Підхід з огляду на поведінку.

На початку 70-х років думки, міркування про здоров'я змінились: крім медичного (фізіологічного) підходу почали визнавати й підхід з огляду на поведінку (стиль, спосіб життя) (Лалонд, 1974). Існувало багато причин такої переміни, в тому числі й підвищення ролі хронічних захворювань (хвороб серця, ракових захворювань) як основної причини захворюваності й смертності. Причиною виникнення більшості цих захворювань був одночасний прояв багатьох факторів (детермінантів), в тому числі й тих, які відносять тепер до категорії факторів ризику з огляду на поведінку. Паління цигарок, правильне харчування, заняття фізкультурою, безпечне статеве життя є одними з найважливіших. Фактори ризику з огляду на поведінку людини завжди пов'язують з кількома різними захворюваннями.

Підхід з огляду на соціальне оточення (середовище).

На початку 80-х років погляди на здоров'я зазнали змін, поєднавши на цей раз аналіз здоров'я та захворювання з точки зору соціології та навколишнього середовища, оточення.

Причина таких змін полягала в усвідомленні того, що більшість поліпшень, вдосконалень в питаннях стилю, способу життя здійснювали краще освічені, більш привілейовані члени суспільства. Для людей, які жили в оточенні факторів соціального ризику та ризику з боку середовища, як от бідність, безробіття, низький рівень статків, робота, яка не вимагала від них приймати рішення, здоровіший стиль, спосіб життя не був (і не є) пріоритетом.

В літературі подаються різноманітні визначення термінів, що стосуються здоров'я. Важливо дослідити такі поняття, як здоров'я, благополуччя, сприяння здоров'ю, попередження захворювань (початкові, первинні, основні заходи; вторинні, другорядні заходи; третинні, третьорядні заходи) та захист здоров'я. Поступово з часом до людини приходить усвідомлення того, наскільки важливим для вмілого управління своїм здоров'ям, володіння ситуацією є сприяння здоров'ю. Визнання прав пацієнта, ріст особистої відповідальності, участь пацієнта в піклуванні про своє власне здоров'я, свідоме розуміння розподілу коштів, що виділяються на охорону здоров'я, — ось які фактори стимулюють, обумовлюють це усвідомлення.

Більшість людей за своєю природою намагаються підтримувати своє здоров'я та благополуччя в нормі. Але, разом з тим, всі їхні намагання мають пасивний характер; активно люди починають діяти лише у випадку хвороби, або ж коли постає загроза виникнення захворювання. Як правило, до таких своїх надбань, як будинок чи автомобіль, людина з готовністю застосовує заходи, щоб регулярно підтримувати їх в належному стані, але значно рідше вона виконує такі ж дії відносно до самої себе, до свого здоров'я.

Медсестринська практика, медсестринська діяльність передбачає холістичний, тобто всесторонній, всеохоплюючий підхід до проблем пацієнта, існуючих чи потенційних, але, разом з тим, повинна включати концепції, цілі та діяльність, метою яких є сприяння здоров'ю. Медсестри повинні бути готові до праці не лише в закладах, де пацієнту надається невідкладна допомога, нагальна допомога, а й до діяльності на інших ділянках охорони здоров'я.