- •Види навчання (підходи до організації навчального процесу)
- •Імідж та самоподання викладача.
- •3 Діяльність та її структура. Основні види і типи діяльності.
- •4 Спільна діяльність, її ознаки та властивості. Соціально – психологічні фактори спільної діяльності.
- •2 Сутність, поняття, причини конфліктів у спілкуванні.
- •3 Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •4 Принципи навчання.
- •2.Комунікативна взаємодія в малих групах.
- •Відчуття та їх загальна характеристика.
- •2. Спілкування з «важкими» людьми (учнями).
- •3. Увага, її види.
- •Післядовільна увага (поняття було введене м. Ф. Добриніним)
- •4. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
- •2. Динаміка міжособистісного конфлікту. Типологія конфліктів у комунікативних процесах.
- •3. Поняття про характер , його структуру і властивості. Теорія Акцентуацій характеру за к.Леонгардом.
- •4. Етапи, види, прийоми та методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності.
- •2. Динаміка міжособистісного конфлікту. Типологія конфліктів у комунікативних процесах.
- •3. Поняття про характер , його структуру і властивості. Теорія Акцентуацій характеру за к.Леонгардом.
- •4. Етапи, види, прийоми та методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності.
- •Типи особистостей та ймовірність їх конфліктної поведінки у процесі спілкування.
- •Індивідуально – типологічні риси особистості за к.Юнгом.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f).
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •4. Мотивація, стимулювання, та активізація навчальної діяльності: порівняльна х-ка.
- •2. Конфлікти у навчанні, їх причини та види.
- •3. Становлення і розвиток особистості. Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
- •4. Мотиви навчальної діяльності та їх класифікація. Стимули до навчання та їх види.
- •2. Управління конфліктами в навчальному прцесі та шляхи їх вирішення.
- •3. Базові риси особистості за р.Кеттеллом.
- •4. Мета як основний структурний компонент діяльності, основні види цілей.
- •2. Сутність поняття спілкування. Форми, види та структура спілкування.
- •3. Сутність та функції інтелекту. Поняття коефіцієнта інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •4. Ієрархія навчальних цілей в структурі освітньої підготовки. Види навчальних цілей за ступенем абстракції та їх х-ка.
- •2. Особливості педагогічного спілкування та чинники його детермінації .
- •3. Типи темпераменту за г. Айзенком.
- •4. Активізація навчальної діяльності : поняття, призначення, методи, прийоми.
- •Засоби та методи запобігання та подолання конфліктів у спілкуванні.
- •Стать, вік, здоров’я, темперамент, як атрибути особистості.
- •4. Структура, елементи змісту навчання та основні його функції.
- •2. Стилі поведінки та їх доцільність у конфлікті.
- •3. Атрибути, риси та якості особистості.
- •4. Основні джерела змісту навчання: навчальна програма, навчальний план, підручники.
- •2. Ділове спілкування. Його види та чинники впливу.
- •3. Форми пряву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
- •4. Процес навчання та його основні етапи.
- •2. Асертивна поведінка. Основні її положення.
- •3. Самосвідомість та її особливості. «я – образ», «я-концепція» особистості.
- •2. Помилки при сприйнятті під час спілкування.
- •3. Пам'ять, процеси пам’яті. Типи та види пам’яті.
- •Процеси пам'яті
- •1. За характером психічної активності.
- •2. За характером мети діяльності.
- •3. За тривалістю утримання інформації.
- •4. Структура навчальної діяльності.
- •2. Психологічні засоби впливу під час спілкування.
- •3. Поняття про сприйняття, його види та властивості.
- •4. Класифікація методів навчання (інформаційно – презентативні, алгоритмічно- дійові, самостійно – пошукові)
- •2. Просторово – часовий чинник спілкування.
- •3. Сучасні педагогічні технології навчання.
- •4. Контроль як основна функція управління.
- •Етапи контролю навчання:
- •Види і форми контролю навчання.
- •Основні функції контролю навчання.
