- •Розділ 1. Організація та характеристика дфі у вінницькій області
- •Організаційна характеристика дфі
- •Розділ 2. Фінансовий контроль дфі
- •2.1. Контроль необоротних активів
- •2.2. Контроль грошових коштів
- •2.3 Контроль розрахункових операцій.
- •2.4. Контроль операцій із мшп.
- •2.5 Контроль операцій з обліку видатків.
- •2.6. Контроль використання трудових ресурсів і фонду оплати праці.
- •2 .7. Контроль стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності.
2.6. Контроль використання трудових ресурсів і фонду оплати праці.
При здійсненні ревізії операцій з оплати праці перевіряються наступні документи:
штатний розпис, трудові книжки, накази, угоди, тарифікації, графіки роботи та інші документи, на підставі яких здійснюються виплати з оплати праці та надаються пільги;
колективний договір, положення про преміювання;
бухгалтерські облікові регістри: меморіальний ордер № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій»; книга «Журнал-головна»;
первинні документи: табелі обліку робочого часу, особові рахунки, розрахунково-платіжні відомості, реєстри депонованої зарплати, листи тимчасової непрацездатності тощо.
Перевірка передбачає контроль за вказаними документами об‘єкта контролю на предмет:
дотримання порядку складання та затвердження штатного розпису;
наявності фактів утримання понадштатних чи понаднормативних посад працівників;
дотримання законодавства при встановленні та нарахуванні посадових окладів і тарифних ставок, надбавок та доплат;
відповідність сум нарахованої до виплати заробітної плати фактично виплаченій (зазначеній у відомостях на перерахування коштів на карткові рахунки в установах банків);
наявності фактів оплати праці за невідпрацьований час;
дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат;
дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів установи;
дотримання законодавства при нарахуванні та здійсненні виплат заробітної плати працівникам за час відпустки;
дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці сумісників та за угодами цивільно-правового характеру;
наявність фактів несвоєчасних виплат та простроченої заборгованості з оплати праці;
дотримання законодавства при здійсненні операцій з депонованою заробітною платою;
дотримання законодавства про індексацію грошових доходів населення;
дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов'язкових платежів до державних цільових фондів.
Ревізію витрат на оплату праці необхідно починати з перевірки обґрунтованості розрахунків до кошторису установи по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» та 1120 «Нарахування на заробітну плату».
В першу чергу необхідно дослідити правильність складання штатного розпису та встановлення посадових окладів, наявність наказу на їх встановлення.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до пункту 6 статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» гранична чисельність працівників органів виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. В ході ревізії необхідно перевірити дотримання бюджетної установою визначеної граничної чисельності.
Крім цього, необхідно врахувати, що відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України чисельність працівників бюджетних установ та здійснення фактичних видатків на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, проводиться лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Тому слід звернути увагу на відповідність штатного розпису установи затвердженим лімітам бюджетних асигнувань, при цьому слід врахувати вимоги Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік щодо зобов’язання керівників бюджетних установ і організацій утримувати чисельність працівників та здійснювати фактичні видатки на оплату праці в межах затвердженого фонду заробітної плати.
Примітка: Основний документ, що регулює трудове право, – це Кодекс Законів про працю України.
Умови оплати праці, посадові оклади (ставки заробітної плати та ставки погодинної оплати праці) основних категорій (не військовослужбовців і тих, що не мають звань рядового і начальницького складу) працівників всіх бюджетних установ, закладів та організацій незалежно від відомчого підпорядкування регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова 1298).
Умови оплати праці, схеми посадових окладів державних службовців, осіб місцевого самоврядування визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Під час перевірки правильності встановлення посадових окладів необхідно встановити наявність наказів про прийняття на посаду і підтвердних документів про присвоєння відповідної категорії та відповідність посадового окладу присвоєній категорії. З цією метою перевіряються накази, особові справи, трудові книжки працівників, своєчасність проведення атестації та її результати тощо.
Перевірити, чи не допускається утримання посад, які не передбачені штатним розписом. При наявності затверджених штатних нормативів для певної галузі необхідно перевірити відповідність штатних розписів діючим штатним нормативам з урахуванням відомостей замін штатних посад.
У разі залучення нештатних працівників з'ясувати, чи укладено з нештатними працівниками договори цивільно-правового характеру, чи не залучались вони для виконання обов'язків, які покладені на штатних працівників та за які останнім здійснюється оплата, перевірити фактичне виконання ними роботи.
При перевірці законності встановлення виплат надбавок та доплат в першу чергу необхідно з'ясувати, чи є наказ керівника про встановлення надбавки, доплати, чи були підстави для її встановлення та чи не суперечить її розмір законодавству.
При перевірці законності встановлення надбавок, доплат за вислугу років необхідно встановити правильність визначення стажу роботи. Основним документом для визначення стажу роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.
При перевірці законності здійснення заохочувальних та компенсаційних виплат треба встановити, чи не завищено розміри матеріальної допомоги, чи проведено преміювання працівників відповідно до затвердженого по установі Положення про преміювання та в межах коштів на оплату праці, чи не проводилась преміювання працівників у разі наявності у них дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни.
По особовим рахункам працівників перевіряється правильність проведення обрахунку відпускних, вихідної допомоги, зарплати під час відряджень, при цьому звертається увага на правильність визначення середньої заробітної плати. Перевіряється правильність визначення тривалості надання відпусток.
Окремо необхідно перевірити оплату праці осіб, які працюють за сумісництвом.
Перевірити правильність оформлення первинних документів по нарахуванню заробітної плати, табелів обліку робочого часу. Дані табелів обліку робочого часу необхідно співставити з наказами на відпустки, даними листків непрацездатності, особовими рахунками. Звернути увагу, чи не допускались випадки нарахування заробітної плати працівникам під час перебування їх у відпустках, на лікарняному, на санаторно-курортному лікуванні.
З метою з'ясування, чи не допускалась виплата заробітної плати на «підставних» осіб («мертві душі»), необхідно зіставити трудові книжки працівників, штатний розпис, тарифікаційні списки, особисті картки, платіжні чи розрахунково-платіжні відомості та провести перевірку відпрацювання робочого часу. У разі необхідності провести опитування працівників установи.
Для встановлення фактів виплати заробітної плати за невідпрацьований робочий час доцільно провести зустрічні звірки на підприємствах, установах, організаціях за основним місцем роботи сумісників, де встановити, чи не було «накладок» робочого часу за основним місцем роботи і за сумісництвом, перебування у відрядженні, на відпочинку за путівкою, лікарняному, а також для виявлення вигаданих та підставних осіб, зарахованих на роботу за сумісництвом. Відповідно до статті 102-1 КЗпПУ сумісники одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Перевірити наявність фактів несвоєчасних виплат та простроченої заборгованості з оплати праці.
Перевірити правильність проведення виплат допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Зокрема, необхідно дослідити, чи не проводилась виплата допомоги за рахунок коштів установи більше п'яти днів, чи не проведена виплата заробітної плати за час перебування працівника на лікарняному, а також чи правильно обраховано середню заробітну плату.
