- •Класифікація будівельних матеріалів по займанню. Область їх застосування в залежності від ступенів вогнестійкості будівель. Способи зниження займання будівельних конструкцій.
- •Види та призначення протипожежних перешкод. Область застосування та нормативні вимоги до їх устрою.
- •Категорирування приміщень та будівель по вибухопожежній та пожежній небезпеці.
- •Евакуаційні виходи з приміщень. Методика перевірки їх відповідності нормативним вимогам.
- •Стаціонарні пожежні та зовнішні евакуаційні сходи. Область застосування та нормативні вимоги до їх устрою.
- •Основні нормативні вимоги до внутрішніх евакуаційних сходів та сходових клітин.
- •Види вентиляційних установок приміщень категорій «а» та «б» з лзр-гр та горючими газами. Основні протипожежні вимоги до їх устрою
- •Види вентиляційних установок приміщень категорій «б» та «в» з пилами. Основні протипожежні вимоги до їх устрою
- •Легкоскидні огороджуючи конструкції: призначення, область застосування та нормативні вимоги до їх устрою.
- •13. Область застосування та пожежна небезпека газобалонних установок. Протипожежні вимоги до їх устрою та експлуатації.
- •Пожежна небезпека новобудов. Основні вимоги пожежної безпеки при проведенні будівельно - монтажних робіт.
- •1. Пожежна небезпека новобудов.
- •15.Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до дитячих садків та ясель.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до шкіл.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до кінотеатрів.
- •1.2. Протипожежний захист кінотеатрів
- •1.Вимоги до будівель.
- •2.Вимоги до евакуації.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до клубів.
- •1.Вимоги до будівель
- •2.Вимоги до евакуації.
- •3.Вимоги до електрообладнання.
- •4.Вимоги, до вентиляції та димовидалення.
- •5. Вимоги до опалення.
- •6.Вимоги до пожежного водопостачання.
- •7.Вимоги до пожежної автоматики.
- •8.Протипожежний режим.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до глядацьких комплексів театрів.
- •20. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до сценічних комплексів театрів.
- •21. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до жилих будівель висотою до 9-ти поверхів.
- •22. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до жилих будівель висотою до 10-ти поверхів та більше поверхів.
- •23. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до лікувальних установ.
- •2. Протипожежний захист лікувальних та оздоровчих закладів із
- •24.Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до магазинів.
- •1.Вимоги до будівель:
- •2.Вимоги до шляхів евакуації:
- •4.Вимоги до вентиляції:
- •6.Вимоги до пожежної автоматики:
- •2. Сушка.
- •3. Виділення волокон.
- •4. Очищення та розділення волокон.
- •5. Сортування та пресування волокон.
- •Технологія, особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до бавовнянопрядильних фабрик.
- •4.1. Пожежна небезпека
- •4. 2 . Протипожежний захист (ппз) підприємств прядильного
- •Технологія, особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до мукомельного виробництва.
- •2 . Особливості пожежної небезпеки мукомельного виробництва та
- •Способи фарбування виробів. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до фарбувальних дільниць та цехів.
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1. Пожежна небезпека процесу фарбування.
- •2.2. Основні вимоги до протипожежного захисту фарбувальних цехів та
- •Технологія, особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до деревообробних підприємств.
- •2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист
- •2.1 Протипожежний захист деревообробних підприємств
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до автотранспортних підприємств.
- •1. Характеристика автотранспортних підприємств.
- •1. Примiщення та майданчики зберiгання автомобiлей.
- •3. Паливо-заправочнi (пзп) або газонаповнювальнi пункти (гнп).
- •4. Складськi примiщення та будiвлi.
- •5. Адмінiстративно-побутовi примiщення та будiвлi.
- •2. Особливості пожежної небезпеки автотранспортних підприємств
- •2 . Можливiсть утворення вибухонебезпечної концентрації (внк) в
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до зерносховищ.
- •2.Пожежна небезпека та протипожежний захист овочесховищ.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до холодильників.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні міроприємства, що проводяться в період достигання і збирання урожаю.
