Тема 4. Кадрове забезпечення управління в митній службі.

1. Кадрове забезпечення управління в митній службі.

Працівники (кадри) митної служби - це група людей спеціально підготовлена і професійно зайнята в процесах формування й реалізації державно-керівних впливів, котра виконує функції власне держави - забезпечення реалізації митної політики, діяльність і відносини яких регламентуються спеціальними службовими положеннями.

Органи держави реалізують систематизовані рішення основних питань щодо персоналу державного управління через кадрову політику, яка закріплюється в законодавстві та здійснюється всіма підсистемами суспільства. Кадрова політика в митній службі визначає основні завдання, принципи, зміст, форми і методи її кадрового забезпечення.

Кадрове забезпечення митної служби - це специфічний різновид управлінської діяльності щодо забезпечення органів і підрозділів необхідним контингентом людей, які відповідають певним вимогам, упровадження науково обґрунтованих методів добору, розстановки, навчання, виховання, стимулювання кадрів, правового регулювання проходження служби та надання правового захисту особовому складу.

Діяльність з кадрового забезпечення утворюють два напрямки: робота з кадрами та кадрова робота.

Розрізнення між ними можна провести за трьома критеріями: за суб'єктами реалізації, за методами і засобами діяльності та за організаційно-правовими характеристиками.

Робота з кадрами проводиться широким колом суб'єктів управління - керівні та відповідальні працівники митної служби. Кадрову роботу ведуть особи, для яких вона є основним фахом, працівники кадрових апаратів.

Кадрова робота - це комплекс заходів і процедур щодо складання та обробки кадрової документації. Це збирання та обробка інформації про конкретних кандидатів на певні посади в митній службі; складання кадрових документів або їх проектів (звітів, особових справ, подань щодо присвоєння спеціальних звань, службових переміщень, нагородних матеріалів, наказів з особового складу тощо); оформлення відпусток, підтвердження стажу служби, складання розрахунку вислуги років тощо.

Робота з кадрами с елементом організаційної діяльності, яка не вимагає суворого нормативного регулювання. Кадрова робота більш нормативно врегульована. У тому, що певна частина працівників управління виробляє кадрову політику, реалізовує її в роботі з кадрами, а також здійснює кадрову роботу, мабуть, і полягає основна причина змішування даних понять.

Систематизоване вирішення основних питань турботи суспільства про персонал державного управління справедливо пов'язують з таким публічним соціально-правовим інститутом, як державна служба.

Коли говориться про державну службу, то маються на увазі публічно-правові відносини, які полягають у тому, що той, хто працює в апараті державного управління знаходиться на службі не тільки у відповідному державному органі, але й у державі в цілому. Людина служить державі, суспільству, закону, а не своїм начальникам.

Державна служба, і зокрема митна служба, повинна базуватися на таких соціальних основах: вільний, повноправний громадянин, залучений до платного позаекономічного служіння суспільству, має право на гідну його таланту і освіти частку суспільного продукту; якщо суспільне служіння передбачає оволодіння навичками і знаннями, некорисними в іншій сфері, і той, хто цим опанував, не може в розумні терміни набути інші знання і уміння, це право не підлягає перегляду, навіть якщо відпадає необхідність служіння; право на платне служіння дається тільки згідно із законом.

