Методичні поради

Слід відрізняти такі поняття, як охорона авторських і суміжних прав та їх захист. Під охороною розуміють встановлення всієї системи правових норм, спрямованих на дотримання прав авторів. Тоді як захист – це сукупність заходів, метою яких є відновлення і визнання цих прав у разі їх порушення.

Здебільшого порушниками авторських і суміжних прав є особи, які допускають незаконне використання творів, що охороняються та об’єктів суміжних прав. Зверніть увагу, що подібні дії вважають контрафактними, а самих порушників називають піратами.

Порушення авторських і суміжних прав може відбуватися як у рамках договору, укладеного між правоволодільцем і користувачем, так і в разі позадоговірного використання твору або об'єкта суміжних прав, коли відсутня згода правоволодільця і не сплачено відповідну винагороду.

Підкреслюємо, що будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди є порушенням його виключних майнових прав. Порушником авторських і суміжних прав є фізична або юридична особа, яка не виконує вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права», інших законодавчих актів.

Права на винахід, корисну модель і промисловий зразок можуть бути захищені в адміністративному, цивільно-правовому і кримінальному порядку. Зверніть увагу, що порушення патентних прав становить склад злочину лише тоді, коли неправомірні дії завдали великої шкоди, відповідно настає кримінальна відповідальність за порушення прав.

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна і неюрисдикційна.

Особа, яка вважає, що її права у сфері інтелектуальної власності порушені, має право звернутися із заявою до суду з вимогою про відшкодування матеріальних та моральних збитків порушниками її прав.

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів та підготовки до підсумкового модульного контролю

Самостійна робота має велике значення, оскільки обсяг навчального матеріалу з дисципліни досить значний, і не все можна встигнути розглянути під час аудиторних занять. Правильна організація власної самостійної роботи з боку студента є важливою запорукою успішного навчання й ефективного засвоєння ним знань з курсу «Основи інтелектуальної власності».

Наголосимо, що метою самостійної роботи є вироблення навичок роботи з спеціальною літературою та іншими матеріалами, необхідними для належного засвоєння предмета навчальної дисципліни, а також для розвитку умінь до самостійного вивчення і викладання одержаної інформації.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Лише у ході самостійної роботи студент має можливість розвинути пізнавальні та виконавчі здібності, пам'ять, самостійне мислення, наполегливість і, головне, виробити вміння самостійного здобуття знань.

Головне в правильній організації самостійної роботи – її планування. Приступаючи до самостійного вивчення матеріалу, перш за все треба уважно ознайомитись з літературою та джерелами, що рекомендуються до кожної теми, розподілити питання на більш та менш складні. Виконуючи самостійну роботу студент повинен законспектувати основний зміст теми, при цьому уникаючи механічного переписування тексту. Слід виділяти основні теоретичні положення, ключові слова, спеціальні терміни і поняття.

Під час самостійної роботи студенту пропонуються наступні види завдань для опанування матеріалу з конкретної теми курсу:

• вивчити матеріал теми;

• ознайомитись з термінологічним словником;

• продумати відповіді на питання для самоконтролю;

• підготувати тези виступу під час аудиторного заняття;

• виконати творчі завдання;

• підготовити реферат та індивідуальну роботу з рекомендованих тем.

Перевірка виконання самостійної роботи виноситься на підсумковий модульний контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.