2.4. Контроль операцій із мшп.

Запаси - це оборотні матеріальні активи, які належать Департаменту, реалізація і використання яких планується здійснити на протязі року.

Ревізія операцій з матеріальними цінностями розпочинаються з інвентаризації їх фактичної наяв­ності, яка може проводитися в повному обсязі або вибірково.

Фактична наявність ТМЦ порівнюється з даними бухгалтерського обліку. Розходження необхідно відоб­разити у порівняльній відомості та вияснити причини допущених розходжень, а також вжити необхідних заходів по відшкодуванню нестач та оприбуткуванню лишків.

Необхідно перевірити повноту оприбуткування товарно-мате­ріальних цінностей. Для цього потрібно перевірити первинні документи, записи в регістрах бухгалтерського обліку, а також провести зустрічні звірки шляхом співставлення окремих прибуткових документів з документами постачальника. Ретельно вивчити прибуткові документи на предмет допущених виправлень у кількості та ціні товарів. В ході перевірки вияснити, чи були вказані матеріальні цінності в постачальника на момент продажу. Також необхідно звірити, чи вірно перенесена назва, кількість, ціна товарів з при­буткових накладних у картотеки складського обліку та обігові відомості. .

При ревізії матеріальних цінностей необхідно перевірити, чи не допускалась їх передача без оплати. Якщо матеріальні цінності реалізовувалися на сторону, необхідно вияснити, коли і за якою ціною вони закуплені, коли і кому про­дані, їх ціна, ПДВ, транспортні затрати, уточнити роздрібні ціни на момент реалізації. Потрібно перевірити, чи не було випадків реалізації ТМЦ за низькими цінами під виглядом відходів.

Працівник контрольно-ревізійного органу зобов'язаний також перевірити обґрунтованість списання з балансу бюджетної уста­нови зношеного і непридатного майна та законність оформлення відповідних документів.

Після перевірки операції з ТМЦ ре­візору необхідно також перевірити:

• чи закріплене майно за матеріально відповідальними особами;

• чи проведене клеймування м'якого інвентарю та нумерація твердого інвентарю;

• чи проводиться в установлені строки повна інвентаризація майна;

• чи оформляється приймально-здавальними актами передача майна при зміні матеріально відповідальних осіб та чи прово­диться інвентаризація при передачі.

При перевірці документів на витрачання товарно-матеріальних цінностей особлива увага звертається на обґрунтованість їх списання за цільовим призначенням та у відповідності з нормами і порядком оформлення документів.

Під кінець перевірки необхідно вивчити питання дотримання необхідних запасів ТМЦ у відповідності з розрахунками, для цього необхідно порівняти фактичну їх наявність з плановими розрахунками.

2.5 Контроль операцій з обліку видатків.

Видатки бюджету згідно з Бюджетним кодексом - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Також під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Категорія видатків не включає платежі в рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.

Всі бюджетні установи витрачають бюджетні кошти відповідно до кошторисів доходів та видатків, що складаються за функціями з деталізацією за економічними кодами бюджетної класифікації.

Видатки бюджету за економічною класифікацією групуються в єдині блоки і поділяються на поточні і капітальні

До поточних видатків належать видатки, які забезпечують поточне функціонування бюджетних установ. Видатки розвитку або капітальні видатки - це видатки, що забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, кошти, що надаються як бюджетні позички на інвестиційні цілі юридичним особам, видатки, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що знаходяться у власності УДК, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Головною метою контролю видатків бюджетних установ є забезпечення інтересів держави і суспільства щодо надходжень доходів і витрачання державних коштів.

Сферою контролю являються практично всі операції, що здійснюються з використанням грошей.

Основними завданнями перевірки видатків бюджетних установ є:

- дотримання вимог економічних законів (оптимальності пропорцій розподілу і перерозподілу національного доходу);

- складання і виконання бюджетного плану;

- ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів бюджетних установ;

- урегульованість податкових взаємовідносин;

- законність і доцільність здійснення операцій;

- достовірність та повнота відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Важливою складовою контролю видатків бюджетних установ є виявлення розбіжностей між показниками касових та фактичних видатків.

Основним завданням перевірки касових видатків, як сум виданих з реєстраційних рахунків управління на його витрати у вигляді готівки та шляхом безготівкових нарахувань, є контроль за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. За касовими видатками контролюють суму асигнувань, які одержала і витратила бюджетна установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу оцінити касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на певну дату. Касові видатки перевіряються на основі карток аналітичного обліку касових видатків, типова форма якої затверджена наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 р. №100 "Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання" [6] та даними рахунку 321 "Реєстраційні рахунки".

Основним завданням перевірки фактичних видатків як дійсних видатків установи, що здійснюються при виконанні кошторису, є контроль виконання кошторису бюджетних установ в цілому та дотримання встановлених норм видатків за окремими кодами економічної класифікації. Інформаційним, забезпеченням перевірки фактичних видатків є картки аналітичного обліку фактичних видатків та дані рахунку 80 "Видатки загального фонду".

У результаті зіставлення фактичних та касових видатків за кодами економічної класифікації видатків визначаються відхилення відповідних показників, які є предметом аналізу.

Якщо фактичні видатки перевищують касові - це може обумовлюватись погашенням дебіторської заборгованості, що обліковувалась на початок звітного періоду, або внаслідок отримання цінностей без здійснення попередньої оплати виникнення кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду.

Якщо ж фактичні видатки менші за касові - це може бути обумовлено погашенням кредиторської заборгованості, яка існувала на початок звітного періоду (що виправдано, якщо погашення проведено з асигнувань, виділених на звітний рік за рахунок економії або якщо розрахунками заплановані видатки для цієї мети), або утворення дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду, об'єктивність утворення якої необхідно дослідити.

В бюджетних установах спеціальний фонд кошторису включає лише надходження від плати за оренду майна, яке здається іншим установам та організаціям. Тобто ніяких видатків за рахунок даного фонду не здійснюється. Перевіряючи плату за оренду майна бюджетної установи, необхідно встановити правильність визначення орендної плати, методика розрахунку і порядок використання якої згідно із Законом України "Про оренду державного та комунального майна" для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування .