* Пенсії громадянам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) в м. Прип'яті трапилася аварія, внаслідок якої з 30-кіло-метрової зони було евакуйовано населення та проводилися ро­боти, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії.

Призначення та виплати пенсій згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» регламентовані двома За­конами: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро­фи» передбачено пільги зі зниження пенсійного віку особам, які мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (згідно зі стат­тями 11 і 14), порядок визначення середньомісячного заробітку та стажу роботи, розміри пенсій по інвалідності. Закон України «Про пенсійне забезпечення» визначає порядок виплати, стро­ки призначення пенсій, порядок їхніх перерахунків, вік виходу на пенсію, перелік документів, необхідних для призначення пенсій, та мінімальні й максимальні розміри пенсій.

Згідно з Порядком використання коштів Фонду для здійснен­ня заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастро­фи та соціального захисту населення, затвердженого Постано­вою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000р. №987 (із внесеними змінами) та ст.65 Закону України «Про статус і со­ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи» пільги і компенсації надаються на підставі посвідчення потерпілої особи, що стверджує віднесення особи до однієї з цих категорій.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відпра­цювали на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і по­казників, затвердженим у встановленому порядку (чоловіки — 12 років 6 місяців і більше, жінки —10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.

Таблиця 3.16

Показники зменшення пенсійного віку учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Згідно з п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, евакуйовані з 30-кілометрової зони відчу­ження, мають право на пенсію за віком зі зменшенням пенсій­ного віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забез­печення», на 8 років.

2. Умови та порядок зменшення пенсійного віку особам, які по­терпіли внаслідок аварії на ЧАЕС. Передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруд­нення, пенсії призначаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій:

2.1. Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відпра­цювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливи­ми і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 вироб­ництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим у вста­новленому порядку (чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки.

п/п	Категорії осіб, які потерпіли	З Зменшення віку на
1.	Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:	10 років
	які працювали у зоні відчуження з моменту аварії по 1 липня 1986 р. незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше 5 календарних днів;
2.	які працювали у 1987 р. у зоні відчуження не менше 14 кален­дарних днів;	8 років
3.	які працювали з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 р. - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 р. - не менше ЗО календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їхньому будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 р.	5 років

Початкова величина зниження пенсійного віку встанов­люється особам, які постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 р. незалежно від часу прожи­вання чи роботи в цей період.

Початкова величина зниження пенсійного віку поширюєть­ся лише на тих громадян, які постійно проживали або працю­вали чи навчалися в зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 26 квітня 1986 р. по 31 липня 1986 р. незалежно від тривалості роботи чи проживання в цей період та від статусу потерпілої осо­би.

При визначенні права на пенсію осіб, що мають статус по­терпілої особи, слід дотримуватися двох обов'язкових умов:

Таблиця 3.17

Показники зменшення пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи

№ п/п	Категорії осіб, які потерпіти	Зменшення віку на
Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:
1.	евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 р.;	10 років
2	евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 р.;	8 років
3.	особи, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993р. проживали або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років;	4 роки та додатково ! рік за кожен рік проживання, роботи, але не більше 6 років
4	особи, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. проживали або працювали у цій зоні не менше 3 років;	3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
5	особи, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. проживали або працювали у цій зоні не менше 4 років;	2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років
6	особи, які працювали з моменту аварії по 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіац. фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що виконувалися за урядовими завданнями.	2 роки

1) перевіряти дотримання умов щодо застосування початко­вої величини зниження пенсійного віку (тобто це зниження за­стосовується лише за умови, що особа проживала (працювала) на забрудненій території з 26 квітня 1986 р. по 31 липня 1986 р. незалежно від тривалості цього періоду);

2)станом на 1 січня 1993р. особа повинна була прожити (відпрацювати) певний період, що відповідає даній зоні.

При зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсій­ного віку, крім посвідчення І, II, III, IV категорій, особи мають подати:

учасники ліквідації І, II, III категорій:

• посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, на якомумає бути штамп про його перереєстрацію, дата її проведен­ ня та вкладка до посвідчення;

• довідку Ф. 122;

• первинні документи, що підтверджують періоди перебуван­ня в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, та­ белі обліку робочого часу за період роботи в зоні, шляхові листи, копії відомостей (особових рахунків) на виплату за­ робітної плати;

• особи, які були призвані на військові збори, можуть підтвер­дити виконання робіт в зоні довідками військових частин про виконання робіт в зоні, архівними документами Міністерства оборони.

Потерпілі II, III, IV категорій разом з посвідченням зазначе­ної категорії повинні подати документи, що підтверджують їхню роботу чи проживання на цих територіях.

Періоди роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зарахо­вуються до трудового стажу, а також до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1: по 1 січня 1988 р. - у потрійному розмірі, з 1 січня 1988 р. по 1 січня 2006 р. (По­станова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 179) -в 1,5 рази. До стажу роботи за Списком № 1 зараховується лише робота в зоні відчуження, а не весь період виконання робіт (при направленні у відрядження чи виконання робіт призваних на військові збори), як у зоні відчуження, так і поза її межами.

Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчу­ження, є довідка Ф. 122, яка видається на підставі первинних до­кументів лише тими підприємствами, установами, організація­ми, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії (див. довідку за формою №122 у додатку 6).

У разі неможливості подати довідку за формою № 122 для ви­значення права на призначення пенсії подаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження.

Пенсії при неповному стажі роботи зі зниженням пенсійно­го віку не призначаються.

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи» до IV категорії віднесено осіб, які постійно прожива­ють або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993р. прожили або відпрацювали чи по­стійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Тому пільги у разі виїзду чи залишенні роботи або навчання на території зони посиленого радіологічного контролю за цими особами не збері­гаються (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 26 березня 1998р. №01-3/505-02-6).

/. Визначення права на пенсію

1.1. Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, які віднесені до категорій І, II, III, IV, що мають стаж роботи (зни­ження не застосовується, якщо немає стажу): чоловіки — 20 років, жінки— 15 років.

Додатково на 1 % заробітку за кожний повний рік роботи по­над цей стаж проводиться збільшення розміру пенсій, однак її розмір не може бути вищим, ніж 75%, а особам, що мають стаж роботи за Списком № 1:

чоловіки — 10 років і більше;

жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище, ніж 85% заро­бітку.

Згідно з Законом України «Про загальні засади подальшої ек­сплуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та пере­творення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему» від 3 червня 1999 р. та змінами від 26 квітня 2001 р. — працівники ЧАЕС, які влаштувалися на роботу до 15 грудня 2000 р. і які вивільняються з роботи у зв'язку з достроковим зняттям ЧАЕС з експлуатації, мають право на до­строковий вихід на пенсію за два роки до встановленого строку для осіб, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі

на пільгових умовах), у разі їхньої реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом чотирнадцяти календарних днів після звільнення.

1.2. Призначення та виплата пенсій особам, які мають статус потерпілих, проводиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». До розміру пенсії, визначеному цим законом призначаються додаткові пенсії, які передбачені ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

• віднесеним до II категорії в розмірі 30% мінімального роз­ міру пенсії за віком. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002р. №1;

• віднесеним до III категорії в розмірі 25% мінімального роз­ міру пенсії за віком;

• віднесеним до IV категорії в розмірі 15% мінімального роз­ міру пенсії за віком.

Особи, віднесені до IV категорії, мають право на пільги лише в тому разі, якщо вони проживають чи працюють в зоні посиле­ного радіологічного контролю.

Пенсійне забезпечення за віком учасників та інвалідів війни, а також сімей загиблих воїнів

Право на пенсію цієї категорії громадян виникає за таких умов:

• досягнення віку (чоловіками — 55, жінками — 50 років);

• стажу роботи (у чоловіків — 25, у жінок — 20 років) і наявності спеціальної юридичної підстави — участі в бойових діях, а для інвалідів війни — поранення, контузії чи каліц­тва, отриманих під час захисту Батьківщини чи виконання інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворю­вання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконан­ ням іншого військового обов'язку.

Участь у бойових діях, а також наявність інвалідності, пов'я­заної з військовою службою, мають бути підтверджені відповід­ними документами.

