- •Поняття господарського права.
- •Господарські правовідносини:
- •Основні принципи правового регулювання господарських відносин:
- •Система господарського законодавства:
- •Поняття та види господарської діяльності
- •Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів господарювання
- •Фізичні особи підприємці
- •Підприємство та його види
- •Державні унітарні підприємства та їх види
- •Установчі документи господрської організації
- •Правове регулювання державної реєстрації суб’тів господарювання.
- •Поняття та види господарських товариств
- •Особливості правового статусу акціонерних товариств
- •Порядок створення ат
- •Правовий статус тов
- •Особливості правового статусу повного товариства
- •Правовий статус командитного товариства
- •Поняття та види кооперативів. Порядок управління.
- •Господарські об’єднання (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни
- •Холдингові компанії
- •Торгово-промислові палати
- •Товарна біржа
- •Фондова біржа
- •Речові права у сфері господарювання: право власності, право господарського відання, право оперативного управління та інші
- •Майно у сфері господарювання та джерела його формування
- •Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання. Оцінка майна та майнових прав.
- •Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •Поняття та види господарських зобов‘язань. Підстави їх виникнення.
- •Поняття господарського договору. Істотні умови господарських договорів.
- •Загальні умови виконання господарських зобов’язань. Підстави припинення зобов’язань.
- •Підстави та наслідки визнання господарського договору недійсним, неукладеним.
- •Поняття неплатоспроможності і банкрутства
- •Підстави та порядок порушення справи про банкрутство
- •Стадії провадження у справах про банкрутство
- •Розпорядження майном боржника
- •Санація
- •Поняття економічної конкуренції. Загальна характеристика правопорушень у цій сфері.
- •Статус амку, його структура та компетенція
- •Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господаювання.
- •Зловживання монопольним становищем на ринку.
- •Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання
- •Недобросовісна конкуренція та форми її здійснення.
- •Порядок розгляду справ про порушення антиконкурентного законодавства. Стадії розгляду справ.
Майно у сфері господарювання та джерела його формування
Майном у ГК визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери (Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з проспектом їх емісії (за емісійними цінними паперами), а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам). Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.
Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання. Оцінка майна та майнових прав.
Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду. Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання. Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів. Щодо оцінки майна, то згідно ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» цінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна); виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду, тощо. Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. За результатами оцінки складається звіт, що власне містить результати оцінки.
