ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА 9
1.1 Основні поняття та призначення інвентаризації 9
1.2 Основні види та методи проведення інвентаризації 14
ВСТУП
Сучасна економічна реальність потребує нових підходів до здійснення господарської діяльності підприємства: на перший план виходить ефективність, раціональність та гнучкість управління. Основою для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень є повна, правдива та всебічна інформація про економічний стан підприємства, джерелом якої виступають дані бухгалтерського обліку та звітності.
Забезпечити достовірність показників обліку і запобігти можливим відхиленням покликана інвентаризація – один із головних методів обліку і контролю. Її проведення дає змогу з’ясувати відносини між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю, станом і оцінкою активів, власного капіталу і зобов’язань підприємства, перевірити повноту документального оформлення і відображення в обліку господарських операцій, підтвердити реальність показників звітності.
Сьогодні багато методологічних і організаційних питань потребують розробки, вдосконалення, термінового впровадження і апробації, проте проведення інвентаризацій було, є і залишається єдиним способом контролю за точністю даних, що надаються бухгалтерським обліком.
В працях різних авторів, присвячених організації обліку, контролю і ревізії, проведенню аудиту, питання інвентаризації висвітлюються лише частково. Окремі проблеми організації інвентаризації в різний час в своїх працях розглядали М. Г. Бєлов, М. Т. Бєлуха, Ф. Ф. Бутинець, М. І. Карауш, Л. М. Крамаровський, М. В. Кужельний, І. О. Ламикін, В. Г. Макаров.
Проте, ще й зараз залишаються не розкритими ряд питань, теоретичне обґрунтування і практична реалізація яких дозволила б забезпечити відповідність організації і методики інвентаризаційної роботи на підприємствах новим умовам господарювання.
За мету написання даної роботи ставилось дослідження теоретичних та практичних аспектів проведення інвентаризації майна на підприємстві та визначення шляхів її вдосконалення.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні основні завдання:
висвітлити теоретичні питання щодо поняття та призначення інвентаризації;
розглянути основні види та методи проведення інвентаризації;
розкрити стан організації проведення інвентаризації активів, капіталу та зобов’язань підприємства;
дослідити порядок відображення результатів інвентаризації;
визначити напрямки вдосконалення порядку проведення інвентаризації.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів здійснення інвентаризаційної діяльності на підприємстві.
За об’єкт дослідження роботи було обрано господарську діяльність підприємства.
Під час написання роботи як джерела інформації використовувалися нормативно-законодавчі акти; публікації вітчизняних авторів, дані первинних документів, аналітичних та синтетичних реєстрів бухгалтерського обліку підприємства тощо.
Дослідження проводилося за допомогою застосування методів аналізу та вивчення економічних процесів, а саме: аналітичного, нормативно розрахункового, балансового, групувань.
Розділ 1. Теоретичні основи проведення інвентаризації майна підприємства
Основні поняття та призначення інвентаризації
Розвиток суспільно-економічних відносин вимагає адекватного облікового забезпечення господарської діяльності. Із часом інвентаризація сформувалася як один із основних методів обліку і контролю, що зазнає постійних змін, на кожному історичному етапі розвитку суспільства вона набуває нового змісту, переглядаються її теоретичні основи і практика здійснення.
В економічній літературі існує теоретична концепція про інвентаризацію як один із методів бухгалтерського обліку. Поряд з цим часто у трактуванні поняття інвентаризації недостатньо розглядаються її контрольні функції. Це зумовило необхідність дослідження місця інвентаризації у методології обліку і контролю, результати якого дають можливість віднести інвентаризацію до основних методів обліку і контролю. Разом з цим на сьогодні не існує єдиного однозначного тлумачення методу контролю [40].
На сьогодні під інвентаризацією розуміють:
а) прийом фактичного контролю наявності окремих складових майна;
б) роботу, пов’язану із визначенням майнового стану (складання інвентарю) суб’єкта, що розпочинає господарську діяльність;
в) метод визначення наявності майна і зобов’язань з метою визначення фінансового результату;
г) перевірку господарських засобів та розрахунків з метою підтвердження даних бухгалтерського обліку.
Задля уникнення принципових розбіжностей, можна навести таку класифікацію економічного контролю за його видами та визначено приналежність інвентаризації до видів і форм контролю (рис. 1.1).
Метод економічного контролю
Загальнонаукові методи дослідження
Спеціальні методи дослідження
Методи дослідження, запозичені з інших наук
Error: Reference source not foundРисунок 1.1 - Інвентаризація в системі методів та видів економічного контролю
Існування різних тлумачень поняття інвентаризації не дозволяє розкрити сутність і зміст даного поняття. Це суттєво ускладнює її практичне значення.
