28. Технологія, особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до деревообробних підприємств.

Технологічний процес виготовлення виробів із дерева складається з кількох

операцій:

· розпилювання лісоматеріалів;

· сушка у сушильних камерах;

· механічна обробка (розпилення, свердління, фрезерування, шліфування);

· фарбування;

· складання.

До деревообробних підприємств відносяться ДОКи, меблеві фабрики,

столярні цехи та ділянки.

Л іс ні матеріали надходять до складів деревообробних підприємств із

лісних складів у вигляді колод (деревини), круглого лісу, дощок, брусків та

окремих заготівок. Зі складів деревина подається до лісорозпилювальних цехів,

де йде її розпилювання на пилорамах.

Н а наступному етапі, одержані заготівки просушують у камерах:

тунельних, конвеєрних, діелектричних і контактних сушарок. Підведення тепла

до деревини здійснюється нагрітим у парових, вогневих або електричних

калориферах повітрям, водяною парою та ін.

Д алі, висушені заготовки деревини направляють до столярних та

теслярних цехів, для подальшої механічної обробки на різноманітних станках.

А потім, до складального та оздоблювального цеху.

Фарбування підготовлених дерев’яних поверхонь виконують одним із

наступних способів: лаконаливом, зануренням, повітряним та безповітряним

розпиленням ЛФМ .Полаковані вироби знову просушують.

С у ча сні деревообробні підприємства мають достатньо складну

технологію, дуже розгалужену з високою насиченістю машин, механізмів та

електрообладнання. Але загальне знання технології деревообробного

підприємства надає змогу працівникам пожежної охорони глибоко розібратися

у пожежній небезпеці виробництва та розробити дійові заходи протипожежного

захисту.

Висновок: деревообробні підприємства мають достатньо високу пожежну

небезпеку і пожежі на них будуть характеризуватися великою швидкістю

розповсюдження. Все це вимагає впровадження комплексу заходів їх

протипожежного захисту.

2. Особливості пожежної небезпеки та протипожежний захист

деревообробних підприємств.

Пожежна небезпека деревообробних підприємств характеризується такими

факторами:

1. Наявністю горючих матеріалів:

- деревина (дошки, тирса, стружки). Тсп= 370-400 С. Самозаймається при

тривалому нагріванні;

- деревинний пил - вибухонебезпечний (Сн= 12 -25 г/м3);

- ЛФМ у вигляді ЛЗР, із різноманітною температурою спалаху

Таким чином у виробництві мають місце такі категорії приміщення:

- дільниці фарбування - кат “А” або “Б” (за Тсп);

- дільниці шліфування - “Б” (пил);

- цехи механічної обробки, збирання та складання - “В”.

2.Наявністю горючого середовища в окремих апаратах.

В більшості машин та апаратів постійно присутнє вибухонебезпечне

середовище (у витратних баках на фарбувальних дільницях; у фарбувальних

камерах під час відключення вентиляції; у циклонах дільниць шліфування).

3.Наявність горючого середовища в приміщеннях.

П ожежна небезпека деревообробних підприємств характеризується

можливістю утворення ВНК поза апаратів, під час аварій на дільницях

фарбування та шліфування.

На інших дільницях середовище пожежонебезпечне.

Таким чином зони класу приміщень можуть бути:

- фарбування – 2 (пар при аваріях);

- шліфування – 22 (пил під час аварій);

- механічної обробки - П-II (обертання пожежонебезпечного пилу);

- збирання - П-IIа (обертання твердих горючих матеріалів).

4. Наявність різноманітних джерел запалювання.

4.1.Відкритий вогонь (паління, ремонтні зварювальні роботи).

4.2.Теплові прояви механічної енергії (перегрів запилених підшипників, іскри

від металу в апаратах, іскри від інструментів (на дільниці фарбування), перегрів

транспортерних стрічок.

4.3.Теплові прояви електричної енергії (КЗ, розряди статичної та атмосферної

електрики, перегрів через перенавантаження та ін.).

4.4.Теплові прояви хімічної енергії (самозаймання відкладень фарб та

деревини під час тривалого нагрівання).

5. Наявність шляхів розповсюдження пожежі ( по розливу ЛФМ, по

вентиляційним каналам, через технологічні проймища та вибухом на

дільницях фарбування та шліфовки).