1. Основи психології особистості юриста

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИСТА

Психології належить значне місце в організації всіх видів людської діяльності. Закономірності психіки індивіда багато в чому визначають не лише його здатність брати участь у громадському працю, виконуючи при цьому самі різні функції залежно від посадових або особистих устремеленій, а й можливості здійснювати свою роботу у відповідності з обраною професією. Досліджуючи закономірності психічної діяльності людини у зв'язку з його професійною належністю (в силу необхідності або за покликанням), ми з'ясовуємо її особливості, які сприяють, з одного боку, пізнання організаційних основ виконуваних індивідом професійних функцій, а з іншого - вдосконалення організації цієї діяльності. < br /> Дослідження психологічної діяльності дозволяє виділити професійно необхідні психічні властивості осіб, що беруть участь у цій роботі. Серед них можна назвати:

* Творче мислення;

* Комунікабельність;

* Вольові якості;

* Організаторські здібності;

* Здатність протистояти негативним емоціям.

Тепер докладніше розглянемо ці психологічні особливості діяльності юриста.

ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ характеризується пошуком нестандартних шляхів встановлення істини і окремих обставин в умовах, коли інформація про будь-яку подію відсутня або обмежена. Творче мислення пов'язано з виявленням доказів, виявленням їх причинного відношення до злочину, висуненням версій - моделей події. Воно характерно для ситуацій, що випливають з цивільно-правових спорів, де встановлення окремих не вкладається в рамки стандартно-логічних рішень. Творче мислення набувається в процесі здійснення всіх видів правоохоронної діяльності, де різноманітність ситуацій, їх конфліктний характер, відсутність достатньої інформації стимулюють розвиток уяви, забезпечуючи тим самим необхідну активність слідчого, судді та ін на всіх етапах встановлення істини у справі.

Комунікабельність - це здатність людини встановлювати психологічний контакт при спілкуванні з різними віковими та соціальними групами осіб. Встановлення психологічного контакту, інакше іменованого емоційним контактом, - важлива умова будь-якого спілкування і тим більше такого, метою якого є отримання інформації, необхідної для прийняття рішень у конкретних ситуаціях. Комунікабельність тієї чи іншої особи може бути природною, обумовленої властивостями характеру та темпераменту, однак частіше за все її потрібно виховувати і розвивати. Юридична діяльність у всіх своїх проявах пов'язана зі спілкуванням з людьми. Причому нерідко в екстремальних умовах. І функція спілкування виступає на перший план, переслідуючи різні цілі. Тому юристу необхідно знати способи встановлення психологічного контакту і використовувати їх у своїх цілях для отримання оптимальних результатів.

2. Темперамент,його типи і властивості

Темперамент — це сукупність індивідуальних властивостей пси¬хіки. Він характеризує динаміку психічної діяльності. У психології розглядають чотири типи темпераменту. Холеричний темперамент (за характеристикою І. П. Павлова)' — явно бойовий тип, задерикуватий, легко і швидко дратується. Для холе¬риків характерна циклічність у діяльності і переживаннях. Вони з усією пристрастю здатні віддаватися справі, захопитися нею, відчуваючи при¬плив сил, готові перебороти і дійсно переборюють будь-які труднощі на шляху до мети. Та ось виснажилися сили, пропала віра у свої можливос¬ті, настав «слинявий настрій». Воля холерика є напористою, але вияв-ляється поривами, він відрізняється також підвищеною дратівливістю та емоційною реактивністю. Запальний, різкий у взаєминах, прямолі¬нійний, здатний доводити справу до великого напруження. Сангвінічний темперамент — гарячий, дуже продуктивний діяч, але лише тоді, коли в нього багато цікавої справи, тобто є постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає млявим. Для сангвіні¬ка характерні рухливість, легка пристосовуваність до умов життя, що змінюються; він швидко знаходить контакт із людьми, товариський, не відчуває скутості в спілкуванні з новими для нього людьми, незалеж¬но від їхнього авторитету. В колективі сангвінік веселий, життєрадіс¬ний, охоче береться до живої справи, здатний до захоплення. Однак, розвиваючи кипучу діяльність, він може так само швидко охолонути, як і швидко захопитися, якщо справа перестає його цікавити, якщо вона вимагає терпіння або має буденний характер. У сангвініка по¬чуття легко виникають і легко змінюються. 1 Див.: Характеристика типов темперамента, предложенная И. П. Павловым (цит. за: Павловские среды. -М.; Л., 1949.-Т. 1,2). Флегматичний темперамент — спокійний, завжди рівний, напо¬легливий і завзятий трудівник життя. Завдяки урівноваженості нервових процесів і деякій їх інертності флегматик легко залишається спокійним навіть у найважчих обставинах життя. За наявності гальмування, що врівноважує процес збудження, йому не важко стримувати свої імпуль¬си, пориви, чітко додержуватися виробленого розпорядку життя, систе¬ми в роботі, не відволікатися з дріб'язкових приводів; завдяки цьому він може виконувати справу, що вимагає рівної витрати сил, тривалого і ме¬тодичного напруження. Флегматик поважний, він не витрачає дарма сил: розраховуючи свої сили, він доводить справу до кінця; рівний у стосун¬ках, у міру товариський, не любить даремної балаканини. Недоліком флегматика є його інертність, малорухливість. Меланхолічний темперамент — це явно гальмівний тип нервової системи. Для меланхоліка, мабуть, кожне явище життя стає його галь¬мівним агентом, він ні у що не вірить, ні на що не сподівається, в усьо¬му бачить лише погане, небезпечне. Слабкість процесів збудження і гальмування при їхній неврівноваженості (перевага гальмування) призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність (позамежне гальмування). Меланхолік схильний піддавати¬ся переживанню з незначного приводу; дещо замкнутий, нетоварись¬кий. Його лякають нова обстановка, нові люди, він бентежиться і гу¬биться при встановленні з ним контакту, а тому схильний замикатися в собі, залишатися на самоті. У спілкуванні з незнайомими людьми соромливий, нерішучий, боязливий. Однак у спокійній, звичній об¬становці меланхолік може бути добрим трудівником, успішно справ¬лятися з життєвими завданнями, вирізнятися тактовністю1. 1 Опис типів темпераменту та їхні характеристики більш докладно див.: Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Темперамент и характер // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - С. 167-171. 2 Для характеристики впливу темпераменту на свідчення, тобто на розповідь про те, як поставився свідок до того чи іншого явища або події, можна як приклад уявити собі ставлення осіб з різними темпераментами до тієї самої події. Трамвай наїхав на жінку, яка переходила через колію, і заподіяв їй тяжкі ушкодження чи, можливо, смерть. Сангвінік, хвилюючись, скаже: «Це була жахлива картина - пролунав надривний крик, хлинула кров, мені почувся навіть тріск зламаних кісток, ця картина стоїть перед моїми очима, переслідує мене, хвилюючи і тривожачи». Меланхолік скаже: «При мені вагон трамвая роздавив нещасну жінку; і ось людська доля: можливо, вона поспішала до люблячого чоловіка, до улюблених дітей, під сімейний дах - і усе розбито, знищено, залишилися сльози і туга про безповоротну втрату, і картина осиротілої сім'ї з біллю виникає в моїй душі». Холерик, обурюючись, скаже: «Роздавили жінку! Я давно говорив, що міське управління недбало виконує свої обов'язки: чи можна доручати керування трамваєм таким вагоноводам, що не вміють вчасно натиснути дзвоник і попередити тим розсіяного чи тугого на вухо перехожого. І ось результат. Судити треба за ці недогляди, і суворо судити». А флегматик розповість: «їхав я на візнику і бачу: стоїть трамвай, біля нього юрба народу, щось роздивляються; я підвівся у прольотці і бачу - лежить якась жінка поперек рейок, імовірно, наїхали і роздавили. Я сів на своє місце і сказав візнику: «Пішов скоріше» (див.: Кони А. Ф. Память и внимание // Собр. соч. - М., 1967. - Т. 4. - С. 89). Тип темпераменту необхідно враховувати в діяльності юриста (слід¬чого, прокурора, судді, адвоката та ін.) у процесі спілкування з різними категоріями людей, вміти його діагностувати з метою визначення опти¬мального режиму взаємодії, встановлення психологічного контакту, обрання способів впливу на особистість. Залежно від типу темперамен¬ту особа по-різному може реагувати на той чи інший подразник, по-різному сприймати та оцінювати сприйняте (рис. 4). У цьому плані ін-терес становлять ілюстрації типів темпераменту, наведені А. Ф. Коні2. Психологічна характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сензитивністю (підвищеною чутливістю до подій, що відбуваються; визначає силу найменших зовнішніх впливів, необхід¬ну для виникнення психічної реакції, а також швидкість цієї реакції); б) реактивністю (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні і внутрішні впливи однакової сили); в) активністю (енергійність впливу людини на навколишнє середовище, зовнішній світ); г) співвідношенням реактивності та активності (визначення залежності діяльності люди-ни — від випадкових зовнішніх чи внутрішніх обставин); г) темпом реакцій (швидкість протікання різних психічних реакцій і процесів); д) пластичністю і протилежною їй якістю — ригідністю (гнучкість пристосування до зовнішніх впливів або його інертність); е) екстра¬версією і протилежною їй якістю — інтроверсією (залежність реакцій і діяльності людини від зовнішніх вражень, що виникають у певний момент (екстравертованість), чи від образів, уявлень, пов'язаних з ми¬нулим і майбутнім (інтровертованість); є) емоційною збудливістю (властивість, обумовлена мінімальним впливом, необхідним для ви¬никнення емоційної реакції і швидкості її виникнення). Перелічені властивості стосовно типів темпераменту знаходяться у певних сполученнях, зв'язках. їм притаманні певні психологічні характеристики. Сангвінік. Знижена сензитивність. Висока реактивність і висока активність, урівноваженість. Пластичність. Екстравертованість. Під¬вищена емоційна збудливість. Прискорений темп реакцій. Холерик. Знижена сензитивність. Висока реактивність і висока активність з перевагою реактивності. Ригідність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збудливість. Прискорений темп реакцій. Флегматик. Знижена сензитивність. Низька реактивність і висока активність. Ригідність. Інтровертованість. Знижена емоційна збудли¬вість. Уповільнений темп реакції. Меланхолік. Підвищена сензитивність. Невисокі реактивність і активність. Ригідність. Інтровертованість. Підвищена збудливість. Депресивний характер емоцій. Уповільнений темп реакцій. Оцінка психологічних характеристик типів темпераменту показує, що в їхній структурі є як «хороші», так і «погані» властивості. Однак слід зазначити, що немає темпераментів «поганих» чи «хороших». Тип темпераменту не визначає і соціальної цінності особистості. Серед видатних людей зустрічалися люди з різними темпераментами: імпе¬ратор Петро І, фізіолог академік І. П. Павлов — холерики; полководець, генералісимус О. В. Суворов і письменник, філософ О. І. Герцен — сангвініки; письменник М. В. Гоголь і композитор П. І. Чайковський — меланхоліки; полководець М. І. Кутузов і байкар І. А. Крилов — флег¬матики.