідовністю.
Нормально допустиме та гранично допустиме значення коефіцієнта несиметрії напруг за оберненою та нульовою послідовностями в точках загального приєднання до електричних мереж 0,38 кВ дорівнюють 2,0 та 4,0 % відповідно.
4.3.5. Відхилення частоти
Відхилення частоти напруги змінного струму в електричних мережах характеризується показником відхилення частоти, для якого встановлені наступні норми:
- нормально допустиме та гранично допустиме відхилення частоти рівні 0,2 та 0,4 Гц відповідно.
4.3.6. Провал напруги
Провал напруги δUn характеризується показником тривалості провалу напруги Δtn (рис.4.3), для якого встановлено наступну норму:
Рис 4.3. Показники провалу напруги:
δUn – глибина провалу; Δtn – тривалість провалу.
гранично допустиме значення тривалості провалу напруги в електричних мережах напругою до 20 кВ включно рівне 30 с. Тривалість провалу, який усувається автоматично, визначається витримками часу захисту та автоматики.
За статистичними даними провалів напруги про їх глибину, тривалість та частість можна отримати картину про кількість пошкоджень в:
лініях за рік;
розподільчих пунктах(РП) та трансформаторних підстанціях (ТП);
центрах живлення (також успішних та неуспішних АПВ, ефективність АВР тощо).