Інтерпретація сутності і змісту інвентаризації наведена на рис. 1.2.
Зміст інвентаризації розкриває комплекс господарсько-правових ознак, який дозволяє відрізнити інвентаризацію від складання інвентарю, самоперевірки (як виду самоконтролю), переобліку, обміру виконаних робіт, перепису тощо.
Рисунок 1.2 - Сутність і зміст інвентаризації
В цілому під інвентаризацією слід розуміти перевірку наявності та стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Зміст поняття інвентаризації розкривається через мету та завдання, які вона покликана вирішувати. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності та контролю за збереженням майна підприємства [17].
Основними завданнями інвентаризації є:
а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
б) встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Здійснені реформи промислового комплексу та бухгалтерського обліку в Україні доповнили перелік завдань, які повинна вирішити інвентаризація, зокрема: перевірка визнання та оцінки активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства, оцінка активів, уточнення вартості пайового фонду тощо.
Невід’ємною складовою дослідження змісту поняття інвентаризації є вивчення кількісних і якісних показників та характеристик об’єктів, які підлягають перевірці.
До їх складу варто віднести наявність та стан активів і зобов’язань, реальну вартість та оцінку активів, власного капіталу та зобов’язань, правильність визнання активів, дотримання умов та порядку збереження цінностей, правил утримання і експлуатації основних засобів. Перевірка цих показників та характеристик проводиться за допомогою органолептичних, розрахунково-аналітичних та документальних прийомів контролю.
Проведене дослідження основних категорій, що розкривають природу інвентаризації, дозволяє зробити висновок, що інвентаризація – це метод обліку і контролю, за допомогою якого здійснюється перевірка і документальне підтвердження наявності, стану й оцінки активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства для забезпечення достовірності даних обліку та звітності, контролю за збереженням майна [21, 26, 27, 28].
Однією із найважливіших складових, що розкривають зміст інвентаризації, виступають її об’єкти, до складу яких належать активи, власний капітал і зобов’язання, відображені на рахунках балансового і позабалансового обліку. Господарська діяльність підприємств має особливості, які впливають на склад об’єктів обліку, а отже і на склад об’єктів інвентаризації.
Зокрема, до об’єктів інвентаризації відносять капітал, фінансові результати, статті балансу, місця зберігання товарно-матеріальних цінностей, технологічні процеси. Визначення об’єктів інвентаризації є важливим питанням, відповідь на яке дозволяє з’ясувати межі її застосування в господарській діяльності. Об’єктами інвентаризації виступають об’єкти як бухгалтерського обліку, так і господарського контролю, які мають кількісне вираження та вартісну оцінку, фактичну наявність і стан яких можна визначити органолептичними прийомами та шляхом перевірки або підтвердження сальдо.
Інвентаризація як безальтернативний засіб пізнання передбачає наявність не тільки об’єкту, але й суб’єкту. Однак, на даний час це питання в економічній літературі практично не розглядалось, існуючі нормативні документи регулюють його недостатньо.
До складу суб’єктів інвентаризації належать органи, підрозділи та посадові особи, які відповідно до чинних законодавчо-нормативних актів ініціюють, організовують та проводять інвентаризацію на підприємстві, а також наділені правами створювати інвентаризаційні комісії та затверджувати результати інвентаризації, а саме:
керівники і власники підприємств;
державний орган приватизації, у разі інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються;
орендодавець, у випадку передачі майна державних підприємств та організацій в оренду;
ліквідаційна комісія, створена у зв’язку із ліквідацією підприємства за рішенням власника;
ліквідатор, який призначається рішенням господарського суду у разі визнання підприємства банкрутом [8].
Суб’єктами інвентаризації виступають носії прав та обов’язків – державні інститути, структури та підрозділи, які згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово-господарську діяльність, а також власники та керівники підприємств. Однак, суб’єкт інвентаризації безпосередньо не проводить інвентаризацію, він делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка по відношенню до суб’єкта є виконавчим органом та виконує функції виявлення кількісних і якісних характеристик об’єкта інвентаризації, причин відхилень від заданих нормативних, планових та облікових даних, у відповідності до яких може функціонувати об’єкт інвентаризації, а також їх нормативно-правового регулювання.
Особливим суб’єктом інвентаризації під час уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, виступають збори співвласників.
Таким чином, в сучасних умовах інвентаризація є не лише теоретичним підґрунтям бухгалтерського обліку, а виступає організаційною формою оцінки фінансового стану майнової бази, інструментом підвищення ефективності використання ресурсів, засобом контролю за роботою матеріально-відповідальних осіб.