28. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні міроприємства, що проводяться в період достигання і збирання урожаю.

1. Пожежна небезпека та протипожежний захист періоду достигання та

збирання врожаю.

Пожежна небезпека хлібних масивів характеризується наявністю великої

кількості горючих матеріалів, різноманітних джерел запалювання та великою

швидкістю розповсюдження пожежі.

Горючим матеріалом під час достигання хлібних культур (пшениця, овес,

горох, жито) є рослинний покров: хлібні злакові, технічні культури, а також, ліси

та посадки, які знаходяться навколо полів.

Хлібні культури найбільшу небезпеку представляють в момент достигання

та збирання врожаю. Пожежна небезпека збільшується під час сухої, спекотливої

погоди та після вегетаційного періоду, коли злакові починають засихати і їх

стеблини перетворюються у солому.

Під час збирання врожаю велика кількість горючого матеріалу

зосереджується не тільки на самих хлібних масивах, але і на токах(зерно), на

скошених масивах (полова, солома, скирти). Також на полях працює значна

кількість сільгосптехніки (комбайни, трактори, косилки та т. ін.), на яких

маються горючі матеріали та паливо (ЛЗР-ГР) і які нерідко являються джерелом

запалювання .

Пожежна небезпека періодів достигання та збирання врожаю

характеризується:

1. Наявністю великої кількості горючих матеріалів та ЛЗР-ГР:

- солома - схильна до хімічного і теплового самозаймання

Тсамозайм. = 80 0С, Тсп. = 2000С;

- сіно, якщо має вологість 7-8%, може займатися і горіти відкритим полум'ям

Тсамзайм. = 3300С;

- зерно під час нагрівання до 270 - 3000С перетворюється на вугілля, яке

займається при подальшому підвищенні температури. Вологе зерно

пшениці і проса горить без полум'я (тліє), а зерно вівса, ячменю, кукурудзи,

соняшника - горить відкритим полум'ям.

2. Наявністю різноманітних джерел запалювання:

2.1. Відкритий вогонь (паління, спалювання сміття, розведення багаття).

2.2. Теплові прояви механічної енергії (технічна несправність збиральної техніки

(машин) і порушення правил пожежної безпеки під час їх експлуатації).

2.3. Теплові прояви електричної енергії (іскри тепловозів, прояви атмосферної

електрики, коротке замикання, обривання ліній високовольтних

електропередач).

2.4. Теплові прояви хімічної енергії (самозаймання вологого зерна та сіна).

3. Наявність різноманітних шляхів і способів розповсюдження пожежі.

Пожежі на хлібних масивах розповсюджуються дуже швидко. При

високому і густому масиві зернових культур, сильному вітрі та сухій погоді

лінійна швидкість розповсюдження пожежі складає 8,33 - 9,66 м/с. При рідкій і

низькій рослинності і відсутності вітру швидкість може бути 0,25 - 0,3 м/с.

Під час пожеж від різниці температур потоку повітря іноді виникають

"смерчі", які перекидають вогонь на великі відстані через штучні і природні

перешкоди.

При пожежах хлібних масивів в періоди достигання і збирання врожаю

хлібів вогнем знешкоджуються зернові які ростуть, скошені або вже складені у

копиці, а також сільгосптехніка. Пожежі хлібних масивів нерідко

розповсюджуються на сусідні об'єкти і навпаки.

Великі площі, віддаленість від населених пунктів, відсутність або велика

віддаленість водоймищ, недостатня кількість засобів зв'язку сприяють

розповсюдженню пожежі на значні площі і перешкоджають їх гасінню.

2. Заходи, які забезпечують безпеку періоду достигання та збирання врожаю.

Протипожежні заходи під час (в період) достигання врожаю:

n навчання працюючого персоналу правилам пожежної безпеки;

n складання схематичного плану протипожежного захисту врожаю;

n польові _0e __ﾜ___стани, молотильні і зерноочищувальні токи, польові кухні, стоянки

тракторних бригад розміщують на очищених від рослинного покрову, горючого

сміття майданчиках з 4-х метровою опашкою по периметру і розривом не

менше 100 м від хлібних масивів, місць зберігання зерна, соломи або сіна;

n перед дозріванням колосових хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових та

торф'яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають

бути обкошені (із прибиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м

завширшки;

n у період воскової стиглості, перед косовицею, хлібні масиви необхідно розбити

на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками слід робити прокоси не

менше 8 м завширшки. Скошений хліб з прокосів треба негайно прибирати.

Посередині прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки;

n паливомастильні матеріали у польових умовах зберігаються на спеціальних

майданчиках, очищених від горючого матеріалу. По периметру робиться

проорана смуга завширшки 4 м. Для зменшення нагріву цистерн сонячними

променями їх фарбують у сріблястий колір (білий), а бочки накривають

брезентом або укладають під навісом. Пусті бочки обов'язково прибирають або

складають на розчищених майданчиках на відстані не менше 20 м від

польового складу ПММ;

n відкривання бочок з ЛЗР-ГР проводять спеціальними мідними ключами. Під

час перевезення ЛЗР-ГР використовують тільки справні бочки і цистерни,

надійно закріплюючи їх. Укладають бочки або цистерни на дерев'яні прокладки

пробками до верху;

n на польових станах, молотильних та зернових токах, на дільницях скиртування

соломи на відстані на ближче 30м від них обладнують місця для паління;

n біля хлібних масивів встановлюють знаки пожежної безпеки;

n хлібні масиви та зернотоки забезпечують первинними засобами пожежогасіння.

б).Протипожежні заходи в період збирання врожаю:

n в період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків та

розведення багаття на полях;

n безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається

врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі. У разі

групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів

необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (водороздавач_),

пристосовані для гасіння пожеж зернових;

n огляд деталей вузлів, незначний ремонт машин та агрегатів, які працюють у

загонах в нічний час, роблять тільки при електричному освітленні

(переносними електролампами від акумуляторів, фарами тракторів,

автомашин). Ніякі інші джерела освітлення не використовують;

n заправка машин повинна виконуватися поза хлібних масивів тільки в день, при

заглушених двигунах (у польових умовах заправляння паливом збиральної

техніки повинно здійснюватися за межами поля (не ближче 30 м)

паливозаправником, коли заглушений двигун)._