2. Маніпуляції в навчальному процесі та захист від них.

Виділяють чотири маніпулятивні системи:

а. Активний маніпулятор. Основне завдання людини є панування над іншими людьми. Він намагається керувати іншими людьми, чого б це йому не коштувало. А.М. ніколи не розкриває іншим своїх слабких сторін і завжди грає роль людини, яка повна сил та енергії. Використовує своє соціальне положення для панування над іншими людьми.

б.Пасивний ман-тор. Сутність свого професійного сп-ня він вбачає в тому, щоб не викликати роздратування у інш людей.. Він грає безпорадного, дурного. У проф сп-ні він завжди виграє своєю пасивністю.

в.Маніпулятор, який весь час змагається. Він своє життя бачить, як ланцюжок, в якому переплетені його виграші та програші. Собі він відводить роль бійця у проф сп-ні, і для нього життя – це постійна битва, а люди, з якими він зустрічається у проф сп-ні – це суперники, або навіть, вороги. Такий ман-ор є сумішшю активного та пасивного ман-рів.

г.Байдужий ман-ор. Він грає у проф сп-ні байдужість до всього, що відбувається. Його девіз: “Мені на все начхати”.

Маніпулятивні системи дають 8 видів маніпуляторів:

1)Диктатор. Він завжди перебільшує свої сили, найчастіше наказує людям і звертається до цитат, які висловили авторитети. Робить все можливе, щоб керувати партнерами, перетворюючи їх у “жертви”. Різновиди диктатора: начальник, бос, мати.

2)Ганчірка. Пряма протилежність диктатору. Прийоми у сп-ні: все забувати, нічого не чути, пасивно мовчати. Різновиди: хамелеон, нерозумний (глупий).

3)Калькулятор. Він пербільшує необхідність всіх і завжди контролює. У проф сп-ні часто бреше, намагається з одного боку перехитрити, а з др – перевірити інших людей. Різновиди: шантажист, гравець, спеціаліст в галузі реклами.

4)Прилипала. Завжди перебільшує свою залежність від інших людей і намагається бути предметом піклування інш людей. Таким чином він нав’язує людям необхідність виконувати свою роботу. Різновиди: безпорадний, дитина.

5)Хуліган. Завжди перебільшує свою агресивність, керує людьми за допомогою погроз. Різновиди: гангстер,старуха, яка бормоче.

6)Прекрасний прибуток. Перебільшує свої турботи, увагу та любов до інш людей, чим дуже шкодить інш людям. (угоджаючий всім, мораліст).

7)Суддя. Вважає, що має право всіх критикувати,нікому не вірить, не прощає, у нього завжди є звинувачення на адресу кожного. (збирач доказів, месник, людина, яка все знає).

8)Захисник. Пряма протилежність судді. Постійно підкреслює свою терпимість до інш людей, а т-ж підкреслює, що він підтримає іншу людину, не дивлячись на її помилки. Не дає можливість інш людині самостійно вирішувати свої проблеми. Водночас сам не займається своєю роботою, а живе проблемами інш людей. Таким чином він не дає можливості іншим бути самостійними. (помічник, квочка, святий мученик).

3. Самооцінка та рівень домагань особистості.

Самоповага - це оцінка себе, своєї діяльності, свого становища в групі та свого ставлення до інших членів групи.

Домагання – це потреби людини, мотиви або тенденції, що мають прояв у ступені трудності мети, яку вона ставить перед собою.

Самооцінка і домагання розвиваються завдяки поступовій інтеріоризації зовнішніх оцінок, що виражають суспільні вимоги у вимоги людини до самої себе. Самооцінка формується ще з дитинства в процесі спілкування за такими етапами: увага з боку дорослих; співробітництво з ними; відчуття поваги з їхнього боку; взаєморозуміння. Т.ч. від взаємостосунків дитини с батьками залежить її ставлення до себе. Формування самооцінки продовжується і в шкільні роки: коректні оцінки вчителів і т.п.

Самооцінка показує як людина оцінює себе щодо окремої властивості, узагальнена самооцінка формує самоповагу, з чого випливає що самоповага та самооцінка – синоніми.

Висока самоповага є свідченням того, що людина не вважає себе гіршою від інших і позитивно ставиться до себе як до особистості. Низька самоповага – неповага до себе…

Рівень домагання відноситься до ідеалу, оскільки він визначає цілі , які людина прагне досягнути. Саме з цілями людина співставляє труднощі поточних знань та обирає ті, які вона здатна не тільки вирішити, але й ті, які уявляються ще й привабливішими. Рівень домагань залежить від віри людини у свої здібності та виявляється у прагненні отримати певну репутацію, визнання значущої для себе групи людей. Рівень самоповаги:

САМОПОВАГА=УСПІХ/ДОМАГАННЯ.

Значні відхилення самооцінки від адекватної змінюють стиль поведінки людини і порушують її душевну рівновагу. Людина завжди бажає стану душевної рівноваги і для цього може змінити оцінку зовнішніх подій і самої себе. Самооцінки можуть бути адекватними, заниженими та завищеними.

Занижена самооцінка:

Підвищує тривожність, вразливість; змушує людину звужувати коло тих, з ким можна спілкуватися, руйнує у людини надію на добре ставлення до неї і т.п.

Висока самооцінка:

Дає можливість людині керуватися своїми принципами і бути незалежною від думки оточення щодо себе; позитивно впливає на самопочуття і т.п.

Завищена самооцінка:

Призводить до того, що людина самовпевнена, береться за справу яка перевищує її реальні можливості; не отримує бажаного відгуку і визнання від оточення; за умов невдачі може призводити до бажання перекласти відповідальність на інших.

Крайнощі щодо самооцінки порушують душевну рівновагу і можуть стати причиною патологічних відхилень: психостенії (вкрай занижена самооцінка) та параної (людина постійно відчуває власну перевагу над іншими).