2. Види банківських кредитів

У кредитній практиці прийнято класифікувати кредити за різними ознаками :

1. За терміном використання коштів кредити бувають:

• До запитання (онкольні)- це кредити, які видаються на невизначений строк і повертаються на вимогу банку;

• Строкові ( короткострокові (до 1 року у нас), середньострокові (від 1 до 3 років), довгострокові ( понад 3 років));

• Пролонговані ( або відстрочені)- кредити, по яких банком перенесені строки погашення кредиту за клопотанням позичальника;

• Прострочені – це такі кредити, строк погашення по яких пройшов і дозвіл на їх пролонгацію банком не надавався.

2. Залежно від наявності забезпеченості:

• Незабезпечені (бланкові) кредити;

• Забезпечені ( ломбардні) кредити.

3. Залежно від характеру позичальників:

• Кредити суб’єктам господарювання;

• Споживчі кредити;

• Міжбанківські кредити;

• Кредити органам влади.

4. За ступенем ризику:

• Стандартні – це такі, термін погашення яких не настав повністю і сплачуються відсотки;

• Нестандартні – за класифікацією НБУ нестандартні види бувають чотирьох різновидів:

• Під контролем

• Субстандартні

• Сумнівні

• Безнадійні

5. За характером і способом сплати відсотків:

• З фіксованою процентною ставкою;

• З плаваючою процентною ставкою;

• Зі сплатою процентів виходячи з фактичного використання коштів ( наприкінці періоду сплати);

• Дисконтні кредити – зі сплатою % наперед.

6. За кількістю кредиторів:

• Звичайними ( або наданими одним банком);

• Паралельними ( тобто одного позичальника можуть кредитувати одночасно кілька банків, при цьому кожен з банків укладає кредитну угоду з позичальником);

• Синдиковані ( консорціальні) позики - коли позичальник кредитується консорціумом банків ( це така група банків, серед яких обирається один банк – менеджер, який укладає з позичальником кредитну угоду, збирає кошти від банків- учасників консорціуму, надає і обслуговує кредит, а також розподіляє отримані процентні доходи між учасниками відповідно до долі ( суми участі) в синдикованому кредиті.

2. Процес банківського кредитування

Щодо споживчого кредитування, то цей процес максимально спрощений і тому не всі етапи загального процесу кредитування притаманні споживчим кредитам. Тоді у питанні розглянуто процес кредитування юридичних осіб.

Взагалі процес банківського кредитування можна поділити (умовно) на 5 етапів.

1 етап

Починається з подання клієнтом заявки (чи заяви) на отримання кредиту, до якої додається пакет документів:

• Бухгалтерська та фінансова звітність на останню звітну дату і на будь-які дати за проханням банку;

• Бізнес-план проекту чи господарської операції;

• Техніко- економічне обґрунтування того, що кредит може бути повернений у встановлений строк;

• Довідка про заставу з короткою характеристикою.

Після цього банком проводиться співбесіда з позичальником протягом якої з’ясовується достовірність інформації, що надана клієнтом в документах. Оцінюється сильні та слабкі сторони у діяльності підприємства та проекту, що кредитується і вирішується питання про доцільність встановлення з клієнтом кредитних відносин, крім наведених документів клієнт заповнює анкету позичальника, її форма і зміст специфічна для кожного банку, але основну інформацію у скороченому вигляді клієнт має надати про себе.

2етап

Передбачає визначення рівня кредитоспроможності позичальника. Для цього різними підрозділами банку аналізують інформацію подану клієнтом (за нею розраховуються інші фінансово-економічні показники і визначається фінансовий стан і стан платоспроможності підприємства, ділової активності..)

Робітники банку для оцінки кредитоспроможності підприємств використовують також інші джерела інформації, крім того, що надав клієнт:

• Зовнішні, які в основному здобуваються службою безпеки банку і ця інформація стосується взаємовідносин позичальника з партнерами, іншими банками, податковими правоохоронними органами і таке інше;

• Внутрішнє джерело інформації – це архіви і база даних самого банку стосовно цього позичальника.

В результаті цієї роботи відповідними підрозділами банку робляться висновки з обґрунтуванням можливості та доцільності видачі кредиту ( у письмовому вигляді разом з пакетом документів позичальника подаються до кредитного комітету на розгляд і прийняття остаточного рішення). Якщо у членів кредитного комітету виникають додаткові питання, то кредитну справу може бути повернено на доопрацювання.

Якщо є додаткові питання до позичальника, то робітники можуть перевірити стан справ на місці ( на підприємстві).

Якщо прийнято рішення про надання кредиту, то клієнт реєструється в базі даних як позичальник.

3етап

Полягає в розробці параметрів кредиту ( ще називають структурних параметрів) при підготовці та написанні кредитних документів та кредитного договору.

Структурні параметри кредиту визначаються (суми кредиту, строк кредитування, процентна ставка, періодичність сплати процентів, графік видачі кредиту, графік погашення кредиту та інші особливі умови) на підставі різних факторів:

1. Виходячи з класу позичальника ( чим нижче клас, тим більші коригуючи коефіцієнти застосовуються до застави, до % ставки, до суми кредиту).

2. Виходячи з якості та ліквідності застави;

3. Виходячи з заявки клієнта.

На цьому етапі оформляється кредитний договір, в якому вказуються всі ці узгоджені параметри кредиту, а також вказується заставна вартість предмету ( предметів) застави.