
- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
З погляду особливостей електропостачання споживачі електроенергії можна поділити на великі – із встановленою потужністю електроприймачів 75-100 МВт і більше, середні (5-75 МВт) та малі (менше 5 МВт). Для випадку середнього або великого споживача структура системи його електропостачання схематично зображена на рис. 1.1 у вигляді відповідного сполучення основних функційних частин:
1. Електроенергетична система як джерело живлення представлена однією або декількома своїми підстанціями, до шин відповідної напруги яких підключають лінії розподільчих мереж енергосистеми, які одночасно є лініями живлення споживачів – лініями зовнішнього електропостачання;
2. Лінії зовнішнього електропостачання – одна або декілька, найчастіше повітряні двоколові або подвійні, від одного або більше джерел напругою до 35 або 110 кВ, в особливих випадках і більше, а іноді напругою 10 кВ (кабельні або повітряні);
3. Устави приймання електроенергії від енергосистеми (наприклад, головна понижувальна підстанція – ГПП). Разом з лініями живлення вони забезпечують глибокий ввід високої напруги до споживачів і називаються підстанціями глибокого вводу (ПГВ). Електроенергія приймається на високій напрузі і трансформується на середню напругу (СН), яка є зручною для розподілу її по території об’єктів – промислових підприємств, міст і сільськогосподарських споживачів. Звичайно це номінальні напруги 6, 10 кВ, а у деяких випадках 20 або 35 кВ;
4. За наявності промислових або міських ТЕЦ останні приєднують до енергосистеми через ГПП. В окремих випадках лінії зв'язку з системою та ГПП можуть бути відсутні. Електропостачальна система при цьому стає автономною і розподіл електроенергії по території об’єкту відбувається на генераторній напрузі. Від ТЕЦ споживачі одночасно забезпечуються і тепловою енергією;
5. Мережа середньої напруги (СН) виконує функцію розподілу електроенергії по території підприємства або міста;
6. Розподільчі пункти (РП) середньої напруги;
7. Трансформаторні підстанції (ТП) – цехові на промислових підприємствах, розподільчі в містах та сільській місцевості, також перетворювальні підстанції (ПП);
8. До розподільчих пунктів СН приєднуються електроприймачі з відповідною їм номінальною напругою безпосередньо, або через спеціальні трансформатори, якщо номінальні напруги їх відрізняється. Як правило, це синхронні або асинхронні двигуни досить великої потужності (декілька сотень кіловат або декілька мегават), трансформатори електричних печей та трансформатори перетворювальних пристроїв;
9. Мережі низької напруги (НН) живляться від ТП і, як правило, є автономними в межах кожної з них. Вони забезпечують безпосередньо живлення силових та освітлювальних електроприймачів та споживачів НН.
Рис. 1.1. Структура електропостачальних систем
Кожний з цих функційних елементів забезпечують пристроями комутації, керування, вимірювання, сигналізації, захисту, необхідною автоматикою тощо. За необхідності у відповідних елементах застосовуються засоби регулювання напруги, компенсації реактивної потужності, фільтри вищих гармонік, симетрувальні пристрої, а також резервні генератори, генератори аварійної зупинки виробництва, установки гарантованого неперервного електроживлення тощо.
Межею, яка розділяє електропостачальну систему підприємства з електроенергетичною системою, найчастіше вважається точка приєднання ліній живлення до шин підстанції системи. Частину електропостачальної системи, яка складається з ліній живлення та приймальних пунктів іноді називають зовнішньою електропостачальною системою. В експлуатації її часто передають на баланс та обслуговування електроенергетичній системі. Решту електропостачальної системи разом з приймачами та споживачами електроенергії називають внутрішньою електропостачальною системою. Межею розподілу зовнішньої та внутрішньої електропостачальних систем найчастіше вважають вимикачі вводу СН, в цьому ж місці, як правило, влаштовується комерційний облік електроенергії.
Проектування, улаштування та експлуатація електропостачальних систем регламентується відповідними правилами, стандартами, вказівками, тощо.