66. Порядок розгляду справ про порушення антиконкурентного законодавства. Стадії розгляду справ.

Розпорядженням АМКУ від 19.04.94 затв. Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства.

Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами Комітету:- Комітетом; - Постійно діючою адміністративною колегією Комітету; - тимчасовою адміністративною колегією Комітету; - державним уповноваженим Комітету; - адміністративною колегією територіального відділення Комітету. Адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді: зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку; антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету; делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

Державному уповноваженому Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді: зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на ринку, що охоплює декілька регіонів, чи на загальнодержавному ринку; недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться у різних регіонах, тощо. Тимчасова адміністративна колегія Комітету може бути утворена для розгляду будь-якої справи. Постійно діючій адміністративній колегії Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді: антиконкурентних дій органів адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всю територію України; делегування повноважень центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування відповідного рівня, тощо. Комітету підвідомчі: справи про порушення у вигляді антиконкурентних дій центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрації, органів місцевого самоврядування відповідного рівня; справи, матеріали яких пов'язані із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю, або якщо відповідачем у справі є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу. Стадії: подання заяви та її розгляд; розгляд справи; винесення рішення у справі; перевірка рішення у справі; перегляд рішення у справі.

67. в

83. Поняття фінансової операції, її ознаки\

За ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу є фін. операцією. До фінансових операцій відносяться всі операції, пов'язані зі зміною прав власності на фінансові активи, у тому числі виникнення й ліквідація фінансових вимог. Щоб визначити, які операції є фінансовими, необхідно провести границю між: - фінансовими і нефінансовими активами; - фінансовими операціями та іншими змінами у фінансових активах; - операціями з реально існуючими фінансовими активами й операціями з умовними фінансовими активами. До фін. операцій належать фін. послуги - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. До них належать: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо їх наступного повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та поручительств; переказ грошей; послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; торгівля цінними паперами; факторинг; інші операції. Фінансові послуги можна певним чином класифікувати з огляду на особливості їх надання клієнтам. Так, за спрямованістю на задоволення потреб клієнтів виокремлюють:— прямі послуги, що безпосередньо спрямовані на задоволення відповідних інтересів клієнта (платіжні, комерційні, інвестиційні, страхові);— непрямі, або супутні, послуги без отримання клієнтом додаткового доходу (як правило, полегшують надання прямих послуг: клірингові послуги, телефонне управління рахунком, видача плас-тикових карток на основі депозитного рахунку та ін.);— непрямі послуги, що дають клієнту додатковий дохід або знижують витрати при отриманні прямих послуг (інвестування залишків на поточних рахунках в одноденні депозити тощо).

84. Поняття ринків фінансових послуг.

За ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів. См. Пред. Вопрос.

85. Функції та компетенція Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Інші регулятори

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не може бути учасником фінансових ринків як емітент облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик або здійснювати будь-яку іншу діяльність на фінансових ринках, крім передбаченої цим Законом. Комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії.

Голова та члени Комісії, призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, набуває повноважень з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу. Головою та членом національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, можуть бути громадяни України, які мають повну вищу (профільну, економічну або юридичну) освіту, досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років упродовж останніх десяти років. Термін повноважень – 6 р. Основні завдання комісії: 1) розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні; 2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері; 3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг. Повноваження: 1) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання; 2) здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених ним випадках - реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 3) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням; 7) встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг; 8) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг; 9) проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг). Інші регулятори: НБУ здійснює нагляд за банківськими групами, НКЦПФР здійснює нагляд за небанківськими групами. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.

86. а

87. а

88. а

89. а

90. а

91. а

92. а

93. а

94. а

95. а

96. а

97. а

98. а

99. а

100. а

101. а

102. а

103. а

104. а

105. а

106. а

107. а

108. м

109. п