4. Контроль як основна функція управління.

Контроль — це критично важлива і складна функція управління. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Контроль не може залишатися прерогативою виключно менеджера (призначеного "контролером"), і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав. Контроль є найфундаментальнішим елементом процесу управління.

Етапи контролю навчання:

- Стандартизація цілей навчальних, визначальних моделей, норм оцінювання обов‘язкове є прогнозування майбутньої діяльності, хоча б на найближчі 2 роки

- Вимірювання фактичного стану результатів роботи

- Порівняння стандарту і фактичного стану

- Оцінювання. Передбачає інтерпретацію результатів

- Відмітка. Формалізація навчання, в балах відповідної шкали (5 – ти чи 100 - бальна)

- Корекція в процесі навчання.

Види і форми контролю навчання.

В залежності від місця контролю в учбовому процесі виділяють види контролю: поточний, проміжний і підсумковий.

- Поточний контроль здійснюється в повсякденній праці і виражається в систематичному спостереженні вчителя за учбово-пізнавальною діяльністю учня. Головне призначення – оперативне отримання об’єктивних даних про рівень знань. Поточний контроль допомагає вчителю намітити раціональні методи, прийоми, оптимальні форми учбової роботи, правильно дозувати учбовий матеріал.

- Проміжний контроль має ціллю встановити на скільки успішно учні володіють системою знань, загальний рівень їх засвоєння, чи відповідає він вимогам програми.

- Підсумковий контроль проводиться за чверть (семестр), за весь учбовий рік. Його мета: дати правильну, об’єктивну оцінку успіхів учнів, рівню їх розвитку, перевірити логіку засвоєння матеріалу, розуміння взаємозв’язків ідей, понять, фактів. Формою є екзамени і заліки.

Основні функції контролю навчання.

1. Контролююча.Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і способів навчання необхідний оперативний зворотній зв’язок.

2. Навчальна.Перевірка сприяє глибшому засвоєнню програмного матеріалу,здійснюються систематизація та закріплення знань.

3. Виховна. Контроль привчає учнів до систематичності роботи, дисципліни, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратись у собі. Рівночасно контроль дає повштох розвиткові негативних рис особистості (догоджання, лицемірство, брехливість, пристосуванство). Ось чому засобами контролю слід користуватися майстерно, тактовно, морально.

4. Розвиваюча. У процесі виконання завдань учні самостійно роблять висновки, узагальнення, застосовують знання у змінених або нових ситуаціях, вчаться вирізняти головне, відтворювати інформацію тощо.

Контроль має враховувати наявність розвитку учня.

Якщо вимоги зависокі – розвиток гальмується.

Знижені вимоги також гальмують розвиток, бо вони не ативізують розумової діяльності.

5. Діагностична. Аргументоване визначення стану успішності учнів, порівняння засвоєння ними знань, умінь, навичок.

6. Оцінююча. Об’єктивна оцінка знань учнів сприяє формуванню бажання вчитися.

Стимулююча. Схвалення навчальних успіхів учня веде до розвитку в нього позитивних мотивів навчання

Білет № 18

1. Особливості підготовки і проведення уроків учителем у середній школі.

2. Самоподання у спілкуванні.

3. Педагогіка як наука про освіту.

4. Теоритичні основи уроку в сучасній школі.

1. Особливості підготовки і проведення уроків учителем у середній школі.

Структура уроку, складається з трьох частин: підготовчої, основної i заключної. Така побудова уроку дуже логічна, тому що хід її обумовлюється біологічними закономірностями функціонування організму, що визначають його працездатність, i логікою розвитку навчально-виховного процесу.

Програма курсу з основ правознавства розпочинається вступним уроком, що передбачає актуалізацію знань учнів про державу і право з курсів історії, а також ознайомлення їх із метою вивчення предмету та його особливостями.

З метою набуття школярами правової компетентності у відповідності до державних вимог загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми є практичні заняття (уроки), які введені в програму в ході вивчення певного правознавчого змісту й мають допомогти учням сформувати загальне уявлення про тему, що вивчається. Кожне із пропонованих практичних занять має тему і несе певне змістове навантаження згідно із місцем заняття у контексті конкретної теми. Практичні заняття передбачають переважно самостійну роботу учнів над певним аспектом змісту теми з використанням різноманітних джерел знань (підручників, посібників, довідкового матеріалу, інтернет-ресурсів тощо). Під час практичних занять учитель виконує роль консультанта, який організовує самостійну роботу учнів та надає їм необхідну допомогу відповідно до віку та їхніх пізнавальних можливостей.

Програмою передбачені уроки узагальнення до розділів курсу та підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні за допомогою вчителя мають можливість систематизувати і узагальнити вивчене, відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки. Такі уроки можуть бути використані для проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів та підсумкового узагальнення.

Заплановано також виконання учнями відповідних домашніх завдань, що мають сприяти закріпленню вивченого та досягненню кращих навчальних результатів.

Перевірка результатів навчання учнів основам правознавства за пропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Видається, що оцінювання процесу та результатів навчання курсу правознавства вимагає використання як традиційних методів (усне опитування, письмові завдання), так і альтернативних (оцінювання «участі в діяльності», самооцінювання, взаємооцінювання) в різних комбінаціях.