- •Тема 17(12). Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу.
- •1. Основи організації обліку праці та витрат на її оплату. Форми і системи оплати праці. Основна і додаткова заробітна плата.
- •2. Облік персоналу і використання робочого часу.
- •3. Способи обліку виробітку та визначення заробітку при різних формах
- •4. Облік нарахування заробітної плати.
- •5. Облік утримань із заробітної плати. Утримання та сплата податків і платежів до органів державного пенсійного і соціального страхування.
- •6.Облік розрахунків з персоналом по оплаті праці.
- •7. Облік розрахунків з персоналом по інших операціях.
- •8. Практичний додаток до теми.
5. Облік утримань із заробітної плати. Утримання та сплата податків і платежів до органів державного пенсійного і соціального страхування.
З нарахованої заробітної плати працівників здійснюються обов'язкові та добровільні утримання.
До обов'язкових утримань відносять:
податок з доходів фізичних осіб;
утримання до Пенсійного фонду;
утримання до фонду соціального страхування;
утримання до фонду соціального страхування на випадок безробіття;
утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.
За письмовою згодою працівника (на підставі поданої заяви) можуть здійснюватись такі утримання з нарахованої заробітної плати:
профспілкових внесків;
сум недостач матеріальних цінностей та грошових коштів;
за товари, придбані в кредит;
погашення отриманої позики;
невикористані підзвітні суми;
відрахування на індивідуальне соціальне страхування;
інші утримання.
Невикористані і неповернені своєчасно в касу підзвітні суми, надлишково виплачені суми внаслідок облікових помилок, суми збитку, заподіяні працівником підприємству в розмірі не більше від середньомісячного заробітку, суми отриманих відпускних за невідпрацьований період, суми авансів, виплачених у рахунок заробітної плати утримуються без письмової згоди працівника на підставі наказу керівника підприємства.
Облік утримання податків та платежів
Оподаткування доходів працівників здійснюється за вимогами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-ГУ (далі — Закон). Об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід (ЗМОД) працівника, до складу якого відносять доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані (виплачені) працівникові згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору. Обов'язок з нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб покладається на підприємство (організацію, установу), що виплачує заробітну плату, і визначається як податковий агент.
При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування — фонду обов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з утратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, і фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Отже, внески до перелічених фондів утримуються з нарахованої основної і додаткової заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат (включаючи виплати в натуральній формі).
На даний момент за цим рахунком обліковують «Єдиний соціальний внесок», який замінює усі збори за соціальним страхуванням.
При утриманні збору «Єдиний соціальний внесок», з нарахованого працівникові заробітку складається запис:
Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою»; Кредит 65 «Розрахунки за страхуванням».
страхуванням на випадок безробіття».
Облік інших утримань
В окремих випадках підприємство може утримати суми з нарахованої заробітної плати без згоди працівника. Наприклад, невикористаний аванс, прострочені відсотки за позиками, сума збитку, заподіяного підприємству з вини працівника, в розмірі не менше від середньомісячної заробітної плати, сума відпускних при наданні відпустки за невідпрацьований період (авансом). При цьому слід дотримуватись вимоги Кодексу законів про працю, за якою утримання не повинні перевищувати 20 % заробітної плати до виплати, а в окремих випадках — 50 %. При утриманні аліментів на неповнолітніх дітей розмір утримань не повинен перевищувати 70 % заробітної плати до виплати.
Утримання аліментів із заробітної плати працівника здійснюється на підставі виконавчого листа, оформленого за рішенням суду або на підставі письмової заяви працівника при добровільній згоді сплачувати аліменти. Виконавчі листи або отримані заяви працівників реєструються у спеціальному журналі із зазначенням дати їх отримання. Утримання аліментів здійснюється в розмірах, передбачених виконавчими документами або обумовлених у заяві із суми заробітку після оподаткування. Аліменти утримуються із сум нарахованої заробітної плати без урахування наданих працівникові гарантійних та компенсаційних виплат. Висилання аліментів отримувачу через відділення зв'язку здійснюється за рахунок платника аліментів (включаючи ПДВ на послуги пересилання).
