Реферат
Текст - 57 с., рис. - 1, додатків - 6, джерел – 35.
В курсовій роботі розглянуті теоретико-методологічні засади психодіагностики самотності особистості. Надано характеристику сутності поняття „самотність“. Проаналізовані причини виникнення стану самотності. Охарактеризовано основні методики діагностики самотності особистості. Надано рекомендації щодо корекції стану самотності.
Ключові слова: КОРЕКЦІЯ СТАНУ САМОТНОСТІ, МЕДОДИКИ ВИВЧЕННЯ САМОТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ, ОСОБИСТІСТЬ, ПСИХОДІАГНОСТИКА, САМОТНІСТЬ, СИСТЕМИ ВИМІРЮВАННЯ САМОТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ.
ЗМІСТ
ВСТУП |
6 |
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ САМОТНОСТІ |
8 |
1.1. Сутність і причини виникнення стану самотності |
8 |
1.2. Індивідуально-психологічні особливості самотньої особистості |
10 |
1.3. Переживання стану самотності в сучасному суспільстві |
13 |
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1 |
16 |
РОЗДІЛ 2. ПСИХОДІАГНОСТИКА САМОТНОСТІ |
19 |
2.1. Характеристика психологічних методів діагностики самотності особистості |
22 |
2.2. Одномірні та багатомірні системи вимірювання самотності особистості |
25 |
2.3. Корекція стану самотності особистості |
28 |
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2 |
31 |
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ САМОТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ |
34 |
3.1. Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела і М. Фергюсона |
37 |
3.2. Особистісний опитувальник емоційного ставлення А. Т. Джерсайлда |
40 |
3.3. Проективна методика „Людина під дощем“ |
43 |
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 |
46 |
ВИСНОВКИ |
49 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
52 |
ДОДАТКИ |
55 |
ВСТУП |
|
Актуальність дослідження. Самотність особистості є однією з найактуальніших проблем нашого часу. Швидко мінливі умови життя, непередбачуваність соціально-політичної ситуації та швидкість розгортання науково-технічного прогресу позначаються, крім усього іншого, на сфері міжособистісного спілкування та взаємодії людей. Психіка, свідомість сучасної людини формується і розвивається в умовах все більш наростаючого інформаційного потоку, в процесі взаємодії з різними групами людей. Все це спонукає особистість перебувати в стані перманентної готовності до численних соціальних взаємодій. Тому поява все більшої кількості людей, що зазнають руйнівний вплив самотності, може здатися парадоксальним.
В даний час є труднощі визначення та інтерпретації сутності самотності, її специфіки і суб’єктивних причин. Крім цього, аналіз наукової літератури показує, що найчастіше явище самотності розглядається як негативне, у зв’язку з чим визнається деструктивний вплив самотності на психіку людини. Практично незачепленою в сучасних дослідженнях залишається проблема самотності у людини, що має сім’ю і включена в широку систему соціальних зв’язків, тобто з соціальної точки зору не є самотньою.
Автори, які досліджували проблему самотності особистості у психологічній науці: Н. А. Бердяев, К. Боумен, Р. С. Вейс, Т. Б. Джонсон, Дж. Зилбург, С. В. Куртиян, Е. В. Неумоева, Л. Э. Пепло, Д. Рісмен, К. Роджерс, У. А. Садлер, Ж. П. Сартр, П. Е. Слейтер, B. C. Соловьев, Г. М. Тихонов, Н. Ф. Федоров, Дж. Фландерс, C. Л. Франк, 3. Фрейд, Э. Фромм, та ін.
Об’єкт дослідження — феномен самотності особистості.
Предмет дослідження — психодіагностика самотності особистості.
Мета дослідження — виявлення соціально-психологічних особливостей феномену самотності як суб’єктивного переживання.
Гіпотеза дослідження — самотність як суб’єктивне переживання відносно незалежне від обсягу та характеру міжособистісних контактів людини і визначається її особистісними особливостями.
Для досягнення мети сформульовано наступні завдання:
1. Проаналізувати теоретико-методологічні засади вивчення самотності особистості у психології;
2. Розглянути сутність і причини виникнення стану самотності та варіанти корекції такого стану;
3. Надати характеристику психологічних методів діагностики самотності особистості;
4. Надати експериментально-психологічні методики дослідження самотності особистості.
Методи (методики) дослідження:
аналіз наукової літерартури;
спостереження;
аналіз існуючих методик за проблемою дослідження: методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела і М. Фергюсона, особистісний опитувальник емоційного ставлення А. Т. Джерсайлда, проективна методика „Людина під дощем“.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що результати даної роботи можуть бути використані для узагальнення та систематизації вже наявних даних з даної проблеми.
Структура курсової роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел із 35 найменувань, 9 додатків. Загальний обсяг 60 сторінок.