4. Форми та напрями державного регулювання інвестування.

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» державне регулювання інвестиційної діяльності включає:

• управління державними інвестиціями;

• регулювання умов інвестиційної діяльності;

• контроль за здійсненням інвестування усіма інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:

• системи податків з диференціацією суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг;

• проведення кредитної та амортизаційної політики, в т. ч. шляхом прискорення амортизації основних фондів;

• подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

• державних норм, правил і стандартів;

• антимонопольних заходів;

• роздержавлення та приватизації державної власності;

• визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

• політики ціноутворення;

• експертизи інвестиційних проектів будівництва;

• ліцензування спеціальних видів робіт у процесі здійснення інвестиційної діяльності в проектуванні, будівництві, вкладенні інвестицій за межі України;

• аналізу стану містобудування, прогнозування його розвитку;

• контролю за дотриманням інвестиційного законодавства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, інвестиційних програм і проектів будівництва, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів;

4. Органи державного регулювання інвестування в Україні.

Державне регулювання у сфері інвестиційної діяльності здійснюється такими органами:

• Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України;

• Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів цієї Республіки;

• місцевими державними адміністраціями;

• органами місцевого самоврядування;

• спеціально уповноваженими на це державними органами: Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики (Держбудом України) — у сфері будівництва; Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку — у сфері інвестування в цінні папери; Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами — при інвестуванні в об'єкти приватизації; Міністерством економіки — щодо реєстрації промислово-фінансових груп (далі ПФГ) та іншими міністерствами й відомствами.

4. Поняття та форми корпоративного інвестування.

Корпоративне інвестування здійснюється шляхом створення господарської організації або участі у такій організації з метою певного соціально-економічного ефекту.

Мета :

- отримання прибутку від вкладених в таку організацію інвестицій;-

- забезпечення збуту власної продукції через дочірнє підприємство, що спеціалізується на торговельній, посередницькій чи лізинговій діяльності;

- координації діяльності підприємств - учасників організації, в яку вкладаються інвестиції, і підвищення в результаті цього конкурентоздатності власної продукції на внутрішньому та міжнародних ринках;

- представництво інтересів інвестора в іншому регіоні країни чи за кордоном через створення філії та представництва, що дозволяє уникнути послуг посередників, а відтак – забезпечити економію коштів та оперативність вирішення ключових питань своюї діяльності .

Переваги корпоративного інвестування:

1) можливість вибору організаційно-правових форм , партнерів , характеру діяльності , сфер інвестування;

2) можливість інвестування в ті сфери господарської діяльності, суб'єктом яких може бути лише організація

3) залучення коштів інших осіб від випуску емісійних цінних паперів.

Корпоративне інвестування може бути обтяжливим чи навіть неможливим для інвестора, з огляду на вимоги законодавства щодо:

1) обов'язковості використання певних організаційно-правових форм для здійснення виключних видів господарської;

2) формування значного за розміром статутного капіталу

;3) значних організаційних заходів з боку інвестора на етапі створення та в процесі функціонування організації

;4) значного ступеня ризику та обсягу відповідальності у разі застосування форми персональних товариств (повного та коман-дитного) або у разі вирішального впливу на господарську організацію.

Корпоративне інвестування може здійснюватися з використанням різних організаційно-правових форм: - унітарного підприємства (в т.ч. дочірнього);- господарського товариства, кооперативу;- кооперативу;- господарського об’єднання; - відокремленого підрозділу (в т.ч. філії, представництва).