- •1. Пожежна небезпека та протипожежний захист періоду достигання та
- •Методика протипожежного обстеження зернозбиральних комбайнів, тракторів та автомашин, зайнятих на збиранні урожаю.
- •4. Протипожежний захист сільськогосподарської техніки, яка зайнята на
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до пунктів отримання та зберігання трав’яного борошна.
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до шахтних зерносушарок.
- •2.Основні вимоги до протипожежного захисту тваринницьких та
- •Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до трансформаторних підстанцій, розташованих у виробничих будівлях.
- •Методика аналізу пожежної небезпеки технологічних процесів.
- •1. Структура аналізу пожежної небезпеки
- •2. Аналіз пожежонебезпечних властивостей
- •3. Аналіз утворення горючого середовища всередині
- •Організація зберігання лзр-гр в виробничих будівлях. Область застосування та нормативні вимоги до аварійного зливу. Особливості його використання.
- •Основні протипожежні вимоги до планування, технологічних трубопроводів та промислової каналізації підприємств.
- •Види, пожежна небезпека та протипожежні вимоги до теплообмінників нагріву лзр-гр.
- •2.1. Призначення, види та будова теплообмінників.
- •1 Група. Кожухотрубні теплообмінники.
- •2 Група. Двохтрубні теплообмінники (типу "труба в трубі").
- •2.2. Особливості пожежної небезпеки теплообмінників.
Організація зберігання лзр-гр в виробничих будівлях. Область застосування та нормативні вимоги до аварійного зливу. Особливості його використання.
Аварійний злив вогненебезпечних рідин
Необхідність улаштування аварійного зливу вогненебезпечних рідин з
технологічних апаратів визначається відомчими будівельними нормами та
правилами. Як правило, аварійний злив передбачається з технологічних
апаратів з легкозаймистими та горючими рідинами ємністю відповідно не
менше 1 м3 та 5 м3. Аварійний злив з апаратів, розташованих всередині
будинку, повинний проводиться в спеціальні аварійні підземні ємності, що
розташовуються поза будинком на відстані 1 м. від глухої стіни та 5 м від
стіни з отворами. Місткість аварійної ємності повинна бути не менше 30%
сумарного об’єму всіх апаратів, але не менше об’єму найбільшого апарату.
При самопливному зливі діаметр трубопроводу повинен бути не менше 100
мм та мати пристрої проти розповсюдження вогню. Аварійні ємності повинні
обладнуватися дихальними пристроями. Аварійні засувки повинні
розташовуватися поза будинком або на першому поверсі біля входу.
Припустима тривалість аварійного зливу 10 - 30 хвилин, виходячи з умов
безпеки.
Основні протипожежні вимоги до планування, технологічних трубопроводів та промислової каналізації підприємств.
Види, пожежна небезпека та протипожежні вимоги до теплообмінників нагріву лзр-гр.
2.1. Призначення, види та будова теплообмінників.
Способи нагріву та види теплообмінної апаратури.
Процеси нагріву відносяться до найбільш розповсюджених процесів хімічної
технології. Вони необхідні для прискорення багатьох хімічних реакцій,
покращення розчинення твердих речовин у рідинах, проведення процесів
ректифікації та перегонки, випаровування та десорбції.
В процесах нагріву розрізняють продукт, що нагрівається, та так званні
теплоносії, які віддають своє тепло продукту.
Такими чином, можна сказати що:
Т еп лоносії - це речовини, які віддають своє тепло продукту що
нагрівається.
Р ізновиди теплоносіїв використовуються в залежності від діапазону
необхідних робочих температур.
До основних видів теплоносіїв відносяться:
- водяна пара;
З а безпечує нагрів до температури не більше 180'С. Таку температуру
перегріта водяна пара буде мати при тиску біля 1 МПа (приблизно 10 атм).
При нагріванні до більш високих температур тиск пари значно збільшується і
нагрівання стає не економічним через необхідність використання надміцної
апаратури.
