- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
Найбільше розповсюдження у промисловості отримали конденсаторні установки низької напруги (0,38 кВ) середньої (6 кВ та 10 кВ) нерегульовані або зі ступеневим регулюванням. Лише в окремих випадках, коли необхідна швидкодія регулювання реактивної потужності, застосовують тиристорні пристрої. Різні фірми, в тому числі іноземні, пропонують широкий вибір конденсаторних установок за номінальною потужністю, кількістю та потужністю кроків регулювання. Широку гаму тиристорних компенсувальних пристроїв в Україні виробляє Запорізький завод “Перетворювач“.
3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
Довгий час випускалися конденсаторні установки типу УК-0,38-0 нерегульовані та УКН-0,38-0 регульовані потужністю 60, 90, 110, 150, 220, 300, 450, 600 квар, яких багато й зараз знаходяться в експлуатації. Сьогодні виробники пропонують значно різноманітнішу гаму конденсаторних установок, як за діапазоном номінальних потужностей, так і за значенням кроків регулювання, регульовані або нерегульовані, з врахуванням рівня вищих гармонік в мережі.
Вибір компенсаційного обладнання слід починати з визначення потужності установки. Її оцінку для підприємства (цеху), що функціонує, найпростіше можна зробити за показником лічильника квар·годин (Vh) та відповідної тривалості (зміни або доби) t (год):
,
(3.63)
або за величинами активної потужності P та коефіцієнтів реактивної потужності до компенсації та після неї (tgφм та tg φc) за формулою (2.81)
Рис. 3.27 Основні випадки розташування компенсувальних пристроїв в мережі НН
Для мережі НН (рис. 3.27) розрізняють 3 основні випадки розміщення компенсувальних пристроїв
глобальна компенсація на рівні головного щита низької напруги (випадок 1);
компенсація парціальна (або секційна) часто використовується у випадках наявності декількох відділень, режими навантажень яких є суттєво відмінними (випадок 2);
компенсація індивідуальна (випадок 3), яка застосовується безпосередньо для окремого споживача (двигуна), потужність якого є суттєвою щодо потужності решти споживачів.
Вибір регульованої або нерегульованої конденсаторної батареї рекомендується здійснювати для випадку глобальної компенсації або для відділень за критерієм співвідношення Qc/Sн: значення 15% є граничним за умовою запобігання перекомпенсації в режимі близькому до неробочого ходу. Отже, якщо Qc/Sн <= 0.15 – рекомендується нерегульована батарея, а у випадках, коли Qc/Sн > 0.15 – бажано застосовувати регульовану батарею конденсаторів.
Рис. 3.28.Вибір конденсаторних установок (фірми Merlin Gerin)
В залежності від рівня гармонік Gh/Sн в мережі, де заплановано застосувати конденсаторні батареї, наприклад, фірма Merlin Gerin (концерн Шнайдер Електрик) рекомендує різні типи конденсаторних установок (рис. 3.28). Конденсаторні установки фірми Merlin Gerin (MG) випускаються вказаних типів на напруги від 230В до 690В та широку гаму потужностей (від 7,5квар до 900квар).
Для комутації конденсаторів використовуються спеціальні контактори фірми “Telemecanique” (типу LC1-DK) з додатковими контактами з витримкою часу на розмикання та послідовно увімкненими з ними опорами.
Конденсатори типу Varplus M, які використовуються для комплектації конденсаторних установок, обладнані вбудованим запобіжником, а також спеціальною діафрагмою для запобігання вибуху конденсатора. Корпус – пластиковий, що забезпечує подвійну ізоляцію.
Конденсаторну установку комплектують блоками, які складаються з комплекту конденсаторів, контактора та запобіжників, зібраних на стандартній пластині. Співвідношення потужностей може бути (1:1:1, або 1:2:2, 1:2:3... або 1:2:4). Дискретне регулювання забезпечується мікропроцесорним блоком. Приклад принципової схеми конденсаторної установки показано на рис. 3.29.
Рис. 3.29.Принципова схема конденсаторної установки НН
За аналогічними схемами виготовляють конденсаторні установки НН й інші фірми.
