Розміри пенсій по інвалідності

До 1 січня 2004 р. розмір пенсії по інвалідності загального за­хворювання встановлювався у відсотковому відношенні до заробітку і залежав від ступеня втрати працездатності (групи інва­лідності) й заробітку. Так, пенсії інвалідам І групи призначали­ся в розмірі 70% заробітку; II — 60% і III — 40%. Заробіток нара­ховувався за правилами, встановленими для пенсії за віком.

До пенсій по інвалідності можуть нараховуватися дві надбав­ки: непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні не­працездатних членів сім'ї, — на кожного члена сім'ї у розмірі соціальної пенсії; інвалідам І групи, одиноким інвалідам II гру­пи, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійно­го віку, — на догляд у розмірі соціальної пенсії. Надбавки мо­жуть нараховуватися одночасно. До 1 січня 2004 р. законодав­ством було установлено мінімальні й максимальні розміри пенсій по інвалідності, що відрізняються групою інвалідності та умова­ми праці. Так, мінімальний розмір пенсії встановлювався на рівні соціальної пенсії за відповідною групою інвалідності. Цей розмір пенсії періодично підвищувався.

Закон про пенсійне страхування повністю переписав норми щодо пенсійного забезпечення інвалідів. Однією з найсуттєві­ших змін є те, що на пенсію по інвалідності можуть розрахову­вати тільки застраховані особи.

З 1 січня 2004 р. справу з пенсіями по інвалідності від нещас­ного випадку на виробництві та професійних захворювань вирі­шує Закон про страхування від нещасного випадку. Тобто за пен­сією по інвалідності до Пенсійного фонду можуть звернутися лише особи, які повністю або частково втратили працездатність внаслідок загального захворювання і яким медико-соціальна ек­спертна комісія встановила І, II або III групу інвалідності. Пенсії призначають на період встановлення інвалідності, а особам, які досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), — довічно.

Головною умовою для призначення пенсії по інвалідності є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності. У таблиці 3.18 наведено необхідний стаж, а також його порівнян­ня з тим, що вимагав Закон «Про пенсійне забезпечення».

Таблиця 3.18

Вимоги до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії по інвалідності

До 1 січня 2004 р.		3 1 січня 2004р.
Вік особи, яка стала інвалідом	Кількість років трудового стажу, необхідного для призначення пенсії по інвалідності	Вік особи, яка стала інвалідом	Кількість років страхового стажу, необхідного для призначення пенсії по інвалідності
до 23 років	1	до 23 років включно	2
від 23 років до 26	2	від 24 років до 26	3
від 26 токів до 31	3	від 27 років до 31	4
від 31 року до 36	5	від 32 років і старших	5
від 36 років до 41	7	інвалідність настала в період проходження строкової військової служби	0
від 41 року до 46	9
від 46 років до 51	11
від 51 року до 56	13
від 56 років до 61	14
від 61 року і старші	15

З 1 січня 2004 р. розмір пенсії по інвалідності залежить від розміру пенсії за віком. Пенсію по інвалідності встановлюють залежно від групи інвалідності у таких розмірах:

-І група- 100%;

-II група-90%;

— III група — 50% пенсії за віком.

Таким чином, на пенсію по інвалідності впливають не тільки заробіток, який мала особа, що стала інвалідом, а й страховий стаж.

Ст. 24 Закону про пенсійне страхування передбачає, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з яко­го обчислюють пенсію по інвалідності, крім наявного страхово­го стажу, також на загальних підставах зараховують період із дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку.

Особливості пенсійного забезпечення по інвалідності