38. Смерть автора та гра в романі «Реставрація обіду».

Літ. гра культурними набутками (цитати) – особлива індивідуально-інтелектуальна діяльність учасників гри – автора і читача. Правила гри розроблені законами літературної творчості (назви розділів роману і весь твір присвячується теоріям літератури). У постмодерністській грі утвор. Дзеркальна конструкція – створ. Децентрована галерея ідентичностей одного й того ж об‘єкту (герой виявляється Геллером). Віртуальна дійсність набуває ефекту реальності. У грі домінує карнавальна диструктивність. Гра замінює уявлення про раціональну дію. Пояснення твору завжди шукають у створюючій його людині. Малларме: говорить не автор, а мова, письмо є першопочаткова знеособлена діяльність. Усунути автора, замінивши його письмом, відновити в правах читача. Сюрреалізм – мова є системою; він вимагав, щоб рука писала як можна швидше, про те, що навіть не підозрює голова. Лінгвістика – автор той, хто пише, так само, як «я», той, хто говорить «я». Скриптор (автор) народжується одночасно з текстом, його немає до і поза письмом. Залишається один час – час мовденнєвого акту, текст пишеться тут і зараз. Скрипторнесе в собі словник, з якого він черпає своє письмо. Присвоїти текст автору – наділити його остаточним значенням, замкнути письмо. Якщо автор знайдений, текст «пояснений», критик одержав перемогу. Читач – точка, де фокусується вся множинність; це той простір, де запам’ятовуються всі цитати, з якого складається письмо.

39, 40. Структура тексту «Химера» Дж. Барта: структура. Наративне коло роману «Химера».

Децентрація, Барт забирає текст у Шеррі. Діаграмма Фрайтага – 5-ти ступенчастая и парамидальная схеиа с єкзпозицией. Металітература (де головним героєм є автор)– діалоги Шихірізади і джинна щодо таємниці письменницької майстерності. Структура: джинн => 12 ст.Дуня розповідає Шахаяну від 2 особи => 21 ст. «Тисяча і одна ніч». Залучення «ти» від 2 особи (до Шахраяна). Структура – матрьошка, «всё во всё сложено». Замкнутий текст в «задзеркальному просторі, який закручується саме навколо себе, як мушля». Іфрит – бог ада. Сюжет замикається в кільце (прийом стрічки Мебіуса – трьохмірна поверхність, яка має лише 1 сторону, 1 границю, яка має властивість «неоринтеруемости». Малюючи лінію по цій стрічці, лінія повернеться в початкову точку. Стрічка є символом безкінечності ).

41. Феномен письма в романі «Химера» Барта.

Мова – аспект письма. Письмо передує мовленню.Утворення смислу через мову, письмо, дискурс. Означающее – звук, який йде зсередини (голос). Голосове мовлення встановлює рамки внутрішні і зовнішні, через відвертість. Звуковая материя языка – фиктивное, нету точки опоры на содержательность, искренность. Письмо – техніка усного мовлення – неправда, бо текст є технікою усного мовлення. Історія – це письмо. Смерть мови => смерть усного мовлення. Мова переходить в письмо. Метафора письма – рух, графемма - любий рух до знаку. Мовлення – це графемма, вписування себе в контекст мовлення. Вписування себе в створення сенсу (ручкою, картиною, музикою). Розрив означаючого і означаємого. Всі форми письма – рух, контекст руху (графемма, грамма). Текст роману – це секс, культура. Письмо переповнює мову і виходить за її рамки. Світ стає космічною бібліотекою, безкінечним текстом. Дерріда – теорія знака – вихід за границі власного тексту, обмеженого рамками твору.