5.) Які світоглядні концепти сприяли становленню новоєвропейської науки? Відповідь обґрунтуйте.

Становлення новоєвропейської науки, як з’ясувалося, пов’язане з актуалізацією світоглядного та методологічного потенціалу поняття свободи, згідно з яким упорядковуються нами закони, наприклад механіки, яка вивчає закономірності природного руху “вільних матеріальних систем”. Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука.

«Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах.

5)одна з основних ідей Просвітництва — ідея залежності суспільного прогресу від поширення освіти.

-наиболее реальнім и істиннім является не духовній, а матеріальній мир.

Познание мира – логич. размішлениями и експериментами.

цель познания – материальное господство над окружающим миром.

Сверхестественное считается противоестественнім. прогрес стає усе більш раціональним і механізованим. На перший план виходить задоволення матеріальних питань - зовнішніх сторін життя. Люди не приділяють потрібну увагу розвитку духовності, що не можна не сказати про людей у період Просвіти (18 століття). Саме цікаве те, що практично через усю філософську думку 18 сторіччя проходить ідея прогресу, “розумності” світу. Саме епоха Просвітництва об’єднала всіх прогресивних людей, починаючи від політичних діячів та представників буржуазії до юристів та філософів. Мислителі звертаються не просто до розуму,а до наукового розуму, що базується на досвіді та повністю виключає релігійні заборони

5. Чи згодні Ви з тим, що проект Просвітництва зазнав краху? Відповідь обґрунтуйте.

Нет, проект не был ни завершён, ни «закрыт», он просто постоянно изменяется, подстраивается под внешний изменчивый мир (основным стремлением просвещения было найти путём деятельности человеческого разума естественные принципы человеческой жизни (естественная религия, естественное право, естественный порядок экономической жизни физиократов и т. п.). С точки зрения таких разумных и естественных начал подвергались критике все исторически сложившиеся и фактически существовавшие формы и отношения (положительная религия, положительное право и т. п.). Под влиянием идей просвещения предприняты были и реформы, которые должны были перестроить всю общественную жизнь (просвещённый абсолютизм)В начале XIX в. просвещение вызвало против себя реакцию, которая, с одной стороны, была возвращением к старому теологическому миросозерцанию, с другой — обращением к изучению исторической деятельности, которая была в большом пренебрежении у идеологов XVIII в.)

5.) Поміркуйте над етичним вченням І. Канта. З чим Ви погоджуєтесь, а що заперечуєте? Этическое учение Канта изложено в «Критике практического разума». Этика Канта основана на принципе «как если бы». Бога и свободу невозможно доказать, но надо жить как если бы они были. Практический разум — это совесть, руководящая нашими поступками посредством максим (ситуативные мотивы) и императивов (общезначимые правила). Императивы бывают двух видов: категорические и гипотетические. Категорический императив требует соблюдения долга. Гипотетический императив требует, чтобы наши действия были полезны. Существует две формулировки категорического императива: «Поступай всегда так, чтобы максима (принцип) твоего поведения могла стать всеобщим законом (поступай так, как ты бы мог пожелать, чтобы поступали все)»; «Относись к человечеству в своем лице (так же, как и в лице всякого другого) всегда только как к цели и никогда — как к средству».В этическом учении человек рассматривается с двух точек зрения:Человек как явление;Человек как вещь в себе.