• Безкласовий стан суспільства

• Лад соціальної організації суспільства, в якому суспільство є власником усього майна. В реальності — держава є власником усього майна. Держава також планує і контролює економіку під структурою однопартійного політичного уряду.

• Теоретична концепція майбутнього безкласового суспільства, бездержавної суспільної організації, що ґрунтується на спільному володінні засобами виробництва й може розглядатися як відгалуження. Він виходить з принципу:

• «від кожного — за здібностями, кожному — за потребами».

• Політичне вчення та програма політичних партій і рухів, що безпосередньо походить з цієї концепції.

• 5.)Проаналізуйте переваги та недоліки сучасного інформаційного суспільства.

• Інформаційне суспільство — це суспільство, інформаційне забезпечення якого здійснюється автоматизовано, що передбачає використання автоматизованих процесів реєстрації, зберігання, опрацювання, передавання та відображення інформації. Інформаційне суспільство — це суспільство, у якому переважна більшість накопиченої людством інформації зберігається на електронних носіях і доступна кожному її члену в будь-який момент.

• Недоліки:

• 1) Політичні та економічні перешкоди до того, щоб техніка використовувалася для ліквідації бідності; це стосується навіть самим промислово розвиненим країнам, не кажучи вже про країни «третього світу», де бідність ставить людей на межу виродження;

• 2) Нездатність соціальних наук - і емпіричних досліджень в їх історичному аспекті, та досліджень сучасних суспільних змін, так само як і методології суспільних дисциплін, - вирішувати свої головні практичні та теоретичні завдання;

• 3) Недоліки освіти та виховання в усьому світі, що перешкоджають вирішення зазначених проблем, що заважають здоровому, творчому розумінню науки і техніки як складової частини гуманістичного виховання в епоху науково-техніческго прогресу, це відноситься і до підготовки фахівців, і до загальній освіті більшості людей

• 4) Нездатність багатьох країн вирішити проблеми свого індустріального розвитку за рахунок використання внутрішніх ресурсів або шляхом справедливого перерозподілу капіталів і ресурсів між розвиненими капіталістичними країнами і країнами "третього світу ", а також використання надлишкового сировини, що добувається в країнах (за винятком нафти і деяких копалин руд у ряді районів планети);

• 5) Нездатність наукової і технічної еліти подолати свою національну обмеженість, елітарістское свідомість, якщо не рахувати декількох героїчних винятків особливо це стосується нездатності протіводействоввать ідеологічним нашарування в науці;

• 6) Фетишизм науки, що йде паралельно з фетишизмом

• Переваги:

• 1) Свобода доступу до інформації та свобода її поширення

• 2) Інформаційне суспільство несе в собі великий потенціал для вдосконалення устрою держави, для оптимального використання місцевих умов і ресурсів, для значного підвищення ефективності виробництва, для розвитку складних послуг та освіти, для економії природних ресурсів та захисту навколишнього середовища, для переходу до сталого розвитку.

• 3) Використання електронних комунікацій докорінно перетворює систему освіти: все більше число людей використовує можливості дистанційного навчання, починає активно реалізовуватися принцип довічного підвищення кваліфікації. Поліпшення підготовки фахівців відкриває компаніям і установам нові горизонти в управлінні персоналом, а значить і можливості зростання виробництва.

• 4) Надана інформаційним суспільством - поліпшення системи охорони здоров'я шляхом поширення електронної інформації профілактичного характеру, спільного використання лікувальними установами дорогого комп'ютерного обладнання, застосування методів телемедицини. Не менше значення має широке розповсюдження електронної.

• 5. Які загрози для прав і свобод людини виникають в інформаційному суспільстві?

• Информационное общество-это общество информац обеспечение которого осуществляется автоматически Информационные моральные дилеммы становится особенно важными в «информационном обществе». Уже сейчас информационные технологии затрагивают фундаментальные права человека, касаясь защиты авторских прав, интеллектуальной свободы, ответственности и безопасности. Информационная этика рассматривает проблемы собственности, доступа, прайвеси, безопасности и общности информации.

• 5 Вопрос "Что такое человек?" никогда нельзя исчерпать в рамках того, что уже познано в нем, но можно только на собственном опыте испытать в первоистоке нашего мышления и поступания. Человек есть нечто существенно большее, чем он может знать о себе.

• В действительности человек доступен себе двояким образом: как объект исследования и как экзистенция свободы, недоступной никакому исследованию. В первом случае мы говорим о человеке как о предмете, в другом случае — о непредметном, т. е. о том, чем человек, собственно, и является и что он глубоко понимает, если подлинно осознает самого себя.

• 5. )Ценностный конфликт

Один из уровень ценностного конфликта проявляется в сфере духовной жизни, рассматривая вопрос о соотношении знания и веры как конечных оснований систем ценностей. Важно подчеркнуть, что эта проблема перекрещивается с взаимоотношением рационального и эмоционального начала, но линии перекрещивания оказываются далеко не совпадающими. Оппозиция веры и знания проявляется в истории с разной степенью напряженности. В то же время синтез эмоциональной и рациональной мотивации может осуществляться в различных формах духовного творчества по-разному. В духовной жизни и в культурном пространстве заключается неисчерпаемый и вечно существующий источник мотивации социального поведения / источник мотивации личности, определяющий бесконечно многообразные переходы сугубо личностной, приватной и интимной мотивации к общественно значимой - социально одобряемой или отвергаемой системе действий и поступков. Т.е. источники расхождений и конфликтов между людьми в этой сфере бесконечно многообразны. Но здесь же находятся и ресурсы регулирования конфликтов, так как ценности не только разъединяют людей, но и соединяют их. Перспективы стабилизации социально-политической системы решающим образом связаны с включением ценностей духовной культуры - во всем их многообразии - в регулирование тех конфликтов, которые основываются на противостоянии потребностей и интересов. 5. Які витоки має мораль? Як співвідносяться мораль і релігія?

Мора́ль — один из основных способов нормативной регуляции действий человека в обществе; особая форма общественного сознания и вид общественных отношений[1]. Мораль охватывает нравственные взгляды и чувства, жизненные ориентации и принципы, цели и мотивы поступков и отношений, проводя границу между добром и злом, совестливостью и бессовестностью, честью и бесчестием, справедливостью и несправедливостью, нормой и ненормальностью, милосердием и жестокостью и т. д

Религии в сложившихся исторически конфессиональных формах оказали значительное и всеобъемлющее влияние на моральные принципы народов, их исповедавших. Религиозная мораль, будучи кодифицирована в священных текстах, распространяется вместе с религиями. Следует заметить, что монотеистические религии чётче и жёстче определяют границы добра и зла по сравнению с религиями, где практикуется многобожие. Однако существуют целые культуры и цивилизации, в которых формирование морали и нравственности происходило в условиях язычества (древние греки сформулировали золотое правило нравственности и разработали само понятие этики), или которые могут выглядеть безрелигиозными (конфуцианство китайской цивилизации).