1. Розрахунок об'ємних та якісних показників експлуатаційної роботи на дільниці, що розглядається, для умов електричної та тепло-тяги

Визначення вагових норм потягів базується на тягових розрахунках.

Вага потягу визначається за формулою:

,

де  маса потягу, т;

 сила тяги локомотиву, кГс;

 маса локомотиву, т;

 питомий опір локомотива, кГс/т;

 питомий опір вагонів, кГс/т;

 величина розрахункового підйому

Питомий опір локомотиву та вагонів визначається за формулами:

,

де  швидкість руху, км/год.;

 осьове навантаження вагонів, т/вісь:

.

.

Питомий опір локомотиву та вагонів:

Електрична тяга :

.

.

.

Дизельна тяга:

.

.

.

Норма ваги потягу у навантаженому та порожньому напрямках:

Електрична тяга: дизельна тяга

т т

т т

Вантажообіг нетто визначається за формулою:

,

де  вантажообіг нетто, млн. т-км;

 вантажонапруженість нетто у навантаженому напрямку, млн. т-км/км;

 вантажонапруженість нетто у порожньому напрямку, млн. т-км/км.

Вантажообіг брутто визначається у наступному порядку.

Вантажонапруженість брутто у вантажному напрямку визначається за формулою:

,

де  вантажонапруженість брутто у навантаженому напрямку, млн. т-км/км;

 коефіцієнт співвідношення ваги поїзда нетто і брутто.

Коефіцієнт співвідношення ваги поїзда нетто і брутто визначається за формулою:

,

де  динамічне навантаження навантаженого вагону, т;

 середня маса тари вагону, т.

.

Вантажонапруженість брутто у вантажному напрямку

Густота пробігу тари у навантаженому напрямку визначається як різниця між вантажонапруженістю брутто і нетто у цьому напрямку. Оскільки вагонопотік за напрямками однаковий, вантажонапруженість брутто у порожньому напрямку визначається як сума вантажонапруженості нетто у порожньому напрямку і густоти пробігу тари у навантаженому напрямку:

,

де  вантажонапруженість нетто у порожньому напрямку, млн. т-км/км;

 вантажонапруженість пробігу тари у навантаженому напрямку, млн. т-км/км:

Вантажообіг брутто визначається за формулою:

,

де вантажообіг брутто, млн. т-км;

 вантажонапруженість брутто у навантаженому напрямку, млн. т-км/км;

 вантажонапруженість брутто у порожньому напрямку, млн. т-км/км.

.

Кількість потягів у навантаженому та порожньому напрямках визначається за формулою:

,

де  кількість потягів на добу у відповідному напрямку;

Г_н  вантажонапруженість нетто у відповідному напрямку.

Електрична тяга:

Дизельна тяга:

Кількість пар потягів на дільниці визначається як більша з величин кількості потягів за напрямками:

електрична тяга дизельна тяга

Кількість потягів у порожньому напрямку з порожніми вагонами розраховується за формулою:

,

де  кількість потягів у порожньому напрямку з порожніми вагонами на добу;

 вантажонапруженість тари у порожньому напрямку, що дорівнює вантажонапруженості тари у вантажному напрямку.

млн т.

Різниця між кількістю потягів за напрямками показує роботу локомотива у одиночному русі. Кількість локомотивів у одиночному русі на добу дорівнює:

електрична тяга дизельна тяга

лок. лок.

лок. лок.

Пробіг локомотивів на чолі потягів визначається за формулою:

,

де  пробіг локомотивів на чолі потягів, тис. лок-км;

 кількість потягів на добу у навантаженому напрямку;

 кількість потягів на добу у порожньому напрямку;

Електрична тяга

.

Дизельна тяга

.

Умови роботи локомотивів на дільниці, що розглядається, не потребують їх використання в режимі подвійної тяги або підштовхування. Тому допоміжний лінійний пробіг визначається як пробіг у одиночному русі за формулою:

,

де  пробіг локомотивів у одиночному русі, тис. лок-км;

 кількість локомотивів у одиночному русі на добу;

електротяга теплотяга

.

Умовний пробіг локомотивів визначається за відсотком від пробігу на чолі потягу, що наведений у вихідних даних.

У роботі визначається лінійний та загальний пробіги локомотивів у електро- та тепло-тязі.

Середня вага потягу брутто визначається як:

,

де  середня вага потягів брутто, т.

електрична тяга дизельна тяга

При визначенні дільничної швидкості враховується, що середній час на розгін або зупинку потягу становить 3 хвилини. Вважається, що прискорення розгону (зупинки) є постійним. Воно визначається формулою:

,

де  прискорення розгону (зупинки), м/с²;

 ходова швидкість, м/с;

 час на розгін (зупинку) потягу, с.

електрична тяга дизельна тяга

.

Відстань, що потяг проходить за час розгону (гальмування) визначається за формулою:

,

де  відстань на розгін (гальмування), м;

 кількість роздільних пунктів на дільниці, де зупиняється потяг.

електрична тяга дизельна тяга

.

Технічна швидкість визначається за формулою:

,

де  технічна швидкість, км/год.;

Електрична тяга:

Дизельна тяга:

Дільнична швидкість визначається наступним чином:

,

де  дільнична швидкість, км/год.;

 середній час простою на роздільному пункті, год;

електрична тяга дизельна тяга

Оборот локомотива визначається за формулою:

,

де  оборот локомотива, год.;

 час простою локомотива на станції основного депо (прийняти 2,5 год.), год.;

 час простою локомотива на станції оборотного депо (прийняти 1 год.), год.;

 час зміни локомотивної бригади (прийняти 30 хв.), год.

електрична тяга дизельна тяга

Парк локомотивів, що експлуатується, визначається за формулою:

,

де  експлуатований парк локомотивів, од.;

 кількість пар потягів за добу;

електрична тяга дизельна тяга

Інвентарний парк локомотивів враховує нерівномірність перевезень та наявність несправних локомотивів. Розмір інвентарного парку округляється до цілих у більшу сторону та визначається за формулою:

,

де  інвентарний парк локомотивів, од.;

 коефіцієнт нерівномірності;

 відсоток несправних локомотивів, %;

електрична тяга дизельна тяга

Середньодобовий пробіг локомотивів визначається за формулами:

,

де  середньодобовий пробіг локомотива, км;

 лінійний пробіг локомотива, лок-км;

електрична тяга дизельна тяга

Продуктивність локомотива визначається за формулою:

,

де  продуктивність локомотива, тис т-км бр./добу;

Електрична тяга:

Дизельна тяга:

Загальний пробіг вантажних вагонів визначається за формулою:

,

де  пробіг вантажних вагонів, тис. ваг-км;

Динамічне навантаження вагону робочого парку визначається за формулою:

,

де  динамічне навантаження вагону робочого парку, т/ваг.;

Інвентарний парк вагонів розраховується за формулою:

,

де  інвентарний парк вагонів, од.;

 коефіцієнт, що враховує наявність вагонів у ремонті та резерві (прийняти рівним 1,07);

Електрична тяга:

Дизельна тяга:

Чисельність локомотивних бригад визначається у наступному порядку.

Норма часу на один оборот бригади дорівнює:

,

де  час обороту бригади, год.

Електрична тяга:

год.

Дизельна тяга:

год.

Місячна норма роботи бригади дорівнює:

,

де  норма роботи бригади за місяць, км;

 середня місячна кількість робочих годин (прийняти 169 годин);

електротяга теплотяга

Явочна кількість локомотивних бригад дорівнює:

,

де  явочна кількість локомотивних бригад, бр.;

електрична тяга дизельна тяга

Облікова чисельність працівників локомотивних бригад визначається за формулою:

,

де  облікова чисельність робітників локомотивних бригад;

 коефіцієнт, що враховує заміщення працівників локомотивних бригад (прийняти рівним 1,17);

електрична тяга дизельна тяга

Продуктивність праці локомотивних бригад визначається як відношення вантажообігу брутто до облікової чисельності працівників локомотивних бригад.

Витрати електроенергії (палива) на тягу поїздів визначаються за формулою:

,

де  витрати електроенергії (палива);

 норма витрат електроенергії (палива) на 10000 т-км брутто, кВт-год (кг);

Електрична тяга дизельна тяга

, .