4. Розкрийте особливості використання інтерактивних технологій у процесі вивчення навчальних предметів освітніх галузей «Суспільствознавство» і «Природознавство»

Інтерактивне навчання – технологія, яка передбачає активну взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу, індивідуалізує участь кожного в колективній (груповій) діяльності з чітко спланованим очікуваним результатом навчання

Мета інтерактивного навчання в початковій школі – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Застосування цих технологій у навчанні дає змогу учням:

• полегшити процес засвоєння знань;

• ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

• навчитися формулювати власну думку, правильно її виражати, обстоювати свій погляд, аргументувати і дискутувати;

• навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

• моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід;

• учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми;

• розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт тощо.

О. Пометун та Л. Пироженко визначили умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), в яких вони реалізуються. Автори розподіляють їх на чотири групи в залежності від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• Інтерактивні технології кооперативного навчання.

• Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

• Технології ситуативного моделювання.

• Технології опрацювання дискусійних питань.

До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні технології, як: робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири -всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум.

До технологій колективно-групового навчання відносяться технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи, як: "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Навчаючи-вчуся", "Ажурна пилка", "Незакінчені речення", "Дерево рішень".

До технологій ситуативного моделювання відносять стимуляційні або імітаційні ігри, спрощене судове слухання.

До технологій опрацювання дискусійних питань відносять такі технології «Метод прес», «Займи позицію», «Зміни позицію», «Неперервна шкала думок», «Дискусія», «Дебати».

5. Охарактеризуйте особливості проектної діяльності молодших школярів на уроках освітніх галузей «Суспільствознавство» і «Природознавство»

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції.

Метод проектів – організація навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Учні початкових класів мають ще невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вони могли зустрітися вузьке і уявлення їх про такі проблеми малодиференційовані, однопланові. Разом з тим, проблема проекту має бути знайомою і цікавою для молодших школярів. Тому теми дитячих проектних робіт доцільно вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення.

Орієнтовні теми проектів

1. Моя сім’я і мій дім. Наш дім. Режим дня. Воїн в історії наших сімей. Наша безпека. Наші імена. Карта життя. З чого будувати дім? Іграшки – справа серйозна. Як доглядати кімнатні рослини.

2. Наш край. Ландшафтний дизайн. Погода і народні прикмети. Народні промисли. Історія створення пам’ятників нашого міста. Знамениті люди нашого міста. Чому так названо вулиці нашого міста. Підземні скарби нашого краю. Відкриття і вивчення нашої області. Охорона природи Полтавщини. Лікарські рослини Полтавшини. Карта подорожей народними промислами. Рідний край. Які птахи водяться у нашій місцевості. Допоможи зимуючим птахам.

3. Дарувати людям радість. Лабораторія гуманних винаходів. Благодійна програма. Допомога людям похилого віку. Планування дитячого парку. Світ праці та професій. Я хочу, щоб моє місто було чистим!

Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями.

Надмірний об'єм інформації, необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти можуть завдати шкоди загальній меті (формування навиків навчальної діяльності та загальний розвиток), які є, безумовно, головним завданням в цьому віці. Перехід від ігрової діяльності, яка переважає в учнів в даному віці, до навчальної повинен відбуватись поступово. Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання, привнесене з науки, придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти вимоги, що мають Державні освітні стандарти, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.

Проектна діяльність молодших школярів на уроках «Я і Україна» спрямована на вирішення цілої низки завдань, зокрема значно підвищується мотивація учнів до навчальної діяльності, формується вміння самостійно здобувати знання, працювати у групі, аналізувати результати діяльності, відбувається розвиток дослідницьких умінь (аналізу, побудови гіпотез, складання плану дослідження, експериментування, спостереження, узагальнення), критичного і творчого мислення тощо

Етапи роботи над творчим проектом:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (на початкових етапах – за пропозицією вчителя, пізніше – разом з дітьми) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка «найближчої» мети для кожної групи або індивідуального учасника; д) мотивація виконання проекта; е) надання необхідної інформації.

2. Дослідно-творчий етап, що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.

3. Заключний етап поділяється на такі складові: презентація результатів, самооцінка.

На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію дослідно-творчої діяльності.