25. Структура системи інженерно-технічної укріпленості Об'єкта охорони

Система інженерно-технічної укріпленості складається з наступних частин:

1.Елементи фізичних бар’єрів:

- Попереджувальне огородження;

- Основне загородження (постійне/проносне);

- Зона відчуження;

- Загороджувальні інженерні споруди;

- Природні загородження;

- Механічні засоби захисту.

2.Засоби інженерного обладнання постів охорони:

- Контрольно-слідова полоса;

- Стежка наряду;

- Стежка фахівця ІТЗО;

- Стежка інструктора службових собак;

- Інженерно-технічне обладнання площадок для догляду транспорту, місць несення служби (пости/КПП);

- Спостережні вежі, постові грибки, кабіни охорони;

- Вказівні, розмежувальні, попереджувальні знаки;

- Захисні та оборонні споруди;

- Інші засоби.

Система інженерно-технічної укріпленості периметру об’єкта охорони класифікується за наступними ознаками:

1. По ступені захисту від можливих способів проникнення (перелаз, пролом, підкоп);

2. По ступені протидії проникнення (активні та пасивні);

3. По рівню мобільності (стаціонарне та переносне);

4. По здатності сигналізувати про випадки проникнення на об’єкт охорони;

5. По ступеню блокування порушника (блокуючи та превентивні).

26. Завдання системи інженерно-технічної укріпленності обєктів охорони.

До завдань СІТУ належить: створення умов для затримки порушників під час вторгнення на обєкт охорони на час необхідний для організації оборони обєкту; затримка порушника під час його проникнення на обєкт охорони на час потрібний длоя його нейтралізації силамипідрозділу охорони; створення умов для санкціонованого доступу на обєкт охорони та виходу\виїзду за його межі без додаткових затрат на подолання рубежів охорони(ств КПП); забезпечення умов для попередження несанкціонованого вивозу (ввозу) матеріальних цінностей та контролю за ввозом заборонених речей та речовин (створення відповідних майданчиків); попередження (ускладення) спостерігання за об\ктом охорони; створення укріплень необхідних для здійснення ефективної оборони обєкту під час відбиття нападу, як груп так і окремих нападників (створення фортифікаційних споруд); надійне зберігання предметів захисту, матеріальних та фінансових цінностей(заст механічних засобів захисту). Зрозуміло,що в залежності від категорії обєкта охорони та моделі загроз завдання системи можуть змінюватися.

28.Козиркове загородження. Класифікація та призначення.

Козиркові загородження (КЗР) застосовуються для створення додаткової перешкоди по верху різних споруд: загороджень, воріт, дахів і стін будівель. Забезпечують наступні загороджувальні властивості інженерним спорудам:

- складність подолання;

- збільшення висоти;

- можливість додаткової установки різних типів технічних засобів виявлення.

КЗР застосовуються у складі комплексів безпеки або технічних засобів виявлення об’єктів різного призначення: виробничих і складських територій, аеропортів, оглядових зон, митних терміналів, ділянок периметра державного кордону, особливо важливих об’єктів, …

КЗР складаються:

- кронштейн з елементами кріплення;

- загороджувального барєру, на основі армованої колючої сітки, зварної панелі, сітки зварної з цинковим покриттям, колючого дроту, …

Класифікація КЗР:

- за типом загородження на яку встановлюється КЗР (бетонне, цеглове, сітчане, …)

- за формою кронштейна(V-образні, L- образні, Г- образні, вертикальні кронштейни)

- вид полотна яку монтується до кронштейна(основі армованої колючої сітки, зварної панелі, сітки зварної з цинковим покриттям, колючого дроту, …)

- за формою полотна, що монтується до кронштейнів.