- високотемпературні органічні теплоносії (ВОТ);
З а б езпечують нагрів до температури 300-400'С. До таких речовин
відносяться окремі масла та спеціальні органічні рідини.
- відкрите полум'я та топочні гази.
Вони забезпечують нагрівання продуктів до найбільш високих температур -
600-700'С.
К рім перерахованих речовин для нагрівання можуть використовуватися
гаряча вода, нагріті нафтопродукти та електрична енергія.
До найбільш розповсюджених та дешевих теплоносіїв відноситься перш за
все водяна пара. Тому спочатку будуть розглянуті способи нагрівання за її
допомогою. Способи використання інших теплоносіїв будуть розглядатися
при подальшому вивчені теми.
Нагрівання продуктів водяною парою може здійснюватись:
- "гострою" парою;
При цьому пара подається безпосередньо у продукт що нагрівається.
- "глухою" парою;
В цьому випадку пара відає своє тепло продукту через розподільчу стінку.
Для нагрівання "гострою" парою використовують спеціальні установки з
перфорованими трубопроводами - так званими "барботерами". До складу таких
установок входять:
- паропровід з арматурою;
- перфорований трубопровід або барботер.
П ри роботі установки перегріта водяна пара пробулькує крізь продукт,
нагріває його і відводиться з апарату на конденсацію. Недоліком такого
нагріву є деяке обводнення продукту, оскільки пара в ньому частково
конденсується.
До основних вимог пожежної безпеки таких установок відносяться:
- регулювання температури повинно бути автоматичним;
О со бливо небезпечні перегріви і тому установки забезпечуються
автоматичними регуляторами.
- на паропроводі перед барботером повинен бути зворотній клапан.
Такий клапан не дозволяє потрапити горючому продукту в паропровід в разі
зменшення тиску пари.
Д л я нагріву продуктів "глухою" парою використовують різну
теплообмінну апаратуру, до якої відносяться:
- змійовики;
В о ни можуть бути колінчастими або спіральними і вмонтовуються
безпосередньо в апарати.
- сорочки обігріву;
Являють собою подвійні стінки апаратів, проміж яких і подається перегріта
пара. Такі сорочки обігріву можуть бути суцільними або зональними.
- теплообмінники.
В о н и відносяться до найбільш поширених та різноманітних
теплообмінних апаратів і найбільш багаточисельні серед інших апаратів
технологічних установок.
К онструктивно типовий теплообмінник складається з трубок, крізь які
прокачують продукт, та корпуса, або кожуха, в якій подається перегріта водяна
пара.
Д о основних недоліків теплообмінників відноситься виникнення в них
температурних напружень, що може привести до ушкоджень з виходом
горючого продукту назовні та утворенням вибухонебезпечних концентрацій
або попадання цього продукту у паропроводи.
Т е мпературні напруження виникають через видовження металу при
нагріванні. При цьому трубки та кожух видовжуються по різному, оскільки
мають різні температури та інколи виконуються з різних мета Видовження
металу визначається за формулою.
Із значень коефіцієнтів видно, що найбільше видовження при нагріванні
мають трубки з бронзи, а найменше - трубки та кожуха із сталі Ст.3. Через
різницю видовжень і виникають температурні напруження - трубки,
видовжуючись, розтягують кожух теплообмінника. Навіть якщо трубки та
кожух будуть виконані з одного металу різниця видовжень буде існувати,
оскільки температура трубок завжди вище температури кожуха.
Н езважаючи на незначну різницю видовжень температурні напруження
можуть сягати досить великих значень.
Щ е більші напруження виникають при різкому охолодженні кожухів,
наприклад під час гасіння пожеж.
На різницю температур також впливає організація руху потоків теплоносія
та продукту. Системи рухів потоків в теплообмінниках можуть бути:
- прямоточна - обидва потоки рухаються в одному напрямку;
- протитечна - потоки рухаються назустріч один одному
- змішана - напрямок потоків змінюється на окремих ділянках апарату за
рахунок перегородок.
Теплообмінники в основному класифікуються за конструктивними ознаками.
Всі різновиди теплообмінників поділяються на 2 групи.