7.4. Суть капіталу

Поняття „капітал” досить поширене як в економічній теорії, так і в економічній практиці. З приводу економічного змісту цього поняття, впродовж усієї історії політичної економії, аж до сьогоднішнього дня, ведеться безперервна полеміка.

Сучасна економічна теорія Заходу всебічно розкриває лише матеріально - речовий зміст капіталу (нагромаджена праця, знаряддя праці, сировина, дороги, мости, споруди, комп’ютери, знання і т. ін.). Соціально-економічна природа капіталу повністю ігнорується. Однак засоби виробництва, гроші, товари не на всіх етапах розвитку суспільства виступали як капітал. Такої ролі вони не виконували за умов первісного ладу, рабовласницького, феодального ладу. Лише при капіталізмі засоби виробництва перетворюються в знаряддя експлуатації, в капітал.

Капітал – це не речі, а певні суспільні виробничі відносини, які представлені в речах і надають цим речам специфічного суспільного характеру.

7.5. Нагромадження капіталу

Природа капіталу така, що він постійно повинен знаходитись у русі. Без руху припиниться самозростання вартості і капітал перестане існувати.

Рух капіталу означає його постійне поновлення і розширення. В основі цього процесу лежить виробництво, яке постійно відновлюється, тобто відтворення. Відтворення буває простим і розширеним.

Просте відтворення – повторення процесу виробництва в незмінних масштабах. При простому відтворенні вся створена найманим працівником додаткова вартість іде на особисте споживання власника засобів виробництва. Отже додаткова вартість не перетворюється в додатковий капітал і величина функціонуючого капіталу залишається незмінною.

Розширене відтворення – повторення процесу виробництва у зростаючих масштабах. Воно передбачає перетворення частини додаткової вартості в капітал:

(2.5)

– частина додаткової вартості, яка використовується для зростання капіталу;

– частина додаткової вартості, яка відходить в особисте споживання власника підприємства.

Постійне збільшення розмірів капіталу називається нагромадженням капіталу.

Нагромадження може відбуватись у формі концентрації та централізації.

Концентрація капіталу – це зростання капіталу шляхом перетворення додаткової вартості в капітал.

Централізація капіталу – це вимушене чи добровільне злиття самостійних капіталів і встановлення контролю над ними з боку одного підприємства.

Концентрація капіталу збільшує розміри сукупного суспільного капіталу, а централізація – ні. При централізації капітал лише перерозподіляється між підприємствами. Тому основою нагромадження суспільного капіталу є його концентрація.

Концентрація і централізація капіталу веде до концентрації суспільного виробництва, тобто збільшення його розмірів.

В процесі нагромадження капіталу відбуваються зміни в його структурі.

Капітал має речову та вартісну форми. Тому будову капіталу розглядають з двох сторін.

Технічна будова капіталу – це відношення кількості засобів виробництва до кількості працівників, що приводять їх у дію.

З розвитком науково-технічного прогресу кількість засобів виробництва (машин, обладнання та ін.) на одного працівника збільшується.

Вартісна будова – відношення вартості засобів виробництва до вартості робочої сили. Чим більше машин і витрат на досконалі технології буде приходитись на одного робітника, тим більше буде змінюватись вартісна будова капіталу.

Вартісну будову капіталу в її нерозривному зв’язку з технічною будовою називають органічною будовою капіталу . Органічна будова капіталу відображає зміни вартісної будови під впливом змін технічної будови капіталу.

Технічна будова, а отже, й органічна будова капіталу постійно зростають. Це означає, що в міру розвитку НТП частка змінного капіталу в сукупному капіталі відносно зменшується. Застосування машин і нових „безлюдних” технологій стає все більше вигідним, тому використання робочої сили відносно скорочується. Тобто, соціально-економічним наслідком нагромадження капіталу є поява промислової резервної армії праці (безробіття).

Контрольні завдання

Визначте єдино правильну відповідь

7.1. Капітал – це:

а) гроші;

б) дорогоцінні метали;

в) певні суспільні виробничі відносини, які представлені в речах і надають цим речам специфічного суспільного характеру.

7.2. Змінний капітал за натурально-речовою формою представлений:

а) комплектуючими вузлами і деталями, сировиною;

б) електроенергією, паливно-мастильними матеріалами;

в) коштами на оплату найманої робочої сили.

7.3. Вкажіть формулу нової вартості:

а) ; б) ; в) .

7.4. Необхідний робочий час – це:

а) законодавчо закріплена тривалість робочого дня;

б) частина робочого дня, протягом якої працівник відтворює вартість власної робочої сили;

в) частина робочого дня, необхідна для виробництва одиниці продукції.

7.5. Добровільне або примусове злиття індивідуальних капіталів називається:

а) концентрацією капіталу;

б) централізацією капіталу;

в) концентрацією виробництва.