32. Склад і структура валових доходів та валових витрат

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого (нарахо­ваного) протягом звітного періоду в грошовій, матеріаль­ній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валовий дохід включає:

1) загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг

2) доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валют­ними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'я­заннями та вимогами;

3) доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

4) доходи, не враховані при обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному періоду;

5) доходи з інших джерел

Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній, нематеріальній та інших формах, здійснюваних як компенсація вар­тості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовлені) для їх подальшого використання у власній господарсь­кій діяльності;

До складу валових витрат включаються:

— суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протя­гом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбан­ня електричної енергії(включаючи реактивну);

— суми внесених податків і зборів, крім тих, що прямо не визначені у переліку податків і зборів, визначених Законом України "Про систему оподаткування";

— суми витрат, які не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втра­тою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку та підтверджених такими документами

— суми витрат, що не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному періоді в розрахунку податкового зобов'язання;

— суми безнадійної заборгованості;

— суми витрат, пов'язані з поліпшенням основних фондів у встановлених межах;

— суми витрат, пов'язані з придбанням, добудовою об'єк­та незавершеного будівництва та введенням його в експлуатацію;

-суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління довкіллям;

33. База нарахування єдиного внеску визначена

Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76% до 49,7 %. 

Для бюджетних установ (незалежно від визначеного їм класу професійного ризику виробництва) розмір для нарахування єдиного внеску становить 36,3 %. 

Підприємства, установи, організації за працюючих інвалідів сплачуватимуть єдиний внесок у розмірі 8,41 %. 

Утримання єдиного внеску для найманих працівників здійснюється у розмірі 3,6 % сум нарахованої заробітної плати за видами виплат. 

єдиний внесок на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за ставкою 33,2 %. 

Для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності утримується за ставкою 2 %.

Єдиний внесок на суми винагороди нараховується роботодавцем у розмірі 34,7 %. Для платників – фізичних осіб єдиний внесок нараховується у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами. 

Фізичні особи – підприємці сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7 % сум доходу отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).