
- •Набуття та поглиблення знань та навичок по виконанню функцій художника - конструктора (дизайнера)
- •1.2 Освоєння передової технології і організації праці, навичок спілкування з замовниками дизайнерських робіт
- •1.3 Поглиблення знань з економічних питань у професійній діяльності
- •1.4 Поширення знань з дизайнерського мистецтва в цілому; ознайомлення з творчістю провідних дизайнерів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Характеристика матеріалів
- •Фотографія готового виробу
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
І. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗБІР МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ………………………………………………..5
1.1 Набуття та поглиблення знань та навичок по виконанню функцій художника - конструктора (дизайнера)………………………………………….5
1.2 Освоєння передової технології і організації праці, навичок спілкування з замовниками дизайнерських робіт……………………………………………….7
1.3 Поглиблення знань з економічних питань у професійній діяльності……..9
1.4 Поширення знань з дизайнерського мистецтва в цілому; ознайомлення з творчістю провідних дизайнерів…………………..……………………………12
ВИСНОВКИ……………………………..……………………………………….15
Список використаної літератури……….……………………………………….16
Додатки
ВСТУП
Як відомо, жодна цивілізація не може стояти на місці - людство завжди знаходиться на якомусь з етапів свого розвитку, кожний з яких неможливо пропустити. Сучасний світ переживає етап активного розвитку - з огляду на появу нових технічних засобів, засобів зв'язку, інтернету і т.д. життя людей зазнало серйозних змін.
Однією з найпопулярніших і найперспективніших професій на сьогоднішній день є професія дизайнера одягу. Досягти успіхів у даній сфері можуть лише ті, хто правильно підходить до поставленого завдання і адекватно оцінює свої сили.
Основне завдання дизайнера одягу - з’єднати функціональність і естетику людського гардеробу. Тобто, він повинен створювати одяг, який буде не тільки зручним і практичним, але і красивим, вишуканим, модним. Дизайнер одягу має вміє підібрати саме той фасон, колір і фактуру тканини, які вигідно підкреслять особливості і приховають недоліки фігури людини. Звичайно ж, почуття стилю повинно бути закладено природою і тільки дизайнер, який володіє певними здібностями, зможе досягти успіху, але і професійна підготовка теж має велике значення.
І. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗБІР МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
Набуття та поглиблення знань та навичок по виконанню функцій художника - конструктора (дизайнера)
Дизайн - студія „Ліза” була зареєстрована 14 вересня 1998 року. Дизайн - студія „Ліза” спеціалізується на пошиві жіночих вечірніх, весільних, коктельних та повсякденних суконь та пропонує розміщення замовлень на пошив виробів з давальницької сировини. Продукція підприємства вигідно відрізняється за показниками якості та вартості, актуальності та дизайну. Створює конкурентноспроможну продукцію, яка здатна принести покупцям максимальну радість та комфорт. Головною особливістю одягу є практичність та надійність. Робочий процес спрямований на виробництво та реалізацію швейних виробів на індивідуальну фігуру замовника.
В асортименті підприємства:
- сукня жіноча весільна;
- сукня жіноча вечірня;
- коктельне плаття;
- сукня для випускного балу;
- сукня повсякденного призначення.
Виробництво якісного одягу є високотехнологічним процесом, вимагає високої кваліфікації працівників, наявність сучасного устаткування, високої точності в побудові лекал та багато іншого. Кожен виріб проходить складний шлях від шматка тканини до вишуканої моделі. На кожному етапі виробництва здійснюється жорсткий контроль якості.
На художника-конструктора (дизайнера) покладаються такі функції:
Розробка художньо-конструкторських проектів виробів (комплексів) виробничого і побутового призначення.
Участь у виконанні окремих стадій (етапів) і напрямів науково-дослідних та експериментальних робіт, пов'язаних з вирішенням художньо-конструкторських завдань.
Контроль за відповідністю робочих креслень виробу і технологічного оснащення художньо-конструкторському проекту.
Підготовка висновків на раціоналізаторські пропозиції та винаходу з художнього проектування.
Оформлення документації на закінчені художньо-конструкторські розробки, складання звітів про результати виконаних робіт.
Рис. 1.1
Примірочна дизайн – студії «Ліза»
1.2 Освоєння передової технології і організації праці, навичок спілкування з замовниками дизайнерських робіт
Швейне ательє «Ліза». Основний вид діяльності підприємства - виготовлення швейних виробів.
Для підприємства характерні наступні види послуг: виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями, відновлення виробів, а також і виготовлення виробів дрібними партіями.
Режим роботи підприємства: з 9-00 до 18-00 год, перерва: з 13-00 до 14-00 год.
До складу швейного підприємства входить прийомний салон, складське приміщення для готових і підготовлених до примерки виробів, іншу площу мають швейний, розкрійний і підготовчі цехи.
Такий виробничий склад забезпечує повний цикл роботи прийому замовлення до видачі готового вироби замовнику.
У приймальному салоні приймальник пропонує замовнику такі послуги:
інформаційне забезпечення процесу обслуговування;
вибір фасону виробу;
вибір матеріалів, оздоблень і фурнітури;
зняття мірок замовника;
оформлення замовлення;
примірка виробу;
видача готового виробу.
У підготовчому цеху приймають матеріали; готують матеріали до розкрою – розраховують шматки від використання його з мінімальними залишками, передають шматки у розкрійний цех, оформляють документацію.
У розкрійном цеху здійснюється викроювання деталей, підготовка їх до пошиву, комплектування деталей і подача в швейний цех.
У швацькому цеху виконують попереднє опрацювання деталей та вузлів вироби і виробляють їх складання із наступною оздобленням готового виробу (Рис. 1.2).
Технолог, виходячи з заявок та вимог, контролює моделі одягу, розробляє лекала, технологію пошиття кожному за виду одягу. Після цього відшиті зразки виставляються в салоні.
Закрійники, відповідно до спеціальних заявок виконують крій за затвердженими і випробованими лекалами. Підбирають оздоблювальні матеріали, фурнітуру, фіксують витрату тканини в кожному рулоні.
Кравці отримують крій виробів від закрійника із зазначенням моделі і номером заявки. З технологом чи закрійником уточнюють технологію обробки виробу.
На підприємстві передбачено 2 комірника, які виконують збереження і відпуск матеріалів.
Під час проходження практики та виготовлення сукні були використані такі тканини як: шифон та атлас – це основні тканини, масло – підкладка, та флізелін для проклеювання деяких деталей крою (Додаток А).
Рис.1.2
Робоча зона виготовлення виробів