Види стратегій за матрицею McKinsey

Привабливість ринку	Конкурентоспроможність СГП
	Висока	Середня	Низька
Висока	Стратегія захисту позицій: Концентрація уваги на підтриманні конкурентних переваг, Великі інвестиції, Розширення виробництва	Стратегія розвитку: Посилення слабких позицій, Пошук сфери, де можливо знайти лідируючі позиції, Визначення конкурентних переваг	Стратегія вибіркового розвитку: Спеціалізація на обмежених перевагах, Пошук засобів подолання слабких позицій, Елімінація
Середня	Стратегія розвитку: Інвестування найприбутковіших сегментів, Підвищення прибутку шляхом економії на масштабах виробництва	Стратегія вибіркового розвитку: Пошук шляхів отримання конкурентних переваг, Інвестування у ті сегменти, де прибутковість висока, а ризик малий	Стратегія збору урожаю: Пошук можливостей збільшення ринкової частки без великого ризику, Зменшення інвестування
Низька	Стратегія вибіркового розвитку: Захист ринкової частки, Концентрація на привабливих сегментах, Короткострокові перспективи	Стратегія збору урожаю: Короткострокові перспективи, Мінімальні вкладення	Стратегія елімінації: Припинення інвестування Виключення з виробництва у разі потрапляння в зону збитків

Завдання 7.6. Визначте стратегічні цілі Університета, в якому навчаєтесь. Підберіть відповідні показники для чотирьох перспектив моделі BSC, попередньо побудувавши модель стратегічних зв’язків.

Рекомендації до виконання завдання:

перше завдання - визначення цілей. За допомогою представлення обраних цілей і завдань у вигляді моделі стратегічних зв'язків визначити взаємозв'язки "причина - результат" між обраними цілями. Потім обрані показники проаналізувати і запропонувати висновки для здійснення управлінських дій.

Завдання 7.7. Корпорація Harris — самий великий постачальник інформаційної та комунікаційної продукції, систем та послуг для покупців в комерційних та владних колах у всьому світі. Компанія використовує новітні технології для забезпечення інноваційних та економічних рішень для обробки та передачі даних, аудіо-, відео- та текстової інформації. Обсяг продажу компанії перевищує 2 млрд. дол., у ній працює майже 23 тис. чол. У річному звіті компанія виклала своє зобов’язання відносно задоволення очікувань акціонерів. Визначте перелік зацікавлених сторін, внесків і стимулів, а також відповідних кількісних індикаторів, які потрібно включити в систему показників відповідальності (ASC).

Рекомендації до виконання завдання:

Система показників відповідальності (АSС) призначена для пошуку своєрідного "балансу інтересів" між самим підприємством і різними зацікавленими сторонами. Процес практичного впровадження моделі ASC здійснюється у декілька етапів.

На першому етапі необхідно ідентифікувати ключові зацікавлені сторони. Ключові зацікавлені сторони практично для будь-якого підприємства - це споживачі (покупці, клієнти), власники (акціонери), постачальники, менеджери і персонал. До цього переліку можуть також бути зараховані кредитори (інвестори), державні органи, громадські організації тощо, але тільки за умови, що їхні внески є справді значними і важливими для підприємства. Для кожної групи зацікавлених осіб мають бути визначені внески, які підприємство одержує від них, і стимули (вигоди), які отримують від підприємства зацікавлені сторони. Вигоди і стимули потрібно згрупувати за пріоритетами, тобто розташувати таким чином, щоб було видно найважливіші з них. Наступним етапом є визначення головних показників для внесків і стимулів. Наприклад, головним внеском акціонерів є капітал, а отриманим взамін стимулом - приріст ринкової вартості акцій та дивіденди. На останньому етапі вибрані показники аналізують і використовують в процесі прийняття стратегічних управлінських рішень. Таким чином, послідовність впровадження моделі АSС є такою: ідентифікація зацікавлених сторін; визначення внесків, отриманих від кожної зацікавленої групи осіб, і стимулів, наданих підприємством цим групам; ранжування внесків і стимулів за пріоритетом (важливістю); визначення показників для кожного внеску і стимулу; практичне застосування вибраних показників для підготовки і прийняття стратегічних управлінських рішень.

Література: [7; 9; 11 – 14]