Наприклад, інвалідність, яка настала внаслідок зазначених

причин, підтверджується відповідним висновком медико-со-ціальної експертної комісії. Пенсія інвалідам війни призначаєть­ся, якщо їхня інвалідність настала до часу звернення за пенсією. При цьому слід мати на увазі, що за зазначеними інвалідами, які досягай відповідного віку, поряд із пенсією за віком зберігаєть­ся і мінімальний розмір пенсії з інвалідності, тобто ці особи мо­жуть водночас отримувати як зароблену ними пенсію за віком у повному розмірі, так і пенсію з інвалідності в мінімальному розмірі за відповідною групою інвалідності.

Пенсії учасникам та інвалідам війни призначаються в підви­щених розмірах, диференційованих залежно від груп інвалід­ності.

Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті чи під час виконання іншого військового обов'язку чи померлих у період військової служби: чоловіки — з досягненням 55-річного віку і стажем роботи не менше 25 років; жінки — з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не мен­ше 20 років. Для призначення такої пенсії не має значення, що батьки не знаходилися на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця і є працездатними на момент його загибелі (смерті). Пенсія за віком на пільгових умовах призначається, якщо до часу досягнення відповідного віку є документи, які підтверджують загибель (смерть) військовослужбовця в період військової служби. З досягненням загального пенсійного віку призначена пенсія виплачується в такому самому розмірі, що й звичайна пенсія за віком, але призначається достроково бать­кам загиблих (померлих) військовослужбовців.

Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства. Законодавством установлене пільгове пенсійне забезпечення жінок, які народили 5 чи більше дітей та виховали їх до 8-річно-го віку, а також матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку. Вони мають право на пенсію за віком за досягнення 50 років і стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до ста­жу років догляду за дітьми. При цьому до інвалідів з дитинства належать також діти інваліди у віці до 16 років, які мають право на отримання соціальної пенсії. Визнання дитини інвалідом з дитинства проводиться на підставі медичних освідчень органа­ми медичної експертизи. До інвалідів з дитинства відносять і дітей-інвалідів у віці до 16 років, котрі мають право на отриман­ня соціальної пенсії, розмір якої відповідає мінімальній пенсії за віком.

У разі, якщо жінка має право на пенсію за віком до досягнен­ня нею 50 років, вона може її отримати. Наприклад, право на пенсію на більших пільгових умовах може виникнути для такої жінки, якщо дотримано всіх вимог, передбачених у зв'язку з при­значенням пенсії за умовами праці згідно зі Списком № 1, тобто за досягнення 45-річного віку.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах надається ба­гатодітним матерям незалежно від того, проживали діти спільно з матір'ю чи окремо від неї. Важливо, щоб кожен із 5 дітей досяг 8-річного віку. Смерть дитини після виповнення їй восьми років не позбавляє права на зазначену пенсію. Однак при цьому вра­ховуються тільки рідні діти, а пасинки й падчерки не прирівню­ються до рідних дітей. До останніх прирівнюються всиновлені діти, якщо всиновлення сталося до досягнення дитиною 8-річно­го віку.

Доказом народження дитини від даної жінки є свідоцтво про народження, в якому вона вказана матір'ю. Всиновлювачі мо­жуть бути внесені до книги запису народжень як батьки всинов­лених. Без згоди всиновлювачів заборонено повідомляти будь-які відомості про всиновлення, видавати виписки з книг реє­страції актів громадянського стану, з яких було б видно, що всиновлювачі не є кровними батьками всиновленого. Особи, які розголошують таємницю всиновлення, можуть бути притягнуті до відповідальності в установленому порядку.

За відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснюється батьком, йому призначається пенсія за віком з до­сягненням 55-річного віку і стажем роботи 20 років.

Є ще один випадок, коли багатодітність сім'ї є юридичною

підставою для призначення пенсії на пільгових умовах. Це сто­сується жінок, зайнятих у сільському господарстві. Законом Ук­раїни «Про пенсійне забезпечення» жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали 5 чи більше дітей, надано право виходу на пенсію незалежно від віку і трудо­вого стажу.