2. Порядок і умови проходження служби в митних органах. Порядок проходження служби в митних органах регламентує Положення про порядок та умови проходження служби в митних органах України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. Митних службовців можна класифікувати відповідно до характеру праці, службових обов'язків, юридичних особливостей посад, що вони обіймають:• керівники;• спеціалісти;• технічні виконавці. Керівник віддає накази, розпорядження, вказівки і забезпечує їх виконання. Спеціаліст володіє необхідними спеціальними знаннями, але не є керівником (інспектори, бухгалтери, ревізори). Технічний виконавець виконує допоміжну, забезпечувальну роботу (секретарі, машиністки, діловоди, касири). Юридичні якості посад — тобто характер та обсяг наявних повноважень — важливі критерії розподілу службовців. Проходження служби в митних органах — сукупність юридичних фактів, які характеризуютьправовий стан співробітників митних органів і відображають його динаміку. Правовий стан співробітників митних органів визначають такі юридичні факти: поступлення на службу в митні органи, укладення контракту, проходження іспиту за конкурсом, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, проходження службової атестації, переміщення по службі. Ці юридичні факти вказуються у наказах про прийняття на службу, переміщення, тощо. Вони відображаються і в особовій справі. Влаштуванню на службу в митні органи передує попереднє вивчення особистості кандидата, його медичне обслідування. Заздалегідь може встановлюватися стажування. Не можуть бути прийняті на службу у митні органи особи, що були засуджені за скоєння злочину. У разі необхідності при зарахуванні на службу в митні органи для особи може бути встановлено випробувальний термін. В його ході перевіряються професіональні якості особи. При встановленні випробувального терміну особа призначається стажистом без присвоєння спеціального звання. Термін випробування вказується в наказі, а при прийнятті на контрактній основі — у самому контракті. При стажування особа виконує всі посадові обов'язки і посідає права співробітника митного органу. Для посадових осіб митних органів періодично встановлюється атестація на відповідність встановленим вимогам. Порядок атестації визначається Головою Державної митної служби України. За загальним правилом вона проводиться раз у п'ять років. У разі необхідності за узгодженням із вищим начальником митного органу може бути в установленому порядку прийняте рішення про дострокову атестацію. Прийнятим на службу в митні органи посадовим особам у відповідності із займаною посадою і стажем роботи присвоюються персональні звання. Відповідно їм встановлені строки вислуги: для жінок — 20 років, для чоловіків — 25 років із правом виходу на пенсію жінками по досягненні 50 років, а чоловіками — 55 років.

У процесі проходження служби в митних органах через різні чинники об'єктивного і суб'єктивного характеру виникає необхідність у переміщені співробітника на іншу посаду чи на інше місце. Таке переміщення здійснюється в разі необхідності заміщення вакантної посади, термінової необхідності виконувати функції тимчасово відсутнього співробітника, при введенні нових посад чи зміні штатного розкладу. Переміщення за загальним правилом проводиться на вищу посаду як просування по службі. Це нормальне явище і є наслідком професійного зростання співробітника й підвищення його кваліфікації, здатності вирішувати більші за обсягом і функціями завдання. Такс переміщення здійснюється лише за згоди співробітника, що пов'язано з об'єктивними та суб'єктивними чинниками. Співробітник за його згоди може бути переміщений і на рівнозначну посаду. Таке переміщення може здійснюватися з метою більш раціонального використання його професійних і особистих якостей, з урахуванням сімейних обставин, стану здоров'я, необхідного режиму роботи, наприклад в разі навчання на вечірньому відділенні вищого закладу освіти.  Переміщення на іншу посаду в тому ж самому митному органі чи в інший митний орган в тому ж місці чи в іншу місцевість (переведення по службі)здійснюється з ініціативи начальника митного органу за згоди співробітника, якщо інше не обумовлено контрактом. Співробітник може бути переведений і на нижчу посаду при скороченні штатів, а в разі неможливості переміщення на рівнозначну посаду за згоди співробітника, внаслідок погіршення стану здоров'я відповідно до медичного висновку, з особистої ініціативи співробітника, за посадовою невідповідністю займаній посаді за результатами атестації і за згоди співробітника. враховуючи бригадну форму організації діяльності митних органів, практикується переміщення з однієї бригади в іншу. У разі ліквідації митного органу, скорочення чисельності чи штату співробітників посадова особа звільняється із займаної посади із зарахуванням її на термін до трьох місяців в розпорядження начальника митного органу. При цьому зберігається грошове забезпечення. Після вказаного терміну вирішується питання про подальше працевлаштування вивільненого співробітника. За наявності вакансій йому може бути запропонована посада в іншому митному органі, а за відмови від неї він підлягає звільненню зі служби у встановленому порядку.

