9 Охорона праці

9.1 Правила охорони праці під час експлуатації електронно - обчислювальних машин

Згідно наказу Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 р. №21, „правила та вимоги щодо охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування персональних електронно - обчислювальних машин (ПЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ПЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ПЕОМ”.

Охорона праці та безпека роботи пристрою „Кишеньковий мікрокомп’ютер ” пов’язані з виконанням організаційних та технічних заходів як при проектуванні пристрою, так і при його виготовленні та експлуатації.

Робітник під час виконання роботи завжди повинен дотримуватись інструкцій з охорони праці:

Інструкція по охороні праці №59 для електромеханіка по ремонту й обслуговуванню засобів обчислювальної техніки

1. Загальні вимоги безпеки.

1.1. до самостійної роботи в якості електромеханіка по ремонту й обслуговуванню засобів обчислювальної техніки допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, підготовлені за фахом, ознайомлені з охороною праці, засвоїли безпечні методи роботи.

1.2. пам’ятайте, що при виконанні робіт з ремонту й обслуговування ЗОТ можливий прояв наступних небезпечних і шкідливих факторів:

- електричний струм і електрична дуга;

- підвищена температура металевих частин електропаяльника, крапель розплавленого припою;

- шматочки дроту, що відлітають, при його відкушуванні від резисторів, конденсаторів і ін.;

- можливе загоряння при застосуванні легкозаймистих рідин, а також від нагрітих частин паяльника.

1.3. з метою забезпечення пожежної безпеки.

1.3.1. повідомляйте про усі випадки іскріння в силовій і освітлювальній мережі чи інших несправностях, що можуть привести до загоряння, своєму начальнику.

1.3.2. зберігайте легкозаймисті рідини на робочих місцях у кількостях, що не перевищують змінну потребу.

1.4. при виникненні загоряння (пожежі).

1.4.1. вимкніть устаткування і прилади, відключите електроенергію і вентиляцію, запозбавивши ввімкненим електроосвітленням.

1.4.2. повідомити про пожежу в міську пожежну службу 01.

1.4.3. приступайте до гасіння загоряння (пожежі) наявними засобами пожежегасіння (вогнегасники, пісок й ін.)

1.4.4. повідомити про те, що трапилося, начальнику по закінченні участі в гасінні загоряння (пожежі).

2. спеціальні вимоги до безпеки.

2.1. перед початком роботи.

2.1.1. вивчите уважно принципову схему устаткування, що обслуговується, його пристрій і виявите, які місця схеми і деталі можуть знаходитися під напругою.

2.1.2. перевірте:

- справність захисного заземлення пристрою ЗОТ, приладів.

- відсутність тріщин, осколків і надщерблених місць у бокорізів, ножиців, пінцетів і ін.

- відсутність зламів і ушкодження ізоляції живильних проводів відкритих струмоведучих частин у ЗОТ і їхніх пристроях.

2.2 під час роботи.

2.2.1. установіть тумблери і кнопкові вимикачі приладів і пристроїв перед підключенням їх до мережі в положення “вимкнено”.

2.2.2. робите усі приєднання (від’єднання) кабелів живлення, заміну блоків, типових елементів заміни, електрорадіоелементів, запобіжників, відключення блокувань, зняття кожухів, усунення несправностей у блоках тільки при відключеному живленні і після зняття залишкових зарядів з обкладок електричних конденсаторів, анодів електронно-променевих приборів інших елементів за допомогою ручного розрядника.

2.2.3. при зборці і розбиранні механічних вузлів і механізмів:

2.2.3.1. робіть зазначені операції відповідно до технічного опису інструкції з експлуатації.

2.2.3.2. стежте, щоб від’єднанні деталі і вузли не могли упасти чи зміститися і заподіти травму.

2.2.4. при виконанні пайки виробів сплавами, що містять свинець:

2.2.4.1. укладайте пальник у спеціальну металеву підставку.

2.2.4.2. розташовуйте тару з легкозаймистою рідиною осторонь від паяльника.

2.3 при аварійних ситуаціях.

2.3.1. зупиніть роботу, знеструміть устаткування і прилади, якщо сформована ситуація дозволяє це зробити.

2.3.2. повідомте про те, що трапилося начальнику.

2.3.3. зробіть постраждали першу швидку допомогу.

2.4. по закінчені роботи.

2.4.1. поставте в положення вимкнено усі кнопкові і тумблерні вимикачі блоків, приладів і пристроїв, з якими ви працювали.

2.4.2. докладіть начальнику про всі несправності, виявлені під час робіт і про вжиті заходи їхнього усунення.

До загальних вимог у виробничих приміщеннях необхідно віднести облаштування робочих місць, обладнаних відео терміналами (моніторами), яке повинно забезпечувати:

- належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Облаштування робочих місць повинно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму та вібрації;

- м’яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ПЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности”.

Робочі місця з ПЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватись в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Розташування приміщень для роботи з ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах є неприпустимим. Площу приміщень, в яких розташовують ПЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПЕОМ: площа – не менше 6,0 м², обсяг – не менше 20,0 м³, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні. Підлога всієї зони, в якій відбувається виготовлення електронних пристроїв має бути вкрита діелектричними килимками. Крім того, приміщення, в яких проводяться паяння, повинні відповідати вимогам СП 952-72 „Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец”.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ПЕОМ необхідно проводити щоденно вологе прибирання.

До санітарно – гігієнічних вимог відносять:

а) Вимоги освітлення.

Природне світло повинно проникати крізь бічні світло прорізі, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані

ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ, але й також допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання.

б) Вимоги до рівнів шуму та вібрації.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Шумопоглинальними засобами повинні бути негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

в) Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування мікроклімату приміщень з ПЕОМ.

Приміщення з ПЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

г) Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів.

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 „ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 „Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях”. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 „ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг на куб. м; вміст оксидів азоту – 5 мг на куб. м; вміст пилу – 4 мг на куб. м.

д) Вимоги електробезпеки передбачають наступне:

ПЕОМ, периферійні пристрої та інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), еле -

ктропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших режимів. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ, периферійних пристроїв та іншого устаткування виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення пристроїв. Використання нульового робочого провідника замість нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки розподільчого щита до кожної з розеток у приміщенні. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

Якщо в приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п’яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електроживлення в приміщенні, крім освітлення.

Персональні ЕОМ, периферійні пристрої, та інше устаткування повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і розеток заводського виготовлення. При цьому, штепсельні з’єднання та розетки для напруги 5 В та 12 В, за своєю конструкцією повинні відрізнятися від розеток з живленням 220 В. Розетки та штепсельні з’єднання, які мають різні номінали напруг, повинні відрізнятися також і різним кольором.

Силові кабелі, які призначені для живлення пристроїв у приміщенні необхідно прокладати в спеціальних металевих трубах по центру приміщення або з країв під підлогою. В такому випадку необхідно біля під -логи, або під підлогою встановити систему пожежної сигналізації та систему автоматичного пожежегасіння. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Неприпустимим є наступне:

- експлуатація кабелів та провідників з пошкодженою ізоляцією, залишення провідників та кабелів під напругою без ізоляції;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними коробками, перемикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення та випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.