2. Самоподання у спілкуванні.

У сучасному житті часто трапляються ситуації, що вимагають уміння цілеспрямовано формувати враження про себе. Ці уміння можуть бути складовою професійних умінь, що забезпечують успішність діяльності. Політик, викладач, дипломат, про­дюсер — ці і цілий ряд інших діючих осіб і ситуацій об’єднує періодично повторювана дія — презентація.

Будь-яка презентація містить й самопрезентацію, коли в обмежених умовах часу і простору необхідно пред’явити спеціально організовану, продуману, структуровану, коротку інформацію про себе таким чином, аби досягти заздалегідь поставлених цілей.

Серед цих цілей на одному з перших місць постає бажання прихилити до себе і сформувати сприятливе уявлення про себе. Мотивація може бути багатошаровою і різнорівневою, усвідомленою і неусвідомленою: від спонукання до контакту і розвитку відносин, формування іміджу до здобуття термінового практичного результату.

Самопрезентація — процес, який розгортається в заздалегідь визначених рамках. Соціально-психологічні параметри ситуації включають рольову взаємодію, що припускає певні правила й обмеження. Змістовні характеристики самопрезентації включають уявлення про те, яка саме інформація про себе пред’являєть­ся, які перетворення з нею відбуваються на підставі аналізу відповідних реакцій, наскільки успішно здійснюється процес саморегуляції й самоорганізації, якою є частка вербального і невербального компонента на різних стадіях самопред’явлення.

Важливим аспектом також є віддалені наслідки самопрезентації у вигляді коректування образу «Я» й удосконалення тактики самопред’явлення, уміння подати себе.

Серед властивостей особистості і комплексів умінь, що сприяють успішності самопрезентації в різних ситуаціях й обставинах, треба назвати соціальний інтелект, Его-компетентність, природну чарівність, здатність до мобілізації і переключення, мані­пулятивні уміння; гальмуючими факторами є нездатність до саморозкриття, зажатість, сором’язливість, комплекси та недоліки у комунікативних уміннях і навичках.

Самоподача є засобом управління увагою інших, але не його метою. Звичайно під час взаємодії людина, вільно чи мимоволі, очікує, що той чи інший «акцент», який вона зробила у самоподачі, викличе не тільки і не стільки увагу до неї, скільки приведе до потрібної інтерпретації певних параметрів, необхідних для завершення бажаного образу.

Самоподача полягає в умінні (у більшості випадків неусвідомленому) направити сприйняття партнера визначеним шляхом. Це може бути нав’язування того чи іншого стереотипного уявлення, що повинно задати потім специфічний «ореол» ставлення партнера, зафарбувати його в потрібний колір; або управління партнером у тісному міжособистісному спілкуванні, що сприяє більш повному і точною взаєморозумінню. Можливо, це повідомлення інформації, що повинна викликати ті причини і мотиви, які здаються нам відповідними дійсності або просто вигідними.

Привабливість теж є предметом управління. З цього випливає, що знаки привабливості треба шукати не в тій чи іншій зовнішній характеристиці (кольорі очей чи волосся), а в соціальному значенні певної ознаки, що служить знаком привабливості.

Існують схвалювані і не схвалювані суспільством чи конкретними соціальними групами типи зовнішності. І привабливість — це не що інше, як ступінь наближення до того типу зовнішності, що максимально схвалюється групою, до якої належать індивіди.

Знаками привабливості можуть бути витрати людини на свій зовнішній вигляд, тобто ті зусилля, та робота, яку вона має виконувати для створення певного зовнішнього вигляду — соціально схвалюваного типу зовнішності.

Дійсно, завжди дуже важливо вміти показати партнеру своє ставлення до нього — частіше гарне, але іноді і не дуже. Недооцінка самоподачі ставлення до партнера по спілкуванню негатив­но позначається на ефективності спілкування.

Самоподача об’єктивно наявна в будь-якому спілкуванні, хоче цього людина чи ні. Самоподача завжди впливає на спілкування, незалежно від того, наскільки повно люди її собі уявляють і як вони до неї ставляться.

Тому важливо зрозуміти її закономірності, засоби та методи для того, щоб враховувати це у сприйнятті інших людей та у формуванні власного іміджу.