
- •Поняття господарського права.
- •Господарські правовідносини:
- •Основні принципи правового регулювання господарських відносин:
- •Система господарського законодавства:
- •Поняття та види господарської діяльності
- •Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів господарювання
- •Фізичні особи підприємці
- •Підприємство та його види
- •Державні унітарні підприємства та їх види
- •Установчі документи господрської організації
- •Правове регулювання державної реєстрації суб’тів господарювання.
- •Поняття та види господарських товариств
- •Особливості правового статусу акціонерних товариств
- •Порядок створення ат
- •Правовий статус тов
- •Особливості правового статусу повного товариства
- •Правовий статус командитного товариства
- •Поняття та види кооперативів. Порядок управління.
- •Господарські об’єднання (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни
- •Холдингові компанії
- •Торгово-промислові палати
- •Товарна біржа
- •Фондова біржа
- •Речові права у сфері господарювання: право власності, право господарського відання, право оперативного управління та інші
- •Майно у сфері господарювання та джерела його формування
- •Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання. Оцінка майна та майнових прав.
- •Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •Поняття та види господарських зобов‘язань. Підстави їх виникнення.
- •Поняття господарського договору. Істотні умови господарських договорів.
- •Загальні умови виконання господарських зобов’язань. Підстави припинення зобов’язань.
- •Підстави та наслідки визнання господарського договору недійсним, неукладеним.
- •Поняття неплатоспроможності і банкрутства
- •Підстави та порядок порушення справи про банкрутство
- •Стадії провадження у справах про банкрутство
- •Розпорядження майном боржника
- •Санація
- •Поняття економічної конкуренції. Загальна характеристика правопорушень у цій сфері.
- •Статус амку, його структура та компетенція
- •Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господаювання.
- •Зловживання монопольним становищем на ринку.
- •Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання
- •Недобросовісна конкуренція та форми її здійснення.
- •Порядок розгляду справ про порушення антиконкурентного законодавства. Стадії розгляду справ.
Стадії провадження у справах про банкрутство
Провадження у справах про банкрутство регламентується Господарським процесуальним кодексом України, Законом, ГК та іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство складається з таких стадій: подання заяви про порушення справи про банкрутство (ст. 7 Закону), порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 11 Закону), забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів (ст. 12 Закону), виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника, попереднє засідання господарського суду, проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів, винесення ухвали про санацію боржника, призначення керуючого санацією, продаж у процедурі санації майна боржника, звіт керуючого санацією. По І та ІІ, ІІІ та IV стадії – читай попереднє питання.
Розпорядження майном боржника
Розпорядження майном боржника э одныэю з судових процедур банкрутства. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п’ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці. Розпорядник майна зобов’язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення, тощо. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо: відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб; одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів). Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених законом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.