Фільм третій: Виробництво борошна

Переробка зерна на борошно пройшла великий шлях розвитку. Від зернотерок різних конструкцій до млинів,що приводили в дію за допомогою води. В 10 сторіччі в Європі з’явились вітряки,а на території України і водяні,і вітряні млини почали використовувати із 14-15 сторіччя. Поштовхом до розвитку техніки стало використання пари,як рушійної сили. Перші жорна рухались від парового двигуна,які з’явились в 1824 році. В кінці 20-х на початку 30-х років вперед вирвались швейцарці сконструювавши верстат з чавунними вальцями. Наступним етапом є винайдення трієрів,сепараторів,аспіраторів. Розвиток борошномельної техніки завершився появою великих повністю механізованих та автоматизованих заводів. Другою складовою борошномельного виробництва є сировина – зерно. Лише високий вміст білку не менше 13% забезпечує тверду консистенцію,яка в свою чергу дає можливість вибрати ендосперм відділивши його від оболонок з айерованим шаром та зародку. З м’яких пшениць отримують хлібопекарне борошно,а з твердих – макарони. Ці види борошна вищого та першого ґатунку мають властивість довго зберігатися. Виробляють також оббивне борошно куди потрапляють всі складові зернівки . Всі процеси контролює лабораторія оснащена необхідними приладами.

Етапи процесу борошномельного виробництва:

• підготовка зерна до помелу

• помел зерна в борошно

• фасування та пакування борошна

Підготовка зерна полягає у очищенні від крупних та легких домішок на сепараторах. Після повного відділення домішок зерно сортують за крупністю:крупне та дрібне. Лише таке розділене забезпечує отримання нормальних,однорідних продуктів на вальцевих верстатах. Трієрними механізмами від зерна пшениці відбирають довгі і короткі домішки. Після очистки зерно зважують. До підготовчого етапу також належить водо теплова обробка зерна. Теплова обробка покращує якість клейковини. Помели є прості – оббивні,та складні – дво-тристоронні при яких отримують багато проміжних продуктів. Підготовлене зерно подрібнюють на вальцевих верстатах першої,другої,третьої,четвертої драних систем. На якість подрібнення зерна впливає його вологість,скловидність також параметри машини. Після подрібнення продукт пневмотранспортом подається через систему труб до розсійників. На розсійниках продукт сортується за розмірами. Всім процесом виробництва керує оператор починаючи від надходження зерна до отримання готової продукції. Майже всі етапи виробництва контролює центральний комп’ютер. З розмельної системи борошно після контрольних та металомагнітних машин надходить на фасування. Лінія фасування також повністю механізована та автоматизована. Фасують борошно в кульки по 2 кг. які потім формують в пакети і відправляють в торгову мережу. Для невеликих ліній хлібопекарного виробництва борошно відпускають у мішках.

Фільм четвертий: Переробка цукрових буряків

Цукрові буряки є основною сировиною для виробництва цукру в Україні. Щоб виростити гарний врожай солодких буряків трудівникам полів потрібно прикласти не мало зусиль. На протязі всього вегетаційного періоду,який в зоні помірного клімату становить 160 днів. Вітчизняними селекціонерами створені нові високопродуктивні сорти і гібриди цукрових буряків. Цукрові буряки культура досить трудоємка,вибаглива,до родючості ґрунту. Водночас солодкі корені не лише сировина для виробництва цукру. Відходи виробництва жом та меляса широко використовується для відгодівлі худоби. Солодкі корені збирають в основному комбайнами. Якість буряків визначають в механізованій лабораторії обладнаною спеціалізованою технікою.

Сучасний великий цукровий завод може переробляти за добу 600 тис. ц. цукрових буряків і одержує 7-8 ц. готового цукру піску. Переробляють солодкі корені за такою загальною технологічною схемою:

• приймання,зберігання і транспортування коренів у завод

• миття коренів,зваження коренів на автоматичних вагах

• подрібнення коренів на стружку

• одержання соку на дефозійних установках

• відокремлення цукру від патоки

• відбілювання цукру на центрифугах

• сушіння цукру

• упакування цукру у мішки

Подрібнення буряків,одержання соку: Із кагатного поля цукрові буряки надходять у бурячну, яка являє собою кілька заглиблених засіків. У бурячну корені доставляють автомашинами,розвантажуються потоком води. Вона змиває буряки в жолоб гідравлічного транспортера і подає їх на переробку. При такому транспортуванні буряки частково відмиваються від землі та за допомогою інших пристроїв відокремлюються від сторонніх домішок. Повне відмивання та очищення відбувається в бурякомийці в яку корені подаються підйомно – транспортним механізмом. Далі вимиті корені надходять у буряковий елеватор,який підіймає їх на автоматичні ваги розташовані над бурякорізками. За їх допомогою ведеться облік переробленої сировини. Для добування цукру корені цукрових буряків ріжуть на стружку на спеціальних машинах у вигляді смужок жолобчатої форми. Добута бурякова стружка надходить на стрічковий транспортер,проходить обробку гарячою парою і подається у дифузійну установку. При виході з дифузійної установки стружка виходить,яку називають жомом.

Очищення дифузійного соку: Дифузійний сік,який отримали є каламутна рідина яка темніє на повітрі. У ньому крім цукру містяться органічні і мінеральні нецукри.

Крім того у дифузійному соку в змеленому стані міститься дрібна стружка від буряків. Сік має слабо кислу реакцію,здатний пінитися.

Загальна технологія очищення дифузійного соку включає такі основні 5 операції:

• дефекація попередня(основна)

• сатурація перша,друга

• фільтрація перша та друга

• сульфітація

• контрольна фільтрація соку

Випарювання соку,уварювання сиропу і кристалізація цукру:

Шляхом кристалізації вилучають цукор із соку. Спочатку випаровують його на випарних апаратах до сиропу з вмістом сухих речовин 65-70%. Після цього сік додатково фільтрують і уварюють у вакуум апаратах до вмісту сухих речовин 92-93%. При подальшому випаровуванні води із сиропу розчин стає пересичений і при введенні 50-100 г. цукрової пудри у розчині починаються утворюватись кристали цукру у результаті дістають продукт під назвою перший утиль. Для варіння утилю використовують вакуумні установки для утворення кристалів у вакуум апарат додають невелику кількість цукрової пудри. Далі продукт спускають у центрифуги де під дією центра бітної сили відокремлюються кристали цукру. Кристали цукру, що залишились на сітчастій поверхні барабана відбілюють гарячою водою, тому частина кристалів цукру розчиняються. Вивантажений із центрифуг білий цукор пісок має вологість 0.5-0.6% і температурою 50-70% у барабанній сушилці його підсушують до стандартної вологості 0.10-0.14%. Після цього пропускають через магнітний сепаратор і направляють у бункери для наступного етапу – упакування у мішки.