5. Прокоментуйте вислів філософа-екзистенціаліста а. Камю: "Бажати – це означає викликати у житті парадокси".

Отчуждаемый от самого себя и от мира, вооруженный на любой случай мышлением, которое само себя отрицает в самый миг собственного утверждения (в круге первом - в подходе к истинности и ложности, во втором - в преодолении всеединства; чистый разум "испорчен" желанием ясности в том, где проявление абсурда - в незаполняемости рва между собственным существованием и содержанием, вкладываемым в него, действительно, как может быть смертным мыслящее существо, что это за удел, если я могу примириться с ним лишь отказавшись от знания и жизни, если мое желание всегда наталкивается на непреодолимую стену? Значит, желать - вызывать к жизни парадоксы. Всё устроено так, чтобы родилось это отравленное умиротворение, дающее нам беспечность, сон сердца и отречение смерти.

5.) Поясніть вислів б. Спінози: «Свобода – це усвідомлена необхідність». Яким є Ваше власне розуміння людської свободи та її меж?

Він вважав, що вільно (свободно) діє лише той, хто знає увесь ланцюг причинно-наслідкових зв’язків. Людина не може діяти чи поступати вільно, якщо не знає умов, причин і наслідків свої поведінки. Необхідність, говорив він, веде того, хто йде, і волочить того, хто впирається. Ось чому він свій головний твір назвав «Етика». Філософ вважав, що достовірне знання природи дає можливість людини бути моральною (етичною) особою, знайти своє місце в Природі, вести себе морально (етично) і прожити осмислене життя.

5.)Доведіть, що суспільство є окремою формою буття.

Буття — все, що є суще та існує незалежно від свідомості людини.

Буття включає в собі субьєктивну і обьєктивну реальності. Воно вивчає все, що існує, розвивається, прогресує взагалі все що нас оточує. Суспільство, саме, й є обьєднанням всіх цих факторів, воно розвивається, його обєкти взаємодіють один з одним, суспільство включає в собі дуже багато процесів, явищ, та факторів пов язаних з його сенсом. Отже можна сказати, що суспільство є об єктом буття.

поняття “буття” можна охарактеризувати як філософську категорію, завдяки якій визначається дещо, що є суще як таке. Питання про буття пов’язане з признанням, або, напроти, неприйняттям абсолюту (думки, Бога, істини, ідеї і т.д.). З одного боку, зміст категорії буття наповнюється реальними процесами, особливостями, діями, які мають просторо-часовий характер, відрізняються неповторністю та індивідуальністю, з іншого – її частиною стає і все те, що не може бути фактом, який не має часового, дійсного, досвідного характеру (ідей, думок, цінностей, математичних та логічних понять). Тобто буття виступає і об’єктивною, і суб’єктивною реальністю. При цьому суб’єктивізм буття реалізується у наявності соціальної історії людства таких атрибутів, як система цінностей, ідеологія і т.д., тобто людина може впливати лише на їх зміст, але не може їх виключити із соціально-історичного процесу, а це вже об’єктивний характер буття.

1. Чому, на Вашу думку, виникли жанри соціальної утопії та антиутопії? Проаналізуйте одну з моделей ідеального суспільства.

Як жанр, утопія зародилася ще в епоху відродження. Англійський письменник Томас Мор опублікував книгу, де описував устрій держави Утопія, разом з тим розкриваючи вади та недоліки сучасного йому укладу життя

Соціальні утопії перших десятиліть XX століття в значній мірі припускали безпосередній взаємозв'язок між правом людини на гідне життя - і його докорінною зміною .У значній мірі така двоїстість утопічної свідомості в контексті базових цінностей гуманізму і лягла в основу свідомості антиутопического.

Проаналізуємо одну з моделей ідеального суспільства на прикладі комунізму.

У прогнозній складовій «Теорії комунізму» під комунізмом розуміють такий ідеальний стан «суспільства майбутнього», коли всі люди, члени суспільства будуть ставити суспільні інтереси вище за власні, розуміючи вирішальну роль суспільства у їхньому житті. У цьому аспекті комуністичне вчення є також окремою формою.