2

Бердичівський коледж промисловості, економіки і права

Курс лекцій з культурології Культура Візантії Культура Західної Європи в середні віки

Розробив викладач Ремболович В.А.

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

лінгвістичних дисциплін.

Протокол №

від 200 р.

Голова комісії В.А.Ремболович

Ремболович В.А. Культурологія. Курс лекцій для студентів другого курсу всіх спеціальностей. Комп’ютерна верстка

У лекції розкрито матеріал з тем «Культура Візантії», «Культура Західної Європи в середні віки». В кінці лекції вміщено словник термінів, питання та завдання для самоперевірки, вказано літературу.

Лекція рекомендована для студентів всіх спеціальностей денного та заочного відділень навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

ЗМІСТ

Культура Візантії

1. Історичний нарис………………………………………………………….

2. Візантійський тип культури……………………………………………...

Церква………………………………………………………..

Система освіти………………………………………………

Наука………………………………………………………....

3. Візантійське мистецтво, його специфіка………………………………...

4. Візантійська архітектура та образотворче мистецтво…………………..

5. Іконопис Візантії. Рух іконоборців……………………………………….

6. Значення впливу візантійської культури на культури слов’янських народів………………………………………………………………………..

Культура Західної Європи в середні віки

1. Поняття „середні віки”. Історичний нарис……………………………

2. Християнство і культурний процес……………………………………

3. Середньовічна культура Західної Європи…………………………….

Середньовічний тип міста та його культура……………………..

Розвиток освіти…………………………………………………….

Середньовічні університети………………………………………

Розвиток наук……………………………………………………...

Романська література……………………………………………...

Середньовічний епос: рицарська література, поезія вагантів…..

Середньовічне західноєвропейське мистецтво. Романський стиль та готика, їх особливості……………………………………………..

Культура Візантії. Культура європейського Середньовіччя Культура Візантії

5. Історичний нарис.

6. Візантійський тип культури (церква, система освіти, наука).

7. Візантійське мистецтво, його специфіка. Візантійська архітектура.

8. Іконопис Візантії. Рух іконоборців.

9. Значення впливу візантійської культури на культури слов’янських народів.

Історичний нарис

Одним із найважливіших центрів середньовічної культури стала Візантія – держава, яка утворилася в 395 р. на основі Східної Римської імперії і проіснувала до 1453 р., майже стільки, скільки й Давній Рим.

В 395 р. помер імператор Феодосій Великий, який залишив у спадок двом синам в якості самостійних володінь Західну і Східну Римську імперію. Назва „Візантія” походить від „Візант” – давнього імені грецького міста, який під назвою „Константинополь” став столицею імперії. Самі ж візантійці називали себе ромеями (римлянами), назва „Візантія” утвердилася лише в епоху Відродження (її вживали італійські гуманісти).

Свого першого розвитку досягає Візантія в період правління імператора Юстиніана І Великого (518–565). Юстиніан вважав за свій обов’язок відродити колишню могутність римської імперії. Його найвидатніший полководець Велізарій розгромив вандалів у Північній Африці і приєднав їх до Візантії. Також візантійці розгромили остготів та вестготів, вели тяжку війну з Іраном. З півночі вони відбивалися від аварів, готів та слов’ян (останні захопили частину Балканського півострова, і розпочався процес злиття грецького і слов’янського населення).

Виснажлива війна Візантії з Іраком у VІІ ст. знекровила обидві держави, і вони не змогли дати відсіч арабам-мусульманам. Декілька разів араби підходили до Константинополя, але не змогли ним оволодіти. Все це стало причиною втрати Візантією раніше захоплених земель.

У 867 році до влади приходить Василій Македонянин, засновник най- тривалішої за часом правлячої династії у візантійській історії – Македонської (867–1054), в часи правління якого Візантія переживає свій новий розквіт. Імператору вдалося налагодити фінанси, створити сильну армію, багато уваги він приділяв законодавству: сам регулярно був присутній на судових засіданнях, прагнув, щоб кожний бідняк міг знайти захист у правосуддя.

В Х ст. особливо небезпечними для Візантії стали болгари, які захопили частину Балканського півострова. Візантія змушена визнати за болгарським царем Сімеоном імператорський титул, болгари отримали свого патріарха. Регулярні набіги (з 860) здійснювали руси.

З ХІ ст. починається вторгнення турків, які захопили частину території Візантії – Нікею, Антіохію. Хоча візантійці за допомогою хрестоносців – перший хрестовий похід – повернули назад Нікею. Під час ІV хрестового походу хрестоносці захопили і пограбували Константинополь (1204). На місці Візантії виникла Латинська імперія і проіснувала до 1261 р. Потім було відновлено Візантійську імперію (далеко не в повному територіальному обсязі). Її очолив останній нікейський імператор Михаїл VІІІ Палеолог (1259–1282).

З кінця ХІІІ ст. візантійцям знову загрожують турки. Після численних нападів та останньої облоги столиці імперії, яка розпочалася 1452 р., 29 травня 1453 р. Константинополь був взятий арабами і пограбований. Останній імператор – Костянтин ХІ Палеолог загинув у бою. В Константинополь, перейменований у Стамбул, була перенесена столиця турецької (Османської) імперії. Так закінчилася тисячолітня історія Візантії.