2 .7. Контроль стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності.

Здійснення державного фінансового контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку бюджетних установ згідно з Положення про Державну фінансову інспекцію від 23 квітня 2011 року N 499/2011 віднесено до головних завдань державної контрольно-ревізійної служби.

Метою перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності бюджетних установ є:

• оцінка стану організації бухгалтерського обліку і складання фінан­сової звітності, додержання методології обліку, своєчасності, повноти і достовірності відображення в обліку і звітності господарських операцій;

• встановлення фактів неефективних та не за цільовим призначенням проведених витрат бюджетних коштів та запобігання їх у подальшому;

• попередження викривлень даних обліку та звітності.

Об'єктами перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності є первинні та введені бухгалтерські документи, облікові регістри, меморіальні ордери, книга "Журнал-головна", касові книги, матеріали інвентаризацій, фінансова звітність бюджетної установи, а також розпорядні документи керівництва бюджетної установи, органу її управління з питань організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

При перевірці стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності Департаменту ревізору необхідно вивчити:

• правильність оформлення здійснених фінансово-госпо­дарських операцій та повноту і своєчасність їх відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку і регістрах аналі­тичного і синтетичного обліку;

• достовірність та відповідність записів балансів з даними Головної книги та регістрів аналітичного обліку;

• своєчасність здачі бухгалтерської звітності до відповідних державних органів.

Необхідно також перевірити, чи передавав керівник бюджетної установи належним чином оформленим наказом (розпорядженням) своє право підписання бухгалтерських документів іншим особам із зазначенням їх посад і прізвищ, а також конкретних видів господарських операцій, по яких працівники установи мають право першого та другого підпису.

Потрібно також перевірити, чи затверджений керівником бюджетної установи графік документообороту, в якому мають бути зазначені терміни створення або одержання від інших підприємств та організацій документів, прийняття їх до обліку, передачі в обробку та до архіву.

Обов'язковою є перевірка наявності в бюджетній установі розроблених посадових інструкцій кожного працівника бухгалтерії та положення про бухгалтерію.

Важливою є перевірка додержання Конституції України щодо державної мови. Також перевіряються заходи бюджетної установи щодо забезпечення збереження опрацьованих бухгалтерських документів та запобігання непомітному несанкціонованому внесенню змін до них.

Наступним етапом перевірки бухгалтерського обліку бюджетної установи є контроль правильності, своєчасності і повноти відображення на рахунках бухгалтерського обліку здійснених господарських операцій шляхом звіряння даних аналітичного і синтетичного обліку стосовно вхідних, вихідних залишків та оборотів. Водночас звіряються дані первинних документів із записами в меморіальних ордерах, дані меморіальних ордерів - з книгою "Журнал-головна", дані меморіальних ордерів з показниками фінансової звітності, дані книги "Журнал-головна" з показниками фінансової звітності. Крім того, слід вибірково (а при виявленні розходжень - суцільним методом) звірити аналогічні показники фінансової звітності різних форм між собою.

Перевіряючи фінансову звітність бюджетних установ, необхідно впевнитись у наявності всіх форм звітності, передбачених Порядком складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.01.2012 № 44 .

Система внутрішнього контролю бюджетної установи містить усі процедури і методи, які не дозволяють виконати операцію з порушенням затверджених стандартів, забезпечує збереження майна, точність і надійність даних бухгалтерського обліку та своєчасне надання керівнику достовірної інформації для прийняття рішень.

Відповідно до Стандарту 6 "Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю", затвердженого наказом ГоловКРУ України від 09.08.02 № 168 під внутрішнім фінансовим контролем розу­міється система організації і здійснення контрольних заходів, спрямованих на власну фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, діяльність інших суб'єктів господарювання, що перебувають в його власності або належать до сфери його управління, які б забезпечували цільове та ефективне використання бюджетних кошті в, державного комунального майна.

Оцінка ефективності внутрішнього контролю є обов'язковим питанням, яке досліджується п^;д час проведення контрольних заходів суб'єктами державного фінансового контролю.

Основними завданнями дослідження внутрішнього контролю бюджетної установи є:

• вивчення обгрунтованості прийнятої облікової політики;

• перевірка дотримання обмежень при прийнятті на роботу обліково- фінансових працівників, порядку і періодичності їх пере­підготовки;

• визначення обґрунтованості і повноти розподілу функціональних обов'язків між працівниками бухгалтерії, встановлення стану дотримання ними положень посадових інструкцій,

• дослідження додержання правил щодо прийняття рішень і підписання документ а,

• встановлення дотримання термінів правил інвентаризації, бухгал­терських звірок, передачі справ та інших процедур внутрішнього фінансового контролю;

• розробка пропозицій з метою вдосконалення системи внут­рішнього фінансовою контролю.

Основними критеріями оцінки ефективності внутрішнього фінансового контролю є:

• наявність консольного підрозділу в структурі суб'єкта госпо­дарювання або відповідної посади в штатному розписі, внутрішніх нормативних документів, які регулюють здійснення внутрішнього фінансового контролю, закріплення відповідальних за його здійснення осіб та визначення для них кола обов'язків, які повинні передбачати повноту компетентність контрольних заходів;

• дієвість внутрішнього фінансового контролю, в тому числі в плані недопущення, вчасного виявлення і виправлення відхилень від встановлених правових норм або перешкоджання виникненню яких відхилень, визначення резервів для підвищення ефективності функціонування досліджуваних процесів діяльності;

• ефективність механізму інформування керівництва суб'єкта господарювання про результати внутрішнього фінансового контролю, надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення досліджених процесів діяльності та своєчасності адекватного зворотного реагування,

• стан практичного впровадження результатів внутрішнього фінан- сового контролю

За підсумками дослідження стану внутрішнього фінансового контролю визначається рівень ефективності та дієвості функціонування системи внутрішнього фінансового контролю щодо попе­редження та недопущення в подальшому правопорушень.

1