
- •107. Складові фінансової безпеки держави.
- •108. Внутрішні та зовнішні загрози фінансовій безпеці держави
- •109. Основи формування механізму фінансової безпеки
- •110. Обґрунтуйте, у чому полягає зв’язок фінансової безпеки держави з фінансовою безпекою суб’єктів господарювання
- •111. Податкові системи країн з розвиненою ринковою економікою, тенденції їх розвитку
- •112. Склад і структура бюджетних доходів і видатків країн з розвиненою ринковою економікою
- •113. Моделі фінансових відносин країн з розвиненою ринковою економікою
112. Склад і структура бюджетних доходів і видатків країн з розвиненою ринковою економікою
Державний бюджет США складається з: урядового бюджету та довірчих фондів (траст). За рахунок урядового бюджету відбувається фінансування національної економіки та соціальних програм. Довірчі фонди забезпечують фінансування інфраструктури а їх доходи формуються шляхом надходжень від використання державної власності.
Головним джерелом надходжень у доходи державного бюджету є прибуткові податки і внески у фонди соціального страхування. Разом такі види податків забезпечують майже 80 % доходів державного бюджету. Це відбувається, оскільки саме ці податки сплачує більшість американських робітників та службовців.
Податкові надходження від бізнесу та приватних підприємств у державному бюджеті США представлені такими основними видами, як: прибуток корпорацій, акцизи (в США вони вважаються непрямими податками на бізнес), митні збори та податки на дарування і нерухомість.
Дохідна частина Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Серед податкових надходжень майже 40 % становить прибутковий податок фізичних осіб, близько 30 % — податок на прибуток юридичних осіб (на прибуток компаній) і також 30 % — непрямі податки (стягнуті з продажу алкогольних напоїв, сигарет, предметів розкоші). Порівняна з іншими країнами частка неподаткових надходжень в Японії досить висока. До них належать доходи від орендної плати, продажу, штрафи, доходи від лотереї, позики.
Реалізація державного бюджету здійснюється в таких основних формах: прямі виплати (в основному на утримання адміністративного апарату), витрати коштів на спеціальних рахунках (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, громадські роботи, оборона) і фінансова допомога місцевим адміністраціям.
Величезну частину витрат державного боргу становлять соціальні витрати, серед них — пенсії щодо старості й інвалідності. Це пов'язано з тим, що чисельність цієї категорії у зв'язку з підвищенням тривалості життя постійно збільшується.
Особлива увага в державному бюджеті Японії приділяється освіті й науці, що пояснюється тим, що в цій країні наука є головним структурним фактором економічного розвитку. Приріст ВВП за рахунок наукових досягнень забезпечується на 75—80 %. Серед витрат на науку 13 % становлять асигнування на соціальні науки, а 87 — на природні та технічні.
Стосовно військових витрат, то їх рівень в Японії, порівняно з іншими країнами з розвинутою економікою, досить низький, вони не перевищують 1 % ВВП.
Франція — одна з провідних західних держав Європи, вона займає сьоме місце серед усіх країн світу — 4,7 % ВВП із 1 % населення земної кулі. Бюджетна система Франції багатоланкова, але відрізняється високим ступенем централізації. Складова бюджетної системи акумулює майже 80 % усіх доходів і витрат фінансової системи і включає центральний бюджет, приєднані бюджети та спеціальні рахунки Казначейства. Ці бюджети мають доходи і витрати, пов'язані з поточною діяльністю, та інвестиційні витрати й спеціальні ресурси, що виділяються на їх покриття. Спеціальні рахунки Казначейства — різні фонди соціально-культурного характеру і торговельні рахунки Казначейства. За допомогою бюджетної системи Франції перерозподіляється приблизно 20 % ВВП і 50 — національного доходу.
Структура податкових доходів бюджету формується таким чином: прямі податки — 36 %, непрямі податки — 59,2, неподаткові надходження — 4,8.
Основний непрямий податок Франції — податок на додану вартість і внутрішній податок на нафтопродукти. Цей податок стосується не акцизу, а мита.
Головне податкове управління (ГПУ) Франції збирає приблизно 50 % сукупного доходу центрального і місцевих бюджетів і забезпечує майже 80 % усіх дохідних надходжень бюджету.
Витрати місцевих органів влади розподіляються за двома частинами:
1) поточний (функціональний) бюджет, що фінансує близько 1 /3 витрат місцевих органів влади (поліцію, цивільну оборону, пожежну охорону, управління), 1/3 витрат на освіту та культуру;
2) інвестиційний бюджет місцевої влади, за допомогою якого здійснюються великі капіталовкладення. Джерела доходів поділяються на;—
внутрішні — від муніципальної власності та місцевого господарства;—
податкові — забезпечують 50 % загальної суми надходжень, передбачених бюджетом;—
зовнішні — дотації та кредити.