Тема 5. Основи сімейного права україни

1. Сімейне право України: поняття, предмет правового регулювання.

2. Шлюб за сімейним законодавством. Недійсні шлюби.

3. Права та обов`язки подружжя. Право власності подружжя.

4. Шлюбний договір.

5. Права та обов`язки батьків і дітей.

6. Права та обов`язки усиновителів. Права дітей, над якими встановлено опіку або піклування.

1. Сімейне право України: поняття, предмет правового регулювання

Питання про місце сімейного права в системі права: сімейне право  це самостійна галузь права чи підгалузь права цивільного, так і не набуло однозначного вирішення.

Сімейне право  сукупність правових норм, які ре­гулюють особисті немайнові й пов’язані з ними май­нові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

Предметом правового регулювання сімейного права є відносини між подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, рідними братами і сестрами, бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, а у випадках, визначених законом, між іншими членами сім’ї та родичами.

Предмет сімейного права становлять: а) відносини, які вини­кають у зв’язку зі шлюбом; б) особисті та майнові відносини між членами сім’ї; в) особисті та майнові відносини між іншими ро­дичами; г) відносини, які виникають у зв’язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування.

Предмет сімейного права становлять особисті немайнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення, опіки й піклування, прийняття дитини в сім ‘ю для виховання та з інших підстав, які не забо­ронені законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства й базуються на рівності та майновій само­стійності їх учасників.

За правовою природою ці відносини можуть бути особистого немайнового та майнового характеру. Відомо, що такий поділ є традиційним для цивільного права в ціло­му і є основною класифікацією цивільно-правових відносин. Не є винятком і сімейні правовідносини. Норми права регулюють особисті відносини, які виникають, наприклад, між подружжям щодо зміни прізвища при реєстрації шлюбу, вирішення усіх пи­тань життя сім’ї, між батьками та дітьми щодо виховання дитини, між іншими родичами та дітьми стосовно спілкування тощо. Май­нові правовідносини виникають щодо спільного та роздільного майна подружжя, батьків та дітей, управління та розпорядження майном, взаємного утримання членів сім’ї та інших родичів тощо.

Особливості сімейних правовідносин:

• специфічні юридичні факти є підставами їх виникнення  шлюб, народження дитини, усиновлення, договір патронату та ін.;

• суб’єктами є лише фізичні особи;

• сімейні права та обов’язки є невідчужуваними (їх не можна продати, подарувати, заповісти);

• у регулюванні цього виду суспільних відносин тісно переплітаються норми права з нормами моралі, звичаями, релігійними канонами.

Основним правовим джерелом шлюбно-сімейних відносин є Сімейний кодекс України, який був прийнятий 10.01.02 р. і на­брав чинності з уведенням в дію Цивільного кодексу України (з 01.01.2004 р.).

Законодавством України передбачені такі принципи сімей­ного права:

1. рівноправність громадян у сімейних відносинах;

2. рівноправність чоловіка і жінки у сімейних відносинах;

3. одношлюбство (моногамія);

4. свобода і добровільність вступу до шлюбу;

5. свобода в розірванні шлюбу;

6. державна турбота про материнство і дитинство, охорона їхніх інтересів, заохочення материнства;

7. взаємна турбота членів сім’ї один про одного.

Сім’я є первинним та основним осередком суспіль­ства (ч. 1 ст. З СКУ). Таке визначення не є правовим, воно вирішує лише питання щодо місця і значен­ня сім’ї в суспільстві. Тому в науковому плані, з урахуванням ст. З СК України, можна вважати, що сім’я  це об’єднання осіб, пов’язаних між собою спільністю проживання, побуту та взаємними правами і обов’язками.

Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не су­перечать моральним засадам суспільства.