3. Атестація в митних органах. Посадові особи митної служби України проходять атестацію. Порядок проведення атестаціївизначається ПКМУ від 25 грудня 2002 року № 1984 "Про затвердження Порядку проведенняатестації посадових осіб митної служби" (витяг): Атестація посадових осіб митної служби проводиться з метою підвищення ефективності їх діяльності та відповідальності за доручену справу. Установлюється три види атестації: - первинна, - періодична, - позачергова. Первиннійатестації підлягають особи, зараховані вперше на посади митної служби, якими передбачається присвоєння спеціальних звань. Для організації та проведення атестації в Держмитслужбі утворюється Вища атестаційна комісія, у регіональних митницях, митницях, спеціалізованихмитних установах та організаціях - атестаційні комісії. Під час атестації оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені посадовими особами при виконанні службових обов'язків, передбачених посадовими інструкціями, затвердженими керівниками митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій. Термін і графік проведення атестаціїзатверджуються наказом митного органу, спеціалізованої митної установи, організації та доводяться до відома посадових осіб, що атестуються, не пізніше ніж за місяць до проведенняатестації. На кожну посадову особу, що підлягає атестації, складається службова характеристика і атестаційний лист. Під час кожної атестації підрозділи кадрової служби подають Вищій атестаційній комісії щорічні оцінки виконання посадовою особою митного органу, спеціалізованої митної установи, організації покладених на неї завдань та обов'язків за період, що минув після попередньої атестації, а також атестаційний лист попередньої атестації. Рішення Вищої атестаційної комісії На підставі всебічного аналізу виконання посадовою особою, що атестується, основних обов'язків, складності та результативності виконуваної роботи комісія приймає одне з таких рішень: - відповідає займаній посаді; - відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набуття відповідних навичок у роботі, усунення недоліків у службовій діяльності тощо; - не відповідає займаній посаді. Атестованими вважаються посадові особи, визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді, або відповідають займаній посаді за певних умов. 

Кожне рішення атестаційної комісії повинно мати відповідне обґрунтування.  Результати атестації заносяться до протоколу засідання атестаційної комісії та атестаційного листа. Протокол підписується головою і секретарем Вищої атестаційної комісії (відповідної атестаційної комісії), а атестаційний лист - головою та членами комісії, що брали участь у голосуванні. Результати атестації повідомляються посадовій особі, що проходила атестацію, та її керівникові одразу після проведення атестації. Посадова особа ознайомлюється із змістом атестаційного листа під розпис. Характеристики, результати атестації та щорічної оцінки виконання посадовими особами покладених на них завдань і обов'язків зберігаються в особовій справі посадової особи.

4. Присвоєння вчених звань митної служби. Спеціальні звання присвоюються посадовим особам митної служби України відповідно до займаних посад і стажу роботи, а саме: Дійсний державний радник митної служби присвоюється ПУ за поданням КМУ, Державний радник митної служби 1 рангу присв. Президентом України за поданням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, Державний радник митної служби 2 рангу, Державний радник митної служби 3 рангу, Радник митної служби 1 рангу, Радник митної служби 2 рангу, Радник митної служби 3 рангу - при строкі вислуги 3 роки; Інспектор митної служби 1 рангу, Інспектор митної служби 2 рангу, Інспектор митної служби 3 рангу, Інспектор митної служби 4 рангу, Інспектор митноїслужби ,Молодший інспектор митної служби - при сторкі вислуги 2 роки; курсант. Термін перебування у спеціальному званні, найвищому для відповідної посади, не обмежується. Термін перебування в спеціальному званні дійсного державного радника митної служби,державного радника митної служби 1 рангу, курсанта не встановлюється. Порядок присвоєння спеціальних званьвизначається Положенням про спеціальні звання посадових осіб митноїслужби України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України. від 16 червня 2003 р. № 900 "Про затвердження Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби".Присвоєння спеціальних звань працівникам митної служби проводиться послідовно, але Голова Державної митної службиУкраїни має право присвоювати спеціальні звання без дотримання послідовності в таких випадках: - достроково присвоювати працівникам митноїслужби спеціальне звання за умови перебування в попередньому спеціальному званні не менше ніж протягом половини відповідного терміну:- присвоювати спеціальне звання на один ступінь вище передбаченого відповідною посадою працівнику митної служби, який досяг граничного віку перебування на службі.Затримка в присвоєнні чергового спеціального звання до одного року або пониження в спеціальному званні на один ступінь може застосовуватися як дисциплінарне стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом митної служби. Протягом терміну застосування дисциплінарного стягнення або відсторонення від займаної посади чергове спеціальне звання не присвоюється. Спеціальне звання,присвоєне працівнику митної служби, зберігається за ним довічно. Позбавлення спеціального звання здійснюється лише за вироком суду. Проприсвоєння, зміну та позбавлення спеціального звання робиться запис у трудовій книжці. Посадові особи митних органів звільняються зі служби: за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі; через хворобу - у разі визнання їх непридатними до служби в митних органах за рішенням медичної комісії; через службову невідповідність; за порушення дисципліни, правил митного контролю, за інші вчинки, що дискредитують службову особу, відповідно до Дисциплінарного статуту працівників митних органів України; за власним бажанням; через скорочення штатів - у разі відсутності можливості використання по службі; у зв'язку з переведенням у встановленому порядку на іншу роботу.