- •2. Самоподання у спілкуванні.
- •3. Педагогіка як наука про освіту.
- •2. Засоби та методи подолання конфлікту у спілкуванні.
- •3. Освіта, навчання, виховання і розвиток особистості : співвідношення.
- •4. Основні напрями підвищення ефективності навчання.
- •Урок-звіт
- •Урок-вікторина
- •Урок типи квк
- •Урок-подорож
- •Урок-гра
- •2. Комунікативні здібності та вміння викладача.
- •3. Мислення, його види, форми та операції
- •4. Андрагогіка як галузь педагогічної науки та її принципи.
- •2. Бар’єри взаєморозуміння.
- •3. Теорія розвитку особистості.
- •4. Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
- •2. Імідж, його формування та складові.
- •3. Мова та мовлення.
- •4. Психологічні особливості старшого віку та їх урахування в навчальній діяльності.
- •2. Поведінка як джерело інформації у спілкуванні.
- •3. Соціалізація та індивідуалізація особистості.
- •4. Психологічні особливості підліткового віку та їх урахування в навчальній діяльності.
- •2. Стереотипізація та емпатія – механізми сприйняття у спілкуванні.
- •3. Розвиток особистості та його ознаки.
- •4. Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх урахування в навчальній діяльності.
- •2. Формування першого враження під час спілкування. Типові схеми.
- •3. Свідоме і несвідоме в теоріях з. Фрейда, к.Г. Юнга, е.Берна.
- •4. Основні освітньо – вікові категорії та їх загальна х-ка.
- •2. Характеристика інтегративної сторони спілкування.
- •3. Поняття про емоції . Інформаційна теорія емоцій за п. Симонова.
- •4. Самостійна робота як основа навчання. Види та форми самостійної роботи
- •Завдання педагогічної практики
- •2. Психологічні засоби впливу під час спілкування.
- •3. Воля і вольові якості особистості.
- •4. Історичний розвиток організаційних форм навчання. Класно – урочна форма навчання.
- •2. Маніпуляції в навчальному процесі та захист від них.
- •3. Самооцінка та рівень домагань особистості.
- •4. Структура програми навчального предмету.
- •2. Маніпуляції та маніпулятивна поведінка у спілкуванні.
- •3. Поняття про міжособистісні стосунки.
- •4 Навчальний план внз.
- •2. Стилі спілкування, їхнє значення у процесі навчання.
- •3. Система психологічного захисту. Види психологічних захистів.
- •4. Навчальний план загальноосвітньої середньої школи.
- •2. Роль вербальних та невербальних засобів у навчальному процесі.
- •3. Поняття про несвідомі психічні явища. Співвідношення свідомого і несвідомого.
- •4. Планування навчального заняття.
- •2. Просторово – часовий чинник спілкування.
- •3. Потреби і мотиви . Мотивація особистості.
- •4. Планування як основа управління навчанням. Навчальний план та навчальний предмет.
- •2. Характеристика невербальних засобів у спілкуванні.
- •3. Свідомість, функції свідомості, структура свідомості.
- •4. Види та структура дидактичних тестових завдань. Валідність та надійність дидактичних тестів.
- •2. Мова як головний засіб спілкування.
- •3. Досвід особистості (знання, вміння, навички, звички)
- •4. Дидактичний тест: класифікація, види, етапи розробки, структура.
- •2. Загальна характеристика засобів спілкування.
- •3. Стратегії поведінки особистості у конфлікті за г. Томасом.
- •4. Оцінювання, оцінка і відмітка в навчанні. Види та форма оцінок в навчанні.
Післядовільна увага (поняття було введене м. Ф. Добриніним)
Якщо в цілеспрямованій діяльності для особистості стають цікавими й значимими зміст і сам процес, а не тільки результат, як при довільному зосередженні, є підстава говорити про післядовільну увагу. Діяльність так захоплює в цьому випадку людину, що їй не потрібно вольових зусиль для підтримки уваги. Післядовільна увага характеризується тривалою високою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну й плідну розумову діяльність, високу продуктивність усіх видів праці.
За видом діяльності увагу поділяють на такі типи:
сенсорна увага — сприймання,інтелектуальна увага — мислення й робота пам'яті,моторна — рух
4. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
Навчальний (педагогічний) менеджмент – особлива галузь педагогіки, яка займається дослідженням управлінського аспекту та функцій управлінської праці вчителя.
Вимоги до вчителя як менеджера освіти: 1.педагогічне керівництво (керувати взаємодією з учнями);2.громадське виховання учня; 3.управління навчально-виховним процесом; 4.адміністративні і фінансово-господарські функції; 5.вчительські функції.;
Кваліфікаційні норми викладача: -знання предмета викладання; -знання методики викладання;
- знання цілей, змісту, принципів освіти; -знання тенденцій освіти; -знання норм і законодавчих актів;
-знання Інд-псих.властивостей учнів повинен мати певні ціннісні орієнтації, творче спрямовання в педагогічній діяльності; володіти культурою спілкування, різними формами, засобами, способами спілкування; вміння застосовувати свої педагогічні знання у професійній діяльності.
Ключовими словами у назві дисципліни є «освіта» та «навчання». Щодо «психології» та «менеджменту», то вони розкривають певні аспекти предметної сутності ключових понять. Освіта(діяльність) розглядається з позиції психології (загальної, вікової, соціальної), а навчання — з точки зору ефективного та результативного управління цим процесом (ціль, план, організація, мотивація, контроль тощо).
Теоретичний блок складає інформаційну базу навчальної дисципліни для подальшого використання в науково-практичній діяльності як економіста, так і викладача економіки в різних освітньо-вікових групах. Це забезпечує засвоєння навчального матеріалу на рівні відтворення й розуміння і досягається на лекціях і в ході самостійної роботи з теоретичним матеріалом.
Практичний блок має забезпечити формування як умінь щодо розуміння, використання бази знань, так і створення нових знань у сферах психолого-педагогічної та економічної діяльності, і досягається на практичних та індивідуально-консультативних заняттях і в ході самостійної роботи по підготовці до практичних занять та закріпленню їх результатів.
Білет № 5
1. Роль та місце наочності на уроках з курсу «Основи правознавства» . Правила застосування та методичні вимоги до наочності.
2. Динаміка міжособистісного конфлікту. Типологія конфліктів у комунікативних процесах.
3. Поняття про характер , його структуру і властивості. Теорія Акцентуацій характеру за К.Леонгардом.
4. Етапи, види, прийоми та методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності.
1. Роль та місце наочності на уроках з курсу «Основи правознавства» . Правила застосування та методичні вимоги до наочності.ї
Сучасний процес навчання курсу «Основи правознавства» не можна уявити без використання наочності. Саме вона мусить доповнювати урок правознавства. Використання наочності на уроках правознавства сприяє більш ефективному засвоєнню знань. Учитель повинен пам’ятати що зорова пам’ять у багатьох дітей розвинута сильніше, ніж слухова, а в комплексі зорова і слухова пам’ять значно покращують процес запам’ятовування правових понять, термінів, визначень. Тому не має сумнівів щодо прогресивного значення застосування наочності на уроках. Однак деже багато вчителів не вміють її використовувати. Правила застосування наочності. Слід запам’ятати, що на уроці варто використовувати ту наочність, яка доповнює урок і відповідає його темі. Використовуючи картину, діаграму, схему, таблицю тощо варто на неї посилатися лише тоді коли розпочинається розповідь. Тут важливий елемент несподіваності, в іншому випадку якщо на початку уроку повісити наочність то учні не зможуть зосередитися на важливому матеріалі. Добираючи наочність вчитель повинен пам’ятати і про чіткість написів і контурів таблиць тощо. Наочність на уроках правознавства значно підвищує інтерес учнів до матеріалу, який викладається, а з іншого боку робить виклад матеріалу вчителем яскравішим, жвавішим, сприяє засвоєнню знань.