
- •§1. Основні означення та властивості алгебраїчних систем
- •1.1. Алгебраїчні системи з однією операцією
- •1.2. Підгрупи, класи суміжності. Теорема Лагранжа
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §1
- •§2. Властивості циклічних груп. Відображення груп
- •2.1. Властивості циклічних груп
- •2.2. Відображення груп. Нормальні підгрупи. Терема про ізоморфізм груп
- •2.3. Внутрішні автоморфізми групи та спряжені елементи
- •2.4. Нормалізатор множини. Центр групи
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §2
- •§3. Алгебраїчні системи з двома операціями. Ідеал кільця, Факторкільце за ідеалОм
- •3.1. Означення та основні властивості кілець
- •3.2. Ідеал кільця. Факторкільце за ідеалом
- •3.3. Відображення кілець
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §3
- •§4. Характеристика кільця, Характеристика скінченного поля. Факторкільця за різними ідеалами, їх властивості
- •4.1. Характеристика кільця, її властивості
- •4.2. Залежність властивостей факторкільця від ідеалу
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §4
- •§5. Алгоритм Евкліда. Основна теорема арифметики. Конгруенції та їх властивості. Китайська теорема про лишки
- •5.1. Прості числа, нсд, нск. Розширений алгоритм Евкліда, його наслідки
- •5.2. Розклад на прості множники. Фундаментальна теорема арифметики
- •5.3. Конгруенції (порівняння) та їх властивості
- •5.4. Кільця лишків Zn, їх властивості
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §5
- •§6. Подільність, факторизація. Застосування факторизації
- •6.1. Узагальнення Китайської теореми про лишки
- •6.2. Наслідки теореми Ойлера
- •6.3. Структура мультиплікативної групи скінченого поля
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §6
- •§7. Алгоритми та їх складність. Поліноміальні та експоненційні алгоритми. Час роботи основних алгоритмів
- •7.1. Означення часу роботи алгоритму. Типи алгоритмів
- •7.2. Час роботи основних алгоритмів
- •1. Додавання двійкових чисел
- •2. Множення двійкових чисел
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §7
- •§8. Імовірнісні алгоритми. Алгоритми з оракулами. Порівняння складності задач
- •8.1. Означення імовірнісного алгоритму. Типи імовірнісних алгоритмів
- •8.2. Алгоритми з оракулами
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §8
- •§9. Квадратичні лишки та нелишки. Добування квадратного кореня у кільці лишків
- •9.1. Означення та властивості квадратичних лишків
- •9.2. Символ Лежандра та символ Якобі. Їх властивості та обчислення
- •3. Оскільки y' – непарне, то : .
- •9.3. Добування квадратного кореня
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §9
- •§10. Псевдопрості числа. Тестування простоти
- •10.1. Найпростіші алгоритми тестування простоти
- •10.2. Псевдопрості числа: означення та властивості
- •10.3. Імовірнісні алгоритми тестування простоти
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §10
- •§11. Означення дискретного лОгАриФму. Алгоритм знаходження дискретного логарифму у мультиплікативній групі скінченНого поля Zp
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §11
- •§12. Важкооборотні функції, Ядро, Предикат. Застосування важкооборотних функцій у криптографії. Класичні асиметричні криптосистеми
- •12.1. Важкооборотні функції. Предикат, ядро важкооборотної функції
- •12.2. Застосування важкооборотних функцій для побудови криптосистем імовірнісного шифрування
- •12.3. Застосування односторонніх функцій для побудови класичних асиметричних криптосистем
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі до §12
- •Література
- •Предметний покажчик
Питання для самоконтролю
1. Які операції називають бінарними? Комутативні та асоціативні операції, дистрибутивність однієї операції відносно іншої.
2. Що називають алгебраїчною системою?
3. Дайте означення поняття напівгрупа, моноїд, група.
4. В чому різниця понять "порядок елемента" та "порядок групи"?
5. Що таке таблиця Келі?
6. Сформулюйте теорему Лагранжа та її наслідки.
Задачі до §1
1. Довести пункти 3, 4 твердження 1.6 §1.
2. Довести асоціативність множення в (Zn, ), де під операцією розуміється множення за модулем п. Чи буде дана алгебраїчна система групою?
3.
Нехай (Н,
)
– деякий моноїд. Елемент hН
будемо називати оборотним,
якщо
(тобто якщо у моноїді Н
існує елемент, обернений до h).
Довести, що множина всіх оборотних елементів моноїда Н утворює групу відносно заданої на ньому операції.
Зокрема, множина оборотних елементів в моноїді (Zn, ), де є операцією множення за модулем п, утворює групу відносно цієї операції. Ця група позначається Zn*.
4. Які з наведених нижче алгебраїчних систем (Zn\{0}, ) є групами відносно операції ab = ab mod п? Чи будуть вони всі моноїдами?
Z4, Z5, Z6, Z7, Z9, Z11.
5. Побудувати таблиці Келі для Z5*, Z9*, Z11* (див. задачу 3) відносно операції, визначеної в задачі 4, та визначити порядки всіх елементів у цих групах.
6. У групах із завдання № 4 знайти порядки всіх елементів.
7. Знайти твірні елементи у групах (Z13, ) та (Z13*, ), з операціями додавання та множення за модулем п, відповідно.
8. Нехай G – група, aG, ord a = k. Довести: am = e km.
9.
Нехай (Z,+)
– множина цілих чисел з операцією
додавання,
,
kZ
та nZ
– циклічні підгрупи групи Z,
породжені елементами k
та n,
відповідно. Довести: kZ
підгрупа nZ
nk.
10*. Навести приклад групи, в якій є елементи будь-яких натуральних порядків і нескінченного порядку.
11. Сформулювати та довести аналог теорем 1.21 та 1.25 для правих класів суміжності.
12. Нехай Н – підгрупа групи G. Чи вірні наступні твердження:
1) кількість лівих класів суміжності групи G за підгрупою Н дорівнює кількості правих класів суміжності групи G за цією підгрупою;
2)
?
Довести або навести контрприклади.
13. Довести, що таблиця Келі для групової операції утворює латинський квадрат.
§2. Властивості циклічних груп. Відображення груп
2.1. Властивості циклічних груп
Для подальшого викладення нам потрібно наступне означення.
Означення 2.1: функція : N N, де (п) дорівнює кількості натуральних чисел від 1 до п, взаємно-простих з п, називається функцією Ойлера.
Теорема 2.2 (про властивості циклічних груп): нехай G – циклічна група, Н – її підгрупа, а – твірний елемент групи G. Тоді справедливі наступні твердження.
1. Кожна підгрупа циклічної групи також є циклічною.
2. Нехай G скінченна, | G | = m. Тоді:
2.1.
;
2.2. для будь-якого натурального числа d, що є дільником числа т, група G містить:
2.2.1. єдину підгрупу індексу d;
2.2.2. єдину підгрупу порядку d;
2.2.3.
рівно φ(d)
елементів порядку d
(де φ(·)
– функція Ойлера): це елементи виду аkr,
де
та (r,
d)
= 1; зокрема, існує рівно φ(m)
твірних елементів: це елементи виду аr,
де (r,
m)
=1.
Доведення.
1. Нехай Н
– підгрупа циклічної групи G,
Н ≠ {e}.
Якщо Н
аk,
то Н
а-k;
отже, Н
містить хоча б один елемент
аk,
де k
>
0.
Нехай l = min{k > 0: аkH}. Необхідно довести, що аl – генератор Н. Це рівносильне наступному: якщо апÎН для деякого натурального п, то існує таке натуральне s, що ап = (аl)s. Тобто апÎН тоді й тільки тоді, коли l|n. Доведення проводитимемо від супротивного. Нехай n = sl + r, 0 < r < l. Тоді аr = ап (а-l)s, де вираз у правій частині рівності належить Н, внаслідок замкненості підгрупи Н відносно множення. Отже, аr Н, що суперечить вибору l та означенню r.
2.1.
За означенням, ord(аk)
= min{n:
аkn = e}
= min {n:
m|kn}.
Позначимо (m,
k)
= d.
Тоді ord(аk)
= min{n:
}
= min{n:
}
=
(оскільки
).
Доведемо
твердження з пункту 2.2. За теоремою
Лагранжа, |G| = (G: H)·H.
Нехай m = kd.
Тоді елемент аd
породжує підгрупу індексу d,
її порядок дорівнює
= k,
і за теоремою Лагранжа (G: H) =
= d.
Така підгрупа єдина, оскільки дві
підгрупи циклічної групи одного порядку
співпадають. Дійсно, нехай |<аk>| = |<аl>|
(m, k) = (m, l) = d,
де d|m,
d|l,
d|k.
Але (d,
m) = d
і d|k,
отже, |<аk>|
|<аd>|,
і їх порядок співпадає: |<аk>| = |<аd>|,
тому <аk> = <аd>.
Аналогічно доводиться <аl> = <аd>;
таким чином, отримаємо <аk> = <аl>.
Твердження 2.2.1. доведено.
Твердження 2.2.2. доводиться аналогічно.
Доведемо
2.2.3. Нехай m = dk,
тоді
.
Нехай для деякого
(
)
ord(ап) = d.
Тоді
= d
лише за умови (n, m) = k.
Знайдемо кількість таких n
(1
n
m),
що
(n, m) = k.
Це будуть всі такі числа, що мають вигляд
rk,
де r
d
і r
взаємно просте з d
(кількість таких r
якраз і дорівнює φ(d)).
Дійсно,
за цієї умови (rk, m) = (rk, dk)= k(r, d)= k.
Теорему доведено.