3. Мікроелементний метод нормування

Цей метод заснований на тому, що операції представляють собою комбінації певних трудових рухів, що формують певні трудові дії й прийоми роботи. Якщо встановити нормативи тривалості кожного елементарного руху при деякому рівні інтенсивності праці, то операцію (в тій її частині, що виконується робітником) можна розкласти на елементарні рухи, а потім, сумуючи нормативи часу на них, одержати норму оперативного часу для всієї операції.

Сучасні системи мікроелементних нормативів – це багато таблиць, що містять нормативи часу на елементарні трудові рухи й опис виконання їх. Мікроелементні нормативи є засобом аналізу ручних операцій та прийомів. Мікроелемент являє собою простий елемент ручної роботи, який є закінченою дією, що характеризується єдністю цілі й складається з одного або кількох трудових рухів, що виконують безперервно.

Системи мікроелементів відрізняються одна від одної глибиною диференціації мікроелементів, кількістю факторів, що описують умови виконання трудових рухів, діапазонами впливу факторів (наприклад, переміщення на відстань від…до…), прийнятими одиницями для вимірювання тривалості трудових рухів. Однак, першоосновою їх є система вивчення методу вимірювання тривалості роботи – МТМ.

Застосовується кілька модифікацій цієї системи. Найдетальнішою є система МТМ – 1, яка включає 21мікроелемент (основні рухи рук – 9, корпуса ніг – 10, очей - 2) й налічує 460 значень нормативів. У ній застосовується одиниця вимірювання часу ITMU, що дорівнює 1*10^-5 год. (0,036 сек.).

Розвитком систем мікроелементного нормування є модульна система значень тривалості трудових рухів “Модаптс” та система укрупнених галузевих мікроелементних нормативів для спеціального комплексу взаємопов’язаних трудових рухів. Крім того, розроблена міжгалузева базова система мікроелементних нормативів БСМ – 1.

До переваг мікроелементного методу нормування можна віднести можливість встановлення однаково напружених норм, найбільшу здатність до автоматизації розрахунку трудових норм із застосуванням ЕОМ. Цьому сприяють відносно невелика кількість трудових рухів, норматив часу на їх виконання, достатньо уніфікована система символів рухів та синтез трудових дій та операцій.

4. Аналіз якості впровадження нових трудових норм

Нормування праці пов’язане з безперервним пошуком резервів зростання продуктивності праці на виробництві. Визначення таких резервів у сфері нормування може бути забезпечене в процесі аналізу фактичного стану нормувальної роботи на підприємстві та якості норм. Стан нормування оцінюють за допомогою ряду показників, серед яких головними є рівень охоплення працюючих нормуванням праці, коефіцієнт виконання норм виробітку, рівень напруженості та коефіцієнт освоєння норм, структура норм праці, яка застосовується щодо частки норм різних видів за категоріями працюючих.

Коефіцієнт виконання норм виробітку за відпрацьований час розраховується за формулою:

де В_фак – фактичний виробіток;

НВ_від – норма виробітку за відпрацьований час.

Якщо робітник обробляє кілька різновидів продукції з різною трудомісткістю або виконує кілька операцій, то коефіцієнт виконання норм визначається за формулою:

,

де п – кількість видів продукції, що обробляють, чи операцій;

t_ч – норма часу на обробку продукції і-го виду чи на виконання і-ої операції;

В_{факт і} - фактичний виробіток продукції і-го виду чи на виконання і-ої операції;

Т_від – відпрацьований час в розрахунковому періоді (календарний час мінус пільгові та плюс понаднормові години).

Коефіцієнт виконання норм характеризує індивідуальну продуктивність робітників та рівень обґрунтованості трудових норм.

Коефіцієнт освоєння норм виробітку показує, як може бути виконана норма в разі відсутності внутрішньозмінних втрат робочого часу. Його розраховують в таких самих варіантах, що і К_вик:

або ,

де НВ_ф.в. – норма виробітку за фактично відпрацьований час;

Т_факт – фактично відпрацьований час у розрахунковому періоді (Т_факт=Т_від-Т_вт);

Т_вт – внутрішньозмінні втрати робочого часу.

Різниця між показниками К_осв та К_вик характеризує резерв підвищення виробітку при умові ліквідації втрат часу.

Рівень напруженості норм К_н.н оцінюють за групою (бригадою) робітників, потоком чи іншим підрозділом величиною, оберненого середньому коефіцієнту виконання норм:

К_н.н =

Своєчасний перегляд застарілих трудових норм, заміна їх прогресивними, технічно - обґрунтованими є суттєвим засобом підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва.

Контрольні запитання по темі

1. В чому полягає сутність аналітично-розрахункового методу нормування праці (АРМНП)?

2. Які переваги і недоліки має АРМНП?

3. Які види робіт для нормування праці виділяють в швейному виробництві?

4. Які особливості в нормуванні в швейному виробництві?

5. Розкрийте особливості нормування у взуттєвому виробництві.

6. Розкрийте сутність мікроелементного методу нормування праці.

7. Які є системи мікроелементних нормативів?

8. Як визначають рівень нормування праці, напруженості, виконання та освоєння норм виробітку?

Література: 6, 9, 10, 11, 12.