Право на пенсію на пільгових умовах залежно від умов ви­робництва має певна категорія жінок-працівниць. Так, жінкам, які працюють у текстильному виробництві, механізаторами, а також зайняті на окремих роботах у сільському господарстві, надається право дострокового виходу на пенсію, тобто зі змен­шенням віку та скороченням стажу роботи чи тільки зменшен­ням віку.

Наприклад, жінки, які працюють у текстильному вироб­ництві, мають право на пільгову пенсію, якщо вони працювали в цьому виробництві на станках і машинах — за списком вироб­ництв і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України: з досягненням 50-річного віку і стажем такої роботи не менше 20 років. До підприємств текстильної промисловості відносять бавовняні, вовняні, лляні, шовкові, конопледжутові, трикотажні та інші фабрики й комбінати.

На пільгових умовах призначається пенсія жінкам, які пра­цюють трактористками-машиністами, машиністами будівельних шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів та екскаваторів. Вони мають право на пенсію з досягненням 50-річного віку, з них не менше 15 років — на за­значеній роботі.

Пільгове пенсійне забезпечення надано також жінкам, котрі працюють доярками (операторами машинного доїння), свинар-ками-операторами в колективних та інших підприємствах сільського господарства — з досягненням 50-річного віку і ста­жем зазначеної роботи не менше 20 років. Однак до стажу робо­ти встановлено додаткові вимоги. Вони полягають у тому, що стаж зараховується за умови, якщо робітниця виконувала нор­ми обслуговування тварин. Норми обслуговування встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Під нормою обслуговування розуміється кількість голів корів чи сви­ней, закріплених за робітницею, що їх вона повинна обслугову­вати протягом установленого робочого дня (зміни).

Право на пільгову пенсію мають також жінки, зайняті впро­довж повного сезону на вирощуванні, збиранні й післязби­ральній обробці тютюну — з досягненням 50-річного віку і ста­жем зазначеної роботи не менше 20 років. При цьому під виро­щуванням, збиранням й післязбиральною обробкою тютюну мається на увазі вирощування розсади, підготовка грунту, догляд за рослинами, сушіння, вантаження, вивантаження й первин­на обробка тютюнової сировини. Жінкам, зайнятим протягом повного сезону на зазначених роботах, весь рік роботи зарахо­вується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпе­чення.

За особливими показниками, які характеризують стан здо­ров'я, пенсія за віком на пільгових умовах призначається грома­дянам — хворим гіпофізарним нанізмом (ліліпути) і диспропор­ційним карликам: чоловікам — із досягненням 45-річного віку і стажем роботи не менше 20 років, жінкам — із досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 15 років.

За станом здоров'я на пільгових умовах призначається пен­сія інвалідам зору І групи — сліпим. Ці особи мають право на пен­сію за віком: чоловіки — з досягненням 50-річного віку і стажем

роботи не менше 15 років; жінки — з досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 10 років. Пільги на пенсійне забезпе­чення мають лише ті працівники, яких визнано інвалідами зору І групи. Решта інвалідів І групи за комплексом різних захворю­вань правом на зазначені пільги не користується.

Для надання таких пільг немає значення, коли втратив зір працівник — у період роботи, до вступу на роботу чи після зали­шення її. Це означає, що пенсія на пільгових умовах може бути призначена інвалідам зору з дитинства, віднесеним до І групи. За всіма умовами пенсія за віком призначається сліпим і в тому разі, якщо до часу звернення за пенсією за віком пенсію з інва­лідності не було призначено.

Пенсія за віком інвалідам зору І групи призначається довіч­но незалежно від строку, що на нього встановлено інвалідність.

Важливою пільгою пенсійного страхування є призначення пенсії за віком у разі неповного стажу роботи, тобто меншого ніж 25 і 20 років (відповідно для чоловіків і жінок). Ця норма за­стосовується не часто, бо більшість громадян виходять на пен­сію в пенсійному віці та з повним стажем роботи. Але інколи ста­жу для призначення пенсії недостатньо, зокрема в жінок, які впродовж тривалого часу займалися вихованням дітей чи веден­ням домашнього господарства. У таких випадках пенсії за віком можуть бути призначені з меншим стажем роботи.