Тема 8: Виробнича логістика

1. Логістична концепція організаціі виробництва та іі порівняння з традиційною

2. Мета, завдання та функціі виробничоі логістики

3. Штовхаючі та тягнучі системи управління матеріальними потоками у виробничій логістиці

4. Характеристика та порівняльний аналіз внутрішньовиробничих логістичних систем KANBAN, MRP, MRP2 і OPT.

5. Закономірності організаціі виробництва.

1.

Параметри	Традиційна концепція	Логістична концепція
Інтеграція функцій виробництва	Другорядне питання	Підтримка високого рівня інтеграції елементів системи управління виробництвом
Продуктивність виробничих процесів	Забезпечення максимального рівня продуктивності	Адаптація виробництва до ситуаціі, що склалась на ринку
Оптимізація виробничих функцій	Оптимізуються окремі функціі	Оптимізуються потокові процеси
Виробничі потужності	Забезпечення за будь-яких умов максимальних виробничих потужностей	Забезпечення максимальноі пропускноі здатності виробничих потужностей
Запаси	У вигляді виробничих запасів для забезпечення виробничого процесу і обслуговування споживачів	Відмова від надлишкових виробничих запасів
Узгодженість основних та допоміжних операцій	Досягається завищенням часу іх виконання	Досягається оптимізацією часу іх виконання
Виробниче устаткування	Переваги надаються спеціальному устаткуванню	Переваги надаються універсальному устаткуванню
Збутова політика	Спрямована на максимізацію партіі готовоі продукціі	Випуск продукціі орієнтується на наявні замовлення
Система якості виробництва	Допускається брак в межах встановлених норм	Зведення браку до мінімуму на всіх стадіях виробництва
Внутрішньовиробничі переміщення	Пасивність в оптимізаціі переміщень	Ліквідація нераціональних переміщень

Традиційна система організаціі найбільш прийнятна для ринку продавця, а логістична орієнтується на ринок покупця.

2. Виробнича логістика охоплює усі процеси від початку виробництва до передавання готовоі продукціі у підсистему логістичного розподілу та збуту, виробниче транспортування сировини, матеріалів, а також іх складування.

Мета: оптимізація матеріальних та супутніх їм інформаційних та фінансових потоків всередині підприємства, які створюють додаткову вартість.

Цілі:

• Головна - своєчасна та комплексна доставка матеріальних цінностей для забезпечення виробництва продукціі згідно з господарськими угодами.

• 2 рівень - мінімізація витрат на виробництво

• 3 рівень - реалізація основних принципів організаціі виробництва з метою підвищення ефективності виробничих процесів

• 4 рівень - забезпечення працездатності виробничоі системи в заданому діапазоні якісних та кількісних показників.

Типовими логістичними рішеннями в виробничій логістиці є:

1. На статегічному рівні - вибір оптимальноі технологіі виробництва (характерні для масового виробництва)

2. На тактичному рівні - визначення оптимальноі виробничоі партіі випуску продукціі (характерні для серійного виробництва)

3. На операційному рівні - оптимізація використання технологічного часу (характерні для одиничного виробництва).

Логістичні принципи виробничоі логістики:

1) забезпечення ритмічноі та узгодженоі роботи всіх ланок виробництва за єдиним графіком і рівномірним випуском продукціі

2) забезпечення максимальноі неперервності процесів виробництва

3) забезпечення максимальноі надійності планових розрахунків і мінімальноі трудомісткості планових робіт

4) забезпечення гнучкості в реалізаціі цілі у разі виникнення різних відхилень від плану

5) забезпечення неперервності планового керівництва

6) забезпечення процесу усунення вузьких місць у виробництві.

3. Штовхаючі виробничі системи - це такі системи організаціі виробництва, в якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньоі ланки не замовлялися. Знайшли своє застосування навіть у сфері обігу (MRP i MRP2).

Недоліки: чим більше факторів має враховувати центр управління, тим дорожчим і досконалішим має бути програмне та матеріально-технічне забезпечення; у підприємства мають бути матеріальні запаси на всіх стадіях виробництва, щоб запобігти збоям і забезпечити пристосування в змінах попиту; складність перебудови виробничоі системи в разі збою.

Переваги: відсутність залежності роботи підприємства від своєчасності постачання; спрощення контролю за організацією виробничого процесу, оскільки управління ними централізоване.

Тягнучі виробничі системи - це системи організаціі виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньоі у міру необхідності (KANBAN і OPT).

Переваги: ці системи не вимагають загальноі компютеризаціі виробництва; не вимагають створення значних запасів матеріальних ресурсів.

Недоліки: передбачають високу дисципліну в дотриманні всіх параметрів постачання, вимагають підвищеноі відповідальності персоналу всіх рівнів особливо виконавців, тому що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене.

4. MRP. Основні цілі:

• Задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукціі для планування виробництва і доставки споживачам

• Підтримання низького рівня запасів

• Планування виробничих операцій, графіків доставки та закупівельних операцій.

Недоліки:

• Значний обсяг обчислень і опрацювання великого обсягу інформаціі, що збільшує тривалість виробничого періоду і логістичного циклу.

• Зростання логістичних витрат на опрацювання замовлення та транспортування з метою зменшення запасів

• Нечутливість до короткочасних змін попиту

• Велика кількість відмов у системі через великий обсяг інформаціі

• Передбачає наявність значних матеріальних запасів.

Переваги:

• Є більш стійкішою під час коливань попиту

• Менше залежить від постачальників.

Систему MRP використовуєть тоді, коли попит на вихідні матеріальні ресурси дуже залежить від попиту на кінцеву продукцію.

MRP2 - це інтегровані мікрологістичні системи, в яких обєднані фінансове планування і логістичні операціі.

Переваги над MRP:

• Повніше задоволення споживчого попиту

• Забезпечує велику гнучкість планування і сприяє зменшенню логістичних витрат щодо управління запасами.

MRP є складовою MRP2.

KANBAN застосовали вперше в Toyota Motors. З японськоі це означає картка. Всі виробничі підрозділи забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в тій кількості і в ті терміни, які необхідні для виконання заданого споживачем замовлення.

Є два види карток:

• Картка відбору - що зазначає кількість деталей, яку потрібно взяти на попередній ділянці обробки та складання.

• Картка виробничого замовлення - в них зазначається кількість деталей, яку треба виготовити чи скласти на попередній дільниці.

Важливими компонентами KANBAN є:

• Інформаційна система

• Система регулювання потреби і професійноі ротаціі кадрів

• Система тотального і вибіркового контролю якості продукціі.

Переваги KANBAN:

• Дозволяє підвищити якість продукціі, що виготовляється

• Скоротити логістичний цикл

• Знизити собівартість продукціі

• Значно зменшити незавершене виробництво, тобто запаси.

Система OPT (оптимізована виробнича технологія) виникла в 80-х роках в США, в її основі MRP i KANBAN. Основний принцип - це виявлення у виробництві вузького місця чи критичних ресурсів.

Основні завдання:

• Формування графіка на день чи тиждень

• Формування технологічного маршруту

• Розрахунок завантаження основного ресурсу

• Пошук критичних ресурсів у виробничій програмі

• Пошук і виправлення помилок

• Друк на цій основі машинограм, графіка виробництва, стану складських приміщень.

Переваги:

• Збільшує вихід готовоі продукціі

• Зниження транспортних та виробничих витрат

• Зменшення обсягів незавершеного виробництва

• Скорочення виробничого циклу

• Зниження потреби у складських та виробничих площах.

LP (худе виробництво) - розвиток концепціі «Точно в термін», містить KANBAN і планування потреби ресурсів. Називається так, тому що вона потребує менших ресурсів, ніж масове виробництво, має переваги масового виробництва (низька собівартість) і дрібного виробництва (різноманітність і гнучкість).

Переваги:

• Зниження запасів

• Співробітництво з надійними постачальниками

• Скорочення логістичних витрат і тривалості виробничого циклу

Недоліки:

• Необхідність у висококваліфікованих менеджерах-логістах

• Велика залежність безперебійності роботи від надійності постачальників.

5. Закономірності організаціі виробництва.

1. Закон упорядковуваності руху предметів праці у виробництві - без попередньоі організаціі руху предметів праці по типових міжцехових технологічних маршрутах неможливо планувати хід виробництва.

2. Закон неперервності виробничого процесу - чим вища неперервність виробничого процесу, тим більша продуктивність та ефективність виробництва.

3. Закон ритму виробничого циклу вироблення виробу - існує сукупність істотних причинно-наслідкових звязків між параметрами виробничоі програми підприємства (складом, термінами, пріорітетами) і структурою елементів виробництва (ресурсів, робочого часу різних робочих місць), які використовують у виробництві.

4. Закон емерджентності основних і допоміжних виробничих процесів - встановлює неподільну єдність основних і допоміжних виробничих процесів, без якоі неможливе ефективне і ритмічне виконання виробничоі програми випуску продукціі підприємством. До основних виробничих процесів відносять ті, що спрямовані на виконання технологічних операцій виробничого циклу випуску продукціі згідно виробничоі програми підприємства. Допоміжні виробничі процеси функціонують для забезпечення внутрішніх потреб підприємства в системі обслуговування, налагодження, амортизаціі обладнання тощо.

5. Закон календарноі синхронізаціі циклів процесів вироблення виробів та іх частин - відбувається раціональне розбиття процесу виготовлення виробів на частини, що проявляється у вирівнюванні календарноі тривалості суміжних технологічних операцій.