3. Організація ергонометричного забезпечення бухгалтерського обліку

Ергономіка (від грець. ergon робота і nomos закон) - науково-прикладна дисципліна, що займається вивченням і створенням ефективних систем керування людиною. Це галузь науки, що вивчає людину (або групу людей) і її (їх) діяльність - рух людини в процесі виробничої діяльності, витрати її енергії,

продуктивність і інтенсивність при конкретних видах робіт з метою вдосконалення умов і процесу праці. Ергономіка досліджує не тільки анатомічні й фізіологічні, але також психічні зміни, яким піддається людина під час роботи. Результати ергономічних досліджень використовуються при організації робочих місць, а також у промисловому дизайні.

Основний об'єкт дослідження ергономіки - системи людина-машина.

Ергономіка - галузь міждисциплінарна, яка пов’язана з іншими

дисциплінами за методами дослідження, технологією проектування. Це такі дисципліни:

- інженерна психологія;

- психологія праці, теорія групової діяльності, когнітивна психологія;

- гігієна і охорона праці, наукова організація праці;

- антропологія, антропометрія;

- медицина, анатомія і фізіологія людини;

- теорія проектування;

- теорія управління.

Ергономіка - це важливий інструмент менеджменту, який сприяє підвищенню ефективності виробництва.

В умовах комп’ютеризації головним функціональним елементом робочого місця бухгалтера є комп’ютер. Вимоги до ергонометричного забезпечення робочих місць наведені в Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно - обчислювальних машин. Ці правила містять гігієнічні й ергонометричні вимоги до організації робочих приміщень та параметрів робочого середовища. Комплекс ергонометричних показників включає чотири групи:

1. Група гігієнічних показників - включає освітленість, вентилювання, температуру, вологість, шум, вібрацію та ін.

Освітлення може бути природним і штучним, робочі місця освітлюють з урахуванням контрастності об’єкта і фону. Температура і вологість повітря - є важливими факторами умов праці. Температуру в приміщенні для розумової праці слід підтримувати 18…20°С. Негативно впливають на продуктивність праці підвищена вологість повітря (більш ніж 60%), а також його забрудненість. З підвищенням температури і вологості повітря в літні місяці ефективність праці різко знижується. В цьому випадку виправдовує себе система кондиціонування повітря. Нормальні умови повітряного середовища можна забезпечити лише тоді, коли на одного працівника припадатиме не менше ніж 20 м3 об’єму приміщення. Інтенсивність вентиляції визначають з розрахунку на кожного працюючого близько 30 м3 свіжого повітря за годину, а в приміщеннях, де на одну людину припадає 20…40 м3, — не менше ніж 20 м3/год. У приміщенні допускається не більш як 20 мг/л складу окису вуглецю і 2—4 мг/м3 пилу. Тиша також впливає на підвищення продуктивності розумової праці.

2. Група антропометричних показників - визначає відповідність робочого місця розмірам та формі тіла. Архітектурно-планувальне вирішення інтер’єру приміщень має забезпечувати об’ємно-просторову єдність виробничого середовища, забезпечити оптимальні умови розміщення працівників.

3. Група психофізіологічних показників - характеризує відповідність робочого міста енергетичним, швидкісним, зоровим, слуховим та іншим можливостям людини. Тобто розміщення робочих місць необхідно проводити з урахуванням індивідуальних можливостей кожної людини.

4. Група психологічних факторів - включає відповідність робочого місця навичкам людини, можливостям сприйняття і переробки нею інформації. Ефективність праці бухгалтерії в цілому і кожного працівника зокрема залежить насамперед від атмосфери взаємної поваги, свідомого підкорення своєї поведінки високим моральним ідеалам, співробітництва між керівником і підлеглими, між працівниками як колегами. Соціальний мікроклімат у бухгалтерії залежить також від того, наскільки свідомо робітники виконують свої обов’язки і залучаються до управлінських процесів, якою мірою керівники враховують думку підлеглих, як виконуються правові і моральні норми, що регламентують становище кожного працівника. Суворе виконання керівником служби правових і моральних норм поведінки щодо підлеглих, особиста культура добре впливають на колектив, створюють врівноважений ритм у роботі, умови взаємної поваги та довір’я. Важлива роль в ефективному забезпеченні праці належить моральному мікроклімату. У колективі мають переважати товариські стосунки і дружба, взаємодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде покоління.

Психологічний мікроклімат у колективі формується в процесі роботи, у стосунках між всіма працівниками. При організації робочого місця бухгалтера необхідно дотримуватися усіх аспектів комплексу ергонометричних показників з урахуванням індивідуальних особливостей працівників.

Реалізація ергономічних вимог дасть змогу забезпечити оптимізацію створення і функціонування системи автоматизованого обліку. Впровадження ергономічних вимог, норм і показників для створення і функціонування системи обліку здійснюється за допомогою розглянутих раніше методів,

методик, інструкцій та інших нормативно-технічних документів. Такими документами є як загальні, так і галузеві стандарти з ергономіки, нормативно- довідкові документи з питань роботи з комп’ютером (наприклад, робочі інструкції). Питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від вирішення їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю та аналізу, а й здоров